4.Інформація про функціональне зонування території.

Функціональне зонування території просліджують, встановлюючи в натурі границі ділянок різного призначення.

Поряд із зонуванням виявляють ділянки, вільні від забудови чи зайняті малоцінну, підлягаючу зносу, будівлями, де згодом можна розмістити нові будинки.

У результаті обстеження складають картограму функціонального зонування території (приклад рис. 3б) і довідку.

У довідці існуючий баланс території порівнюють з нормативними вимогами. При цьому в житлову територію не включають ділянки, зайняті установами, не властивими житловій забудові. У сумарну площу зелених насаджень включають всі озеленені землі, крім ділянок шкіл і дитячих установ.

5.Інформація про систему соціально-побутового обслуговування населення

При обстеженні системи соціально-побутового обслуговування:

1. Уточнюють відповідність складу і параметрів установ діючим нормативним вимогам.

2. Обстеження системи соціально-побутового обслуговування коректують з генеральними планами розвитку міста.

3. Отриману інформацію сполучають з обстеженням орендарів і власників нерухомості.

4. Виявляють не тільки місце розташування, місткість і технічний стан об'єктів, але ступінь впливу на оточення шуму і забруднення, викликаних, наприклад, розвантаженням чи складуванням товарів, внутріквартальним рухом транспорту і пішоходів.

Список установ і підприємств соціально-побутового обслуговування складають за формою таблиці. При цьому них розділяють по приналежності (державні, акціонерні і частки) і значенню (загальміські, територіальні і місцеві). Вихідними для цього є відомості, одержані в територіальних комітетах майна, житлових інспекціях, торгівлі і суспільного харчування. Ці відомості коректують за результатами натурних обстеженнь.

На території центра міст у традиційно сформованій системі більшість установ і підприємств мають достатню місткість і потужність. Однак мережа дитячих установ і шкіл, служб житлово-комунального господарства, а іноді і магазинів не відповідає нормам. Тому при загальному обстеженні виникає необхідність в аналізі.

Етапи аналізу системи соціально-побутового обслуговування

1. Система дитячих установ.

Систему дитячих установ обстежують, залучаючи керівництво цієї системи. Натурно уточнюють місткість, дефекти планування і частин будинків.

Отримані відомості зводять у таблицю, де в останньому стовпці вказують: форму власності й умови надання послуг (платні чи безкоштовні), вбудована установа чи розташована в окремому будинку, наскільки воно фізично зношено і чи забезпечене ділянкою території.

Дані, отримані в результаті обстеження, важливо правильно оцінити. Необхідне порівняння з нормативами місткості, кількості робочих місць і наявності необхідних площ. Цю інформацію приводять у довідці, що характеризує систему дитячих установ.

2. Система промтоварних і продовольчих магазинів.

Систему промтоварних і продовольчих магазинів обстежують за аналогією із системою дитячих установ. Як показала практика, при обстеженні важко установити площу цих установ, особливо в умовах приватної власності на торгові приміщення. Тому в магазинах із продавцями розрахунок припустимо вести по кількості торгових місць.

Результати аналізу системи промтоварних і продовольчих магазинів використовують як інформаційний матеріал для проектування реконструкції.

Зараз у центрі міст виникло багато торгових кіосків і павільйонів тимчасового характеру, що також підлягають оцінці при обстеженні. Важливо установити, наскільки вони раціональні з погляду інтересів міста і населення. Чи не псують екстер'єр вулиць, чи не створюють незручність для жителів, чи не заважають експлуатаційним організаціям використовувати територію.

Результати анализу відображають у формі таблиці, де приводять інформацію про те, наскільки торгові будівлі забруднюють навколишнє середовище і наскільки віддалена зона завантаження товарів від житлової забудови.