Перелік

У наукових роботах часто використовується перелік. Якщо елементи переліку складаються з коротких речень або словосполучень, їх рекомендується відокремлювати крапкою з комою і писати кожний з нового рядка, наприклад:

1. Увесь матеріал підручника розділений на десять розділів, кожен з яких містить:

• граматичний матеріал;

• комунікативні завдання та тренування й практику в спілкуванні;

• теми для читання.

2. Формування й розвиток комунікативної культури школярів передбачає:

1. формулювання й розвиток мовної, мовленнєвої й соціокультурної компетенції;

2. навчання норм міжкультурного спілкування іноземною мовою.

Скорочення

Іноді студенти використовують у курсових роботах скорочення, які вони потім самі не в змозі розшифрувати. Такі скорочення сприймаються як результат недбалості, квапливості, безсистемності, що негативно відбивається на оцінці роботи. Треба користуватися тільки загальноприйнятими скороченнями слів і словосполучень і писати їх правильно. До скорочень, що не потребують спеціальних пояснень, належать такі:

та ін. – та інші	див. – дивись	проф. – професор
і т. д. – і так далі	пор. – порівняй	доц. – доцент
і т. ін. – і таке інше	напр. – наприклад	акад.. – академік
і под. – і подібне

Слова „та інші”, „і так далі”, „і таке інше”, „і подібне” всередині речення не скорочують.

Якщо студент користується маловідомим скороченням, він повинен розшифрувати його при першому згадуванні, написавши його повністю, а поряд (у дужках) скорочено. Далі воно вживається тільки скорочено.

Наприклад:

1. Мовленнєва діяльність (МД) є одним із багатьох видів людської діяльності. Теорія МД розробляється послідовниками видатного психолога і педагога Л. С. Виготського...

2. Відповідно до положення Л. С. Виготського про зону найближчого розвитку (ЗНР)...

Скорочення повинні бути однаковими впродовж усього тексту. Не можна писати слова і словосполучення в одному місці повністю, а в іншому скорочено.

Переноси тексту

При підготовці рукопису треба дотримуватися правил переносу, викладених в „Українському правописі”. Зокрема, не можна:

1. розривати буквосполучення, яким передається на письмі один звук (ра - джу, а не рад - жу);

2. відривати одну букву від кореня, префікса (роз-давати, а не ро - здавати);

3. залишати на попередньому рядку або переносити на наступний одну букву (опи-тування, а не о-питу-вання);

4. розривати цифрові записи і скорочені слова при них, а також умовні графічні скорочення типу та ін. (2002 p.,а не 20-02 р. чи 2000-р.);

5. розривати односкладові частини складноскорочених слів, зокрема ініціальні й комбіновані абревіатури (АПН України, а не А-ПН України, пед-рада, а не пе-драда);

6. переносити прізвища, залишаючи в кінці попереднього рядка ініціали або інші умовні скорочення (проф., акад. тощо), які до них належать;

7. залишати біля попередньої букви м'який знак або апостроф (розв'я-зувати, а не розв'-язувати);

8. залишати в попередньому рядку одно-, два- або трибуквений прийменник (в, по, при), з якого починається речення.

Таблиця 12.1