- •Методичні вказівки
- •Мета і задачі курсового проекту
- •Розділ 1. Інженерні вишукування при реконструкції житлової забудови
- •1.1. Загальне обстеження забудови
- •1.1.1. Збір вихідної інформації про житлову забудову при загальному обстеженні.
- •1.Історико-архітектурна цінність забудови
- •2.Інформація про ситуацію на місцевості
- •3.Інформація про транспортні і пішохідні потоки.
- •4.Інформація про функціональне зонування території.
- •5.Інформація про систему соціально-побутового обслуговування населення
- •Етапи аналізу системи соціально-побутового обслуговування
- •1. Система дитячих установ.
- •2. Система промтоварних і продовольчих магазинів.
- •3. Підприємства суспільного харчування
- •4. Служби експлуатаційних організацій
- •6.Обстеження технічного стану будинків
- •Часткові показники зносу
- •Обстеження технічного стану будинків
- •1.1.2. Камеральна обробка отриманої вихідної інформації
- •1.2 Детальне обстеження будинків.
- •1.2.1. Попереднє обстеження.
- •1.2.2. Технічне обстеження.
- •Обстеження об'ємно-планувального рішення
- •Обстеження несущих і конструкцій, що обгороджують
- •Обстеження фундаментів і основ будинку
- •Обстеження стін будинку
- •Обстеження перекриттів
- •Обстеження перегородок
- •Обследование балконов
- •Обстеження дахів і покрівлі
- •1.2.3. Технічний висновок
- •Архітектурна частина
- •Конструктивна частина
- •Техніко-економічна частина
- •Висновки
- •Розділ 2. Санація територій методами реконструкції
- •2.1. Обстеження санітарно-гігієнічних умов експлуатації при загальному обстеженні.
- •2.1.1. Инсоляційний режим
- •2.1.2 Шумовий режим
- •2.1.3 Аераційний режим
- •2.2. Санація житлової території.
- •2.2.1 Проблеми санітарно-гігієнічних умов сформованої забудови
- •2.2.2 Заходи щодо поліпшення інсоляції забудови.
- •Заходи щодо поліпшення аерації забудови.
- •2.2.4 Заходи щодо поліпшення шумового режиму.
- •Розділ 3. Благоустрій міжмагістральних територій.
- •3.1. Проблеми благоустрою міжмагістральних територій.
- •3.2. Стратегія благоустрою.
- •Перший рівень благоустрою - двір.
- •Другий рівень благоустрою - общинне місце.
- •Третій рівень благоустрою - загальноміські озеленені пішохідні простори.
- •3.3. Створення елементів благоустрою.
- •3.3.1. Дитячі ігрові площадки
- •3.3.2. Площадки для відпочинку
- •3.3.3 Спортивні площадки
- •3.3.4 Господарські площадки
- •3.3.5 Площадки для збереження автомобілів.
- •Література
4.Інформація про функціональне зонування території.
Функціональне зонування території просліджують, встановлюючи в натурі границі ділянок різного призначення.
Поряд із зонуванням виявляють ділянки, вільні від забудови чи зайняті малоцінну, підлягаючу зносу, будівлями, де згодом можна розмістити нові будинки.
У результаті обстеження складають картограму функціонального зонування території (приклад рис. 3б) і довідку.
У довідці існуючий баланс території порівнюють з нормативними вимогами. При цьому в житлову територію не включають ділянки, зайняті установами, не властивими житловій забудові. У сумарну площу зелених насаджень включають всі озеленені землі, крім ділянок шкіл і дитячих установ.
5.Інформація про систему соціально-побутового обслуговування населення
При обстеженні системи соціально-побутового обслуговування:
1. Уточнюють відповідність складу і параметрів установ діючим нормативним вимогам.
2. Обстеження системи соціально-побутового обслуговування коректують з генеральними планами розвитку міста.
3. Отриману інформацію сполучають з обстеженням орендарів і власників нерухомості.
4. Виявляють не тільки місце розташування, місткість і технічний стан об'єктів, але ступінь впливу на оточення шуму і забруднення, викликаних, наприклад, розвантаженням чи складуванням товарів, внутріквартальним рухом транспорту і пішоходів.
Список установ і підприємств соціально-побутового обслуговування складають за формою таблиці. При цьому них розділяють по приналежності (державні, акціонерні і частки) і значенню (загальміські, територіальні і місцеві). Вихідними для цього є відомості, одержані в територіальних комітетах майна, житлових інспекціях, торгівлі і суспільного харчування. Ці відомості коректують за результатами натурних обстеженнь.
На території центра міст у традиційно сформованій системі більшість установ і підприємств мають достатню місткість і потужність. Однак мережа дитячих установ і шкіл, служб житлово-комунального господарства, а іноді і магазинів не відповідає нормам. Тому при загальному обстеженні виникає необхідність в аналізі.
Етапи аналізу системи соціально-побутового обслуговування
1. Система дитячих установ.
Систему дитячих установ обстежують, залучаючи керівництво цієї системи. Натурно уточнюють місткість, дефекти планування і частин будинків.
Отримані відомості зводять у таблицю, де в останньому стовпці вказують: форму власності й умови надання послуг (платні чи безкоштовні), вбудована установа чи розташована в окремому будинку, наскільки воно фізично зношено і чи забезпечене ділянкою території.
Дані, отримані в результаті обстеження, важливо правильно оцінити. Необхідне порівняння з нормативами місткості, кількості робочих місць і наявності необхідних площ. Цю інформацію приводять у довідці, що характеризує систему дитячих установ.
2. Система промтоварних і продовольчих магазинів.
Систему промтоварних і продовольчих магазинів обстежують за аналогією із системою дитячих установ. Як показала практика, при обстеженні важко установити площу цих установ, особливо в умовах приватної власності на торгові приміщення. Тому в магазинах із продавцями розрахунок припустимо вести по кількості торгових місць.
Результати аналізу системи промтоварних і продовольчих магазинів використовують як інформаційний матеріал для проектування реконструкції.
Зараз у центрі міст виникло багато торгових кіосків і павільйонів тимчасового характеру, що також підлягають оцінці при обстеженні. Важливо установити, наскільки вони раціональні з погляду інтересів міста і населення. Чи не псують екстер'єр вулиць, чи не створюють незручність для жителів, чи не заважають експлуатаційним організаціям використовувати територію.
Результати анализу відображають у формі таблиці, де приводять інформацію про те, наскільки торгові будівлі забруднюють навколишнє середовище і наскільки віддалена зона завантаження товарів від житлової забудови.