Тези лекції

1.         Створення Союзу семи племен та його підкорення протоболгарами. Перше Болгарське царство. Система управління за часів Симона Великого. Захоплення Болгарії Візантією. Візантійський вплив на соціально-політичну систему Болгарії.

Відновлення болгарської державності. Друге Болгарське царство.

Завдання на семінарське заняття: Порівняти Перше та Друге Болгарське царство за територією, рівнем централізації, системою управління.

Феодальна роздробленість Болгарії та її захоплення турками-османами. Знищення болгарської державності. Соціальний лад Болгарії. Князі та боляри. Категорії селянства: баштанники, парки, отроки.

Право Болгарії, його характерні риси. Закон судний людям як перша кодифікація болгарського права. Характеристика галузей права за цим джерелом.

2.         Причини більш пізнього утворення держави в Сербії у порівнянні з Болгарією. Перетворення Сербського князівства у королівство. Захоплення Сербії Османською імперією.

Соціальний лад Сербії. Властелі та властелічі. Сербське селянство: себри, меропхи, отроки. Державний лад Сербії. Центральне та місцеве управління. Особливості судоустрою Сербії. Суд поротників.

Законник Стефана Душана  як джерело сербського права. Характеристика кримінального права за Законником.

Утворення Давньопольської держави. Головні етапи розвитку державності. Причини незавершеності процесу централізації в Польщі та її наслідки.

   Вирішення проблеми: Чому Польська держава, будучи монархією, мала назву “республіка для всіх” (дослівний переклад назви “Річ Посполита”)?

   Система органів влади Речі Посполитої. Роль сейму в державному управлінні. Поступове зростання його повноважень. Центральне та місцеве управління. Розділи Польщі.

   Ельблонська книжка (Польська правда) к джерело польського права. Кримінальне право та процес за Польською правдою.

Утворення князівства Само як першої держави на території Чехії. Етапи в розвитку Чеської держави. Соціальний лад Чехії. Пани та земані. Чеська шляхта. Селянство: дедичі, седляки, отроки.

Система управління в Чеському князівстві. Поява сеймів та зростання ролі шляхти. Взаємовідносини шляхти та панів. Вплив гуситського руху на зміцнення центральної влади. Втрата Чехією частини суверенітету після обрання на чеський престол Фердинанда І Габсбурга. Перетворення чеських земель на “спадкові володіння Габсбургів” за “Оновленим земським статутом” 1627 р.

Відсутність офіційних кодифікацій у чеському праві. Головні джерела чеського права. Характеристика судового процесу за “Тлумаченням чеського права”.

Завдання на семінарське заняття: Чому всі південно- і західнослов’янські держави не зберегли своєї незалежності?

Семінарське заняття 3. Становлення та розвиток феодальної державності та права у західних словян. Арабський халіфат та Золота Орда – 1 год. План

1. Утворення, суспільний устрій, державний лад та право ранньофеодальної польської монархії.

2. Особливості розвитку ранньофеодальної монархії в Чехії.

3. Суспільний устрій, державний лад та право Арабського халіфату.

4. Становлення та розвиток Золотої Орди.

Ключові поняття та терміни: шляхетська демократія, сейм, королівська влада, Радомська конституція 1505 року, польська конституція 1793 року, поділ Польщі, онімечення Чехії, партикуляризм чеського права, арабський халіфат, Золота Орда, іслам, кримське ханство, емір, візир, шаріат, Коран, іджма, сунна, суніти, шиїти