Тема 6. Станово-представницькі монархії у країнах Західної Європи Лекція 3. Станово-представницькі монархії у країнах Західної Європи – 2 год.

1. Переміни у суспільному ладі. Становлення міського самоуправління.

2. Сеньйоріальна та станово-представницька монархія у Франції.

3. Станово-представницька монархія в Англії.

4. Суспільний та державний лад Германії у Х-XV ст.

Мета лекції: уяснення сутності станово-представницької монархії в західноєвропейських країнах; вироблення навичок порівняльного аналізу історико-політичних явищ на прикладі сеньйоріальної та станово-представницької монархій;  аналіз головних пам'яток феодального права і виявлення їх значення для історичного розвитку конкретних країн.

Міжпредметні зв’язки:  українська та зарубіжна культура, філософія.

Актуалізація опорних знань: з шкільного курсу всесвітньої історії згадати процес становлення таких держав, як Франція, Англія, Німеччина.

Основні поняття по темі: сюзеренітет-васалітет, герцог, граф, лицар, феод, серв, вілан, королівський домен, баналітет, королівська курія, Генеральні штати, канцлер, хартія, парламент, статут, курфюрст, була, ландтаг, рейхстаг.

Тези лекції

1.Переміни в суспільному ладі Європи в ХІІІ-XV ст. Формування основних станів: духовенства, дворянства і городян. Досягнення містами незалежності від феодальних сеньйорів. Організація міського самоврядування. Цехи та гільдії. Магдебурзьке право. Основи союзу монархії та міського патриціату. Станово-представницькі установи: Генеральні Штати, кортеси, парламент, ландтаги, рейхстаг та ін.

2. Утворення Французького королівства. суспільний лад Франції, характеристика головних груп феодально залежних селян – сервів та віл- ланів.

Державний лад Франції в 10-12 ст. – сеньйоральна монархія. Фактори, що сприяли її встановленню(відсутність економічних зв’язків, етнічна роздільність, відсутність єдиної мови). головна причина – відносини сюзеренітету-васалітету. обов’язки васала та сеньйора. Сутність правила „васал мого васалу – не мій васал”.

Органи державної влади за часів сеньйоральної монархії.

Фактори. що сприяли посиленню королівської влади: поява буржуа, економічний розвиток країни, реформи Людовика  IX.

Оформлення трьох станів та встановлення станово-представницької монархії. Скликання генеральних штатів, їхні функції.

Завдання на семінарське заняття: Розглянути Великий березневий ордонанс як спробу Генеральних штатів збільшити свої повноваження.

Органи державної влади за часів станово-0представницької монархії.

3. Нормандське завоювання Англії та його вплив на подальший розвиток держави.

Вирішення проблеми: Чому в Англії період роздробленості був значно коротше і менш глибокий, аніж у Франції?

Реформи Генріха П, їх порівняння з реформами Людовика IX. Велика хартія вольностей: причини прийняття, зміст, значення.

Завдання на семінарське заняття: Визначити та обґрунтувати, чи була Велика хартія вольностей першою в світі конституцією.

Скликання англійського парламенту, його порівняння з генеральними штатами (структура, повноваження, порядок скликання).

4. Особливості розвитку Німеччини в 10-15 ст., її соціальний лад. Східно-франкська держава. Завоювання Італії та проголошення Священної Римської імперії. особливості державного ладу – децентралізація. закріплення роздробленості Німеччини в золотій буллі. система органів влади в імперії. рейхстаги та їхня політична роль, підпорядкування рейхстагу колегії курфюрстів.