- •Методичні вказівки
- •Мета і задачі курсового проекту
- •Розділ 1. Інженерні вишукування при реконструкції житлової забудови
- •1.1. Загальне обстеження забудови
- •1.1.1. Збір вихідної інформації про житлову забудову при загальному обстеженні.
- •1.Історико-архітектурна цінність забудови
- •2.Інформація про ситуацію на місцевості
- •3.Інформація про транспортні і пішохідні потоки.
- •4.Інформація про функціональне зонування території.
- •5.Інформація про систему соціально-побутового обслуговування населення
- •Етапи аналізу системи соціально-побутового обслуговування
- •1. Система дитячих установ.
- •2. Система промтоварних і продовольчих магазинів.
- •3. Підприємства суспільного харчування
- •4. Служби експлуатаційних організацій
- •6.Обстеження технічного стану будинків
- •Часткові показники зносу
- •Обстеження технічного стану будинків
- •1.1.2. Камеральна обробка отриманої вихідної інформації
- •1.2 Детальне обстеження будинків.
- •1.2.1. Попереднє обстеження.
- •1.2.2. Технічне обстеження.
- •Обстеження об'ємно-планувального рішення
- •Обстеження несущих і конструкцій, що обгороджують
- •Обстеження фундаментів і основ будинку
- •Обстеження стін будинку
- •Обстеження перекриттів
- •Обстеження перегородок
- •Обследование балконов
- •Обстеження дахів і покрівлі
- •1.2.3. Технічний висновок
- •Архітектурна частина
- •Конструктивна частина
- •Техніко-економічна частина
- •Висновки
- •Розділ 2. Санація територій методами реконструкції
- •2.1. Обстеження санітарно-гігієнічних умов експлуатації при загальному обстеженні.
- •2.1.1. Инсоляційний режим
- •2.1.2 Шумовий режим
- •2.1.3 Аераційний режим
- •2.2. Санація житлової території.
- •2.2.1 Проблеми санітарно-гігієнічних умов сформованої забудови
- •2.2.2 Заходи щодо поліпшення інсоляції забудови.
- •Заходи щодо поліпшення аерації забудови.
- •2.2.4 Заходи щодо поліпшення шумового режиму.
- •Розділ 3. Благоустрій міжмагістральних територій.
- •3.1. Проблеми благоустрою міжмагістральних територій.
- •3.2. Стратегія благоустрою.
- •Перший рівень благоустрою - двір.
- •Другий рівень благоустрою - общинне місце.
- •Третій рівень благоустрою - загальноміські озеленені пішохідні простори.
- •3.3. Створення елементів благоустрою.
- •3.3.1. Дитячі ігрові площадки
- •3.3.2. Площадки для відпочинку
- •3.3.3 Спортивні площадки
- •3.3.4 Господарські площадки
- •3.3.5 Площадки для збереження автомобілів.
- •Література
2.1.2 Шумовий режим
Шумовий режим житлової забудови є одним з факторів, що обумовлюють її гігієнічність. Шумовий режим забудови виявляють загальним обстеженням. У практиці обстеження звичайно вивчають три джерела шумів: транспортний, виробничий і побутовий.
Сумарний рівень звуку в різних місцях забудови визначають, використовуючи:
1. Натурне обстеження.
2. Метод акустичного моделювання.
3. Графо-аналитический метод.
Натурні виміри є найбільш точним методом оцінки фактичного шумового режиму. Однак цей метод дуже трудомісткий і не завжди дозволяє установити закономірності поширення шуму від досліджуваного джерела, оскільки звичайно мається кілька таких джерел.
Розрахункові і фактичні дані, отримані в результаті загального обстеження рівня шуму, фіксують картограмою шумового режиму, що будують за аналогією з приведеної на рис. 2.2а.
Рис. 9. Схеми, що характеризують деякі факти гігієни середовища на території:
а-картограма шумового режиму забудови (1-будинки, приміщення яких по зачерненому фасаді знаходяться в дискомфортом шумовому режимі; 2-зона акустичного дискомфорту на території; 3-те ж, комфорту; 4 - еквівалентні рівні звуку на магістралі в 7,5 м від осі крайньої правої смуги руху);
б - картограма инсоляційного режиму (1-індекс розрахункової крапки; 2-кут обрію; 3-начало прямої інсоляцій; 4-те ж, кінець; 5-ділянки будинків, де інсоляція в межах норми; 6-те ж, з інсоляцією менш 1,5 год/добу; 7-інсоляція території менше норми; 8-те ж, із річним затіненням; 9-те ж, з піврічним)
2.1.3 Аераційний режим
Аераційний режим у забудові оцінюють, використовуючи дані про напрямок і швидкість вітрів. Ці дані узагальнюють, будуючи троянду вітрів, на якій по векторах румбів відкладають повторюваність вітрів у відсотках. Можна побудувати троянду вітрів і по іншому параметру- швидкості.
Аераційний режим досліджують:
1. Натурним обстеженням.
2. Аналітичними методами.
3. Дослідженням за допомогою моделей.
Метод натурного обстеження вимагає великих витрат праці. Крім того, в умовах старої міської забудови експеримент завжди затінений сторонніми факторами, що заважає установити щирі закономірності процесу, тому при загальному обстеженні натурні іспити не проводять.
Аналітичні методи використовують, коли хочуть одержати наближені дані про рух повітря на території. У розрахунках виходять з наступних передумов: оптимальних швидкостей вітру для даного кліматичного району, що створюють комфортне середовище, а також повторюваності вітрів по румбах і швидкостям. Аналітичні методи недосконалі, результати розрахунків страждають значними погрішностями. Для одержань більш точних результатів прибігають до методу моделювання.
Суть методу моделювання полягає в тім, що виготовлені для цієї мети макети забудови продувають в аеродинамічній трубі (фізичне моделювання) чи піддають дії струменя води (моделювання аналогіями).
На підставі отриманих даних будують картограми аераційного режиму (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Картограма аераційного режиму
Ι — для теплого періоду року; ΙΙ — те ж, для холодного; 1 - території зі швидкостями вітру нижче припустимих; 2 - те ж, з комфортними швидкостями вітру; 3 - те ж, зі швидкостями, близькими до припустимого; 4 - те ж, з підвищеними швидкостями.