2.1.2 Шумовий режим

Шумовий режим житлової забудови є одним з факторів, що обумовлюють її гігієнічність. Шумовий режим забудови виявляють загальним обстеженням. У практиці обстеження звичайно вивчають три джерела шумів: транспортний, виробничий і побутовий.

Сумарний рівень звуку в різних місцях забудови визначають, використовуючи:

1. Натурне обстеження.

2. Метод акустичного моделювання.

3. Графо-аналитический метод.

Натурні виміри є найбільш точним методом оцінки фактичного шумового режиму. Однак цей метод дуже трудомісткий і не завжди дозволяє установити закономірності поширення шуму від досліджуваного джерела, оскільки звичайно мається кілька таких джерел.

Розрахункові і фактичні дані, отримані в результаті загального обстеження рівня шуму, фіксують картограмою шумового режиму, що будують за аналогією з приведеної на рис. 2.2а.

Рис. 9. Схеми, що характеризують деякі факти гігієни середовища на території:

а-картограма шумового режиму забудови (1-будинки, приміщення яких по зачерненому фасаді знаходяться в дискомфортом шумовому режимі; 2-зона акустичного дискомфорту на території; 3-те ж, комфорту; 4 - еквівалентні рівні звуку на магістралі в 7,5 м від осі крайньої правої смуги руху);

б - картограма инсоляційного режиму (1-індекс розрахункової крапки; 2-кут обрію; 3-начало прямої інсоляцій; 4-те ж, кінець; 5-ділянки будинків, де інсоляція в межах норми; 6-те ж, з інсоляцією менш 1,5 год/добу; 7-інсоляція території менше норми; 8-те ж, із річним затіненням; 9-те ж, з піврічним)

2.1.3 Аераційний режим

Аераційний режим у забудові оцінюють, використовуючи дані про напрямок і швидкість вітрів. Ці дані узагальнюють, будуючи троянду вітрів, на якій по векторах румбів відкладають повторюваність вітрів у відсотках. Можна побудувати троянду вітрів і по іншому параметру- швидкості.

Аераційний режим досліджують:

1. Натурним обстеженням.

2. Аналітичними методами.

3. Дослідженням за допомогою моделей.

Метод натурного обстеження вимагає великих витрат праці. Крім того, в умовах старої міської забудови експеримент завжди затінений сторонніми факторами, що заважає установити щирі закономірності процесу, тому при загальному обстеженні натурні іспити не проводять.

Аналітичні методи використовують, коли хочуть одержати наближені дані про рух повітря на території. У розрахунках виходять з наступних передумов: оптимальних швидкостей вітру для даного кліматичного району, що створюють комфортне середовище, а також повторюваності вітрів по румбах і швидкостям. Аналітичні методи недосконалі, результати розрахунків страждають значними погрішностями. Для одержань більш точних результатів прибігають до методу моделювання.

Суть методу моделювання полягає в тім, що виготовлені для цієї мети макети забудови продувають в аеродинамічній трубі (фізичне моделювання) чи піддають дії струменя води (моделювання аналогіями).

На підставі отриманих даних будують картограми аераційного режиму (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Картограма аераційного режиму

Ι — для теплого періоду року; ΙΙ — те ж, для холодного; 1 - території зі швидкостями вітру нижче припустимих; 2 - те ж, з комфортними швидкостями вітру; 3 - те ж, зі швидкостями, близькими до припустимого; 4 - те ж, з підвищеними швидкостями.