Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
В-14 і В-28_МКР=ФП.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
24.12.2018
Размер:
204.83 Кб
Скачать

В-14

1. Економічний механізм формування прибутку

Прибуток як головний фінансовий результат діяльності підприємства формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та незвичайної діяльності.

Існує розгорнута схему формування прибутку підприємства відповідно до чинних в Україні положень (стан­дартів) бухгалтерського обліку.

На схемі зображено, що загальний прибуток підприємства складається з прибутку, отриманого підприємством від звичайної діяльності та від надзвичайних подій. Прибуток від звичайної діяльності становить близько 95% загальної суми отриманого підприєм­ством прибутку. Більша частка прибутку від звичайної діяль­ності припадає на прибуток від операційної діяльності, зокре­ма від здійснення основної діяльності підприємства (реалізації продукції, робіт, послуг). Прибуток від іншої операційної діяль­ності складається з прибутку від реалізації оборотних активів (запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, залишків незавершеного виробництва тощо), реалізації іноземної валюти, якою підприємство володіє з метою забезпечення операційної діяльності (наприклад, імпортування сировини, комплектую­чих), прибутку від операційної оренди та інших операцій під­приємства, що не належать до фінансової або інвестиційної діяльності [3].

Джерела формування прибутку класифікують відповідно до виду операцій, що проводить підприємство. Тому, прибуток підприємства формується за рахунок таких джерел: продаж (реалізація) продукції (послуг); продаж іншого майна;позареалізаційні операції.

Прибуток від продажу продукції (виконання робіт, надання послуг) є основним складником загального прибутку. Він є прибутком від операційної діяльності, яка відображає вид діяльності підприємства. Даний прибуток обчислюється як різниця між виручкою від продажу продукції та її повною собівартістю.

Прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств тощо. Він дорівнює різниці між ціною продажу та балансовою вартістю об’єкта, який продається, з урахуванням витрат на продаж.

Прибуток від позареалізаційних операцій – це прибуток від пайової участі в спільних підприємствах, дивіденди на цінні папери, дохід від володіння борговими зобов’язаннями, надходження від економічних санкцій тощо [5].

У роздрібній торгівлі джерелом утворення прибутку, окрім перелічених вище, є певні націнки: в оптовій торгівлі – це торгівельно-збутові націнки, у громадському харчуванні – це торгові націнки. Джерелами доходів можуть бути: економія від зниження собівартості про­дукції, економія від зниження вартості капітального ремонту, кредиторська заборгованість між підприємствами недержавної форми власності, щодо якої минув термін позивної давності, пріоритет стійких пасивів (авансова оплата замовників, відрахування на соціальне страхування [10].

Прибуток від реалізації продукції та його формування

Прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) формується на підставі здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складовою частиною виручки від реалізації. Але на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку. Реально формування прибутку на підприємстві залежить від кількості реалізованої продукції.

Розглянемо структурно-логічну схему формування прибутку від реалізації продукції .

Прибуток від реалізації продукції

Обсяг реалізації продукції

Собівартість продукції

==

-

Зміни обсягу виробництва продукції

Зміни залишків нереалізованої продукції

Витрати

На оплату праці

Відрахування на соціальні заходи

Аморти-заційні відраху-вання

Інші витрати

Матеріальні

Зміни частки прибутку в оптовій ціні (рентабельність продукції)

Прибуток від реалізації продукції залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).

Істотний вплив на обсяг реалізації продукції, а також і на прибуток від реалізації справляє розмір прибутку, що включається в ціну виробів.

Собівартість є узагальнюючим, якісним показником діяльності підприємств, показником її ефективності. Є певні особливості у формуванні собівартості продукції (робіт, послуг) залежно від сфери діяльності, галузі господарства. Узагальнено можна дати таке визначення собівартості.

Собівартість продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво (виконання).

Без обчислення собівартості неможливо визначити фінансовий результат виробничо-господарської діяльності підприємства. Скорочення витрат на виробництво продукції, тобто зниження її собівартості, є важливим фактором збільшення прибутку від реалізації.

Управління формуванням прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) передбачає розрахунок його планового обсягу. Планування, прогнозування суми прибутку суб'єктів господарювання необхідне для складання поточних і перспективних фінансових планів.

Визначення суми прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) має певні особливості залежно від сфери діяльності суб'єкта господарювання: виробничої сфери, торгівлі, сфери послуг.

У виробничій сфері є особливості в розрахунках прибутку від реалізації продукції промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, будівельними організаціями, підприємствами транспорту. У сфері послуг будуть особливості визначення прибутку від надання послуг комерційними банками, страховими компаніями, інвестиційними фондами, підприємствами торгівлі [2].

На підприємствах виробничої сфери можуть бути використані три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку, за показником витрат на одну гривню продукції, економічний (аналітичний) метод.

Метод прямого розрахунку. Прибуток розраховується за окремими видами продукції, що виробляються і реалізуються. Для розрахунку необхідні такі вихідні дані:

- перелік і кількість продукції відповідної номенклатури (асортименту), що планується до виробництва і реалізації;

- собівартість одиниці продукції;

- ціна одиниці продукції (ціна виробника).

Метод достатньо точний, але надто трудомісткий, коли реалізується великий асортимент продукції. Крім того, він не дає можливості визначити вплив на прибуток окремих факторів.

Розрахунок прибутку на підставі показника витрат на 1 грн. продукції. Це укрупнений метод. Може застосовуватись по підприємству в цілому за розрахунку прибутку від випуску, реалізації всієї продукції. Передбачається використання даних про виробничі витрати та реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану їх зміну, що прогнозується в наступному періоді. За цього методу розрахунку також бракує можливості визначити вплив окремих чинників на обсяг прибутку, його зміну.

Економічний (аналітичний) метод. Може використовуватися для розрахунку прибутку від випуску (реалізації) продукції. Розрахунок прибутку цим методом здійснюється окремо за порівнянною і непорівнянною продукцією в плановому періоді. Порівнянна продукція - це продукція, що вироблялася в попередньому періоді. Непорівнянна продукція - це продукція, що не вироблялася на підприємстві в попередньому періоді.

Розрахунок прибутку за порівнянною продукцією здійснюється в такій послідовності:

1) визначається очікуваний базовий прибуток і базова рентабельність продукції;

2) порівнянна продукція планового періоду визначається за собівартістю періоду, що передував плановому;

3) виходячи з рівня базової рентабельності продукції розраховується прибуток за порівнянною продукцією в плановому періоді;

4) розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в періоді, що планується.

Прибуток від випуску (реалізації) непорівнянної продукції може бути розрахований методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. За браком таких прибуток розраховується для всієї непорівнянної продукції з використанням показника середньої рентабельності продукції по підприємству.

Слід зазначити, що в тому разі, коли розрахунок прибутку розглянутими вище методами здійснений виходячи із загального випуску продукції, окремо розраховується прибуток від реалізації продукції. При цьому враховується обчислена сума прибутку від випуску продукції, а також зміна прибутку в залишках нереалізованої продукції. Може бути використана така формула розрахунку:

Прп = Пзпп + Пвп – Пзкп, (2.3)

де Прп - прибуток від реалізації продукції;

Пзпп - прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду;

Пвп - прибуток від випуску продукції;

Пзкп - прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду [17].