КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

ЗАГАЛЬНА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

навчально-методичний комплекс

для студентів спеціальності 6.030401 «Міжнародне право»

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра порівняльного

і європейського права

Укладач: доктор права, доктор історичних наук

Заслужений юрист України, проф. Білас І. Г.

ЗАГАЛЬНА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

навчально-методичний комплекс

для студентів спеціальності 6.030401 «Міжнародне право»

Затверджено

на засіданні кафедри

протокол № 1

від 3 вересня 2009 р.

Завідувач кафедри

____________ В.І.Муравйов

Директор Інституту міжнародних

відносин

____________ В.В.Копійка

Київ - 2009

Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Загальна історія держави і права»

Укладач: доктор права, доктор історичних наук

Заслужений юрист України, проф. Білас І. Г.

Лектор: доктор права, доктор історичних наук

Заслужений юрист України, проф. Білас І. Г.

Викладачі: ас-т, к.ю.н. Влялько І.В., ас-т, к.ю.н. Гончарук О.В.

Погоджено

з науково-методичною комісією

«___» вересня 2009 р.

__________ проф. Коппель О.А.

ВСТУП

Дана дисципліна “Загальна історія держави і права” є обов’язковою фундаментальною дисципліною, котру вивчають у всіх вищих юридичних навчальних закладах та на всіх юридичних факультетах. Викладається на ІІ курсі 3-го семестру в обсязі 72 годин, з них лекцій – 20 год., семінарських – 16 год., самостійна робота – 36 год. та форма підсумкового контролю – іспит.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Ознайомити студентів із загальними та специфічними рисами виникнення, розвитку й функціонування держави та права в різних народів від найдавніших часів до наших днів; допомогти їм при всьому розмаїтті та суперечливості усвідомити загальні закономірності становлення й розвитку держави і права, навчити використовувати отримані знання, аналізувати сучасний стан української державності та права, прогнозувати основні тенденції їхнього розвитку в майбутньому.

Вивчення історії держави і права зарубіжних країн має важливе наукове, світоглядне, політичне та практичне значення, є базою для опанування інших юридичних дисциплін, дає змогу значно поглибити загальні юридичні знання студентів, сприяє виробленню не лише юридичного мислення, але й загальної юридичної культури.

Сприяє забезпеченню підготовки в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету юристів-міжнародників високої кваліфікації, формуванню базової освіти юриста, виробленню у нього розуміння суті і характеру перебігу процесів, що відбуваються у суспільстві, найбільш загальних закономірностей розвитку держави і права.

Предмет навчальної дисципліни

Предметом історії держави і права зарубіжних країн є вивчення процесів, загальних закономірностей, специфічних особливостей виникнення й розвитку держави та права в певних країнах світу конкретно – в історичних умовах і в хронологічній послідовності.

З огляду на предмет цієї науки, слід зауважити, що вона є наукою: суспільно-політичною, позаяк вивчає такі суспільно-політичні явища, як держава та право; юридичною, адже звертає увагу на правові аспекти суспільного життя; історичною, оскільки розглядає державно-правові явища в їхньому історичному розвитку.

Вимоги до знань та вмінь Студенти повинні знати:

на понятійному рівні: основні тенденції розвитку форм держави і права; принципи організації та функціонування державно-правових систем різних суспільно-економічних формацій: так званого азіатського способу виробництва, рабовласницької, феодальної, буржуазної; еволюційні та революційні шляхи зміни форм держави і права; переваги та недоліки цих шляхів;

на функціональному рівні: зміст основних проблем навчальної дисципліни історії держави і права зарубіжних країн, закономірностей зміни історичних суспільно-економічних формацій та типів держав, розвиток правових систем;

на практично-творчому рівні: характерні ознаки демократичних і недемократичних (станово-кастових, тоталітарних) форм держави і права, переваги демократичних форм організації суспільства.

Студенти повинні вміти:

на репродуктивному рівні: пояснити причини виникнення державно-правових моделей різних суспільно-економічних формацій, їх найбільш загальні характеристики, сильні і слабкі сторони кожної такої моделі;

на евристичному (алгоритмічному) рівні: формувати власну точку зору з юриспруденції, здійснювати наукові дослідження;

на творчому рівні: використовувати набуті знання та навички для підвищення ефективності професійної діяльності, досліджувати розвиток та послідовність явищ і речей, провадити наукові пошуки.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Нормативна навчальна дисципліна “Загальна історія держави і права” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Міжнародне право», є обов’язковою фундаментальною юридичною дисципліною для вивчення таких дисциплін як політологія, історія політичних і правових учень, історія держави і права України, теорія держави та права, державне право зарубіжних країн та тісно пов’язана з галузевими юридичними дисциплінами країн світу, історію держави і права котрих вона вивчає.

Система контролю знань та умови складання іспиту:

Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Навчальна дисципліна «Порівняльне адміністративне право» складається з двох змістових модулів (ЗМ1, ЗМ2):

- історія держави і права стародавнього світу;

- історія держави і права нового і новітнього часу.

Максимальна кількість балів, які студент може отримати за ЗМ1– 25, за ЗМ2 – 35.

Оскільки формою контролю дисципліни є іспит, то оцінювання знань студентів здійснюється шляхом поточного (модульного ЗМ1, ЗМ2) контролю та семестрового контролю (СК), а підсумковий результат роботи студента впродовж семестру і складання іспиту оцінюється за 100-бальною шкалою і розраховується за формулою:

Підсумкова оцінка = ЗМ1(Оцінка в балах) + ЗМ2(Оцінка в балах) + СК (Оцінка в балах)

Параметри	Змістовий Модуль 1 (ЗМ1)	Змістовий Модуль 2 (ЗМ2)	Іспит	Разом (підсумкова оцінка)
Оцінка в балах	25	35	40	100 (25+35+40)

Поточний контроль включає в себе такі форми роботи та порядок їх оцінювання :

• усна відповідь – до 21 бала (до 3 балів на кожному семінарському занятті);

• доповнення – до 14 балів (до 1-2 бали на кожному семінарському занятті);

• виконання домашніх індивідуальних завдань – до 58 балів (до 6 балів за кожне з домашніх індивідуальних завдань);

• виконання завдань проміжного залікового модуля – до 20 балів ( до 10 балів за кожну модульну контрольну роботу), проводиться на останньому семінарському занятті змістового модуля.

Оцінка семестрового контролю (підсумкова оцінка (СК) розраховується за формулою:

СК = ЗМ1 (оцінка в балах х коефіцієнт 0,57) + ЗМ2 (оцінка в балах х коефіцієнт 0,50) + письмовий іспит (оцінка в балах)

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в позааудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах.