- •6.030502 «Економічна кібернетика», 6.030503 «Міжнародна економіка»,
- •6.030509 «Облік і аудит», 6.030508 «Фінанси і кредит»
- •Тема 1. Предмет, методи і завдання дисципліни 13
- •Тема 2. Теоретичні основи економічної інформатики 23
- •Тема 3. Системне забезпечення інформаційних процесів 29
- •Тема 4. Мережні технології 75
- •Тема 5. Застосування інтернету в економіці 119
- •Тема 6. Організація комп’ютерної безпеки та захисту інформації 167
- •Тема 7. Основи web-дизайну 213
- •Тема 8. Програмні засоби роботи зі структурованими документами 234
- •Тема 1. Предмет, методи і завдання дисципліни Лекція 1: предмет, методи і завдання дисципліни
- •1.1. Предмет і зміст дисципліни
- •1.2. Класифікація та покоління еом
- •1.3. Значення комп’ютерної техніки у галузі економіки та менеджменту
- •1.4. Властивості інформації
- •Тема 2. Теоретичні основи економічної інформатики Лекція 2: теоретичні основи економічної інформатики
- •2.1.Дані, інформація і знання
- •2.2. Економічна інформація
- •Тема 3. Системне забезпечення інформаційних процесів Лекція 3: системне забезпечення інформаційних процесів
- •3.1. Основні компоненти персонального комп’ютера (пк)
- •3.2. Стандарти безпеки для моніторів
- •3.3. Периферійні пристрої персонального комп’ютера
- •Тема 3. Системне забезпечення інформаційних процесів Лекція 4: програмне забезпечення інформаційних систем
- •3.4. Програмне забезпечення пеом
- •3.5. Короткий огляд сучасних операційних систем
- •3.6. Короткий огляд прикладного програмного забезпечення
- •3.7. Кількісна оцінка інформації і даних
- •3.8. Системи числення і способи переведення чисел із однієї системи числення в іншу
- •Програмне забезпечення пеом
- •Тема 4. Мережні технології Лекція 5: мережні технології. Типи мереж, топології мереж
- •4.1. Еволюція комп'ютерних мереж. Системи пакетної обробки
- •4.2. Класифікація комп’ютерних мереж. Топологія мереж
- •4.3. Особливості фізичних середовищ передачі даних
- •Тема 4. Мережні технології Лекція 6: мережні технології. Еталонна модель osi. Програмне забезпечення комп’ютерних мереж
- •4.3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем. Програмне забезпечення комп’ютерних мереж
- •Тема 5. Застосування інтернету в економіці Лекція 7: застосування інтернету в економіці
- •5.1. Організація, структура, принципи роботи та сервіси Internet
- •5.2. Мережеві прикладні задачі
- •5.3. Історія виникнення Internet
- •5.4. Протоколи ір і tcp
- •5.5. Доменна система імен
- •5.7. Передача файлів за допомогою ftp
- •5.8. Електронна пошта
- •5.9. Навігація в www за допомогою Internet Explorer
- •5.10. Пошук в Internet
- •5.11. Основи електронної комерції
- •Економічна інформація.
- •Тема 6. Організація комп’ютерної безпеки та захисту інформації Лекція 8: організація комп’ютерної безпеки та захисту інформації
- •6.1. Причини виникнення необхідності в захисті інформації
- •Архіватори
- •6.2. Архіватор winrar.
- •Антивірусні програми
- •6.3. Захист від комп’ютерних вірусів
- •6.4. Особливості захисту інформації у відкритих системах
- •Тема 7. Основи web-дизайну Лекція 09: комп’ютерна графіка. Основи web-дизайну
- •7.1. Приклад документа в html
- •7.2. Заголовки документів
- •7.3. Заголовки розділів документів
- •7.4. Абзаци
- •7.5. З’єднання з іншими документами
- •Список елементів html
- •Тема 7. Основи web-дизайну Лекція 10: основи web-дизайну. Створення та форматування web-сайту
- •7.7. Звернення до певних розділів інших документів
- •7.8. Додаткові можливості форматування
- •7.9. Авторський стиль редагування
- •7.10. Цитати
- •7.11. Адреси
- •7.12. Стилі
- •7.13. Переривання рядка
- •7.14. Горизонтальна лінія
- •7.15. Внутрішні малюнки
- •7.16. Зовнішні малюнки, звуки і мультиплікація
- •7.17. Накладення різних стилів
- •Тема 8. Програмні засоби роботи зі структурованими документами Лекція 11: програмні засоби роботи зі структурованими документами. Текстовий процесор
- •8.1. Системи обробки тексту
- •8.2. Загальна характеристика текстового процесора ms Word
- •8.3. Вікно прикладної програми ms Word
- •Тема 8. Програмні засоби роботи зі структурованими документами Лекція 12: програмні засоби роботи зі структурованими документами. Текстовий процесор microsoft word 2007
- •8.4. Робота з текстом у процесорі microsoft word 2007: набір та редагування тексту
- •8.5. Форматування тексту
- •8.6. Робота з таблицями, формулами та графікою
- •8.7. Стилі документу та їх форматування. Створення змісту документів.
- •Назва таблиці за прикладом
- •8.8. Режими перегляду документа
- •8.9. Структура документу та встановлення змісту документа
- •8.10. Розстановка переносів в тексті
- •Тема 9. Програмні засоби роботи з базами та сховищами даних Лекція 14: бази та сховища даних. Типи моделей даних. Субд
- •9.1. Структури даних
- •9.2. Реляційна модель бази даних
- •9.3.Основи реляційної алгебри
- •Відношення
- •Відношення - частка
- •Тема 9. Програмні засоби роботи з базами та сховищами даних Лекція 15: фізичне проектування баз даних
- •9.4. Створення бази даних (таблиць і зв’язків між ними)
- •9.5. Робота з базами даних у Microsoft Excel
- •Тема 10. Основи офісного програмування Лекція 16: основи офісного програмування. Алгоритм, мова програмування.
- •10.1. Алгоритми, властивості та способи представлення алгоритмів
- •10.2. Мова програмування. Редактор vba
- •10.3. Виконання макросу
- •Перший макрос
- •Код макросу
- •Етапи запису макросу
- •Завдання стартових умов для макросу
- •Запуск макрорекордера і привласнення імені макросу
- •Завдання стартових умов
- •Призначення імені і збереження макросу
- •Запис дій
- •Тема 10. Основи офісного програмування Лекція 17: основи офісного програмування. Оператори мови vba та її керуючі конструкції
- •10.4. Програмування в excel
- •Арифметичні оператори vba
- •Логічні оператори vba
- •Властивості об’єкта Application
- •Методи об’єкта Application
- •Властивості об'єкта WorkBook
- •Методи об'єкта WorkBook
- •Властивості об'єкта Worksheet
- •Методи об’єкта WorkSheet
- •Властивості об'єкта Range
- •Методи об'єкта Range
- •Властивості об’єкта CommandBar.
- •Методи об’єкта CommandBar
- •10.6. Управління файлами за допомогою vba
- •Тема 11. Експертні та навчальні системи Лекція 18: експертні та навчальні системи
- •11.1.Основні поняття, компоненти та архітектура
- •11.2. Функціональні можливості й характеристика експертних систем (ес)
- •11.3. Системи дистанційного економічного навчання
- •Особливості використання засобів дистанційного навчання в кейсовому методі
- •Тема 12. Перспективи розвитку інформаційних технологій Лекція 19: перспективи розвитку інформаційних технологій
- •12.1. Класифікація інформаційних систем
- •12.2. Галузі застосування інформаційних систем в економіці
- •12.3. Інтегроване автоматизоване виробництво, планування і управління
- •12.4. Інтегровані економічні інформаційні системи
3.8. Системи числення і способи переведення чисел із однієї системи числення в іншу
Системою числення (численням, нумерацією) називають систему прийомів і правил, що дозволяють встановити взаємно однозначну відповідність між будь-яким числом і його уявленням у вигляді сукупності кінцевого числа символів. Множини символів, що використовуються для такого уявлення, називають цифрами. Кожній цифрі відповідає певна кількість, що виразима цією цифрою і зветься чисельним значенням або кількісним еквівалентом даної цифри.
Розрізняють непозиційні і позиційні системи числення. В непозиційних системах має місце однозначна відповідність між цифрами і їх кількісними еквівалентами, а будь-яке число визначається як деяка функція від кількісних еквівалентів сукупності цифр, що зображають це число. Якщо як ця функція використовується функція додавання, то систему називають адитивною, якщо ж використовується функція множення, систему називають мультиплікативною. Прикладами непозиційних адитивних систем числення є римська система і одинична (унітарна) система.
Проте непозиційні системи не набули значного поширення в ЦОТ, оскільки вони характеризуються дуже складними і громіздкими алгоритмами подання чисел і виконання арифметичних операцій.
Систему числення називають позиційною, якщо одна і та ж цифра може відповідати різним кількісним еквівалентам залежно від номера місцеположення (розряду) цієї цифри в сукупності цифр, що зображають задане число. Позиційні системи розділяють на однорідні і змішані. У всіх розрядах числа, поданого в однорідній системі, використовуються цифри з однієї і тієї ж множини. Наприклад, в звичній десятковій системі у всіх розрядах будь-якого числа використовуються цифри з множини {0, 1, ..., 9}, у двійковій системі — цифри з множини {0, 1} тощо. У змішаних системах безліч цифр різна для різних розрядів. Прикладами змішаних систем є система для вимірювання кутів і дуг (в розрядах хвилин і секунд можуть бути використано 60 різних цифр, в розряді градусів — 360 різних цифр), система вимірювання часу, наприклад, в тисячоліттях, сторіччях, роках, місяцях, тижнях, добі, годиннику, хвилинах, секундах, десятих, сотих частках секунди.
Коли в позиційній системі для кожної цифри є окремий символ, її називають системою з безпосереднім поданням цифр. Існують також позиційні системи з кодованим поданням цифр. В таких системах кількість символів менше, ніж кількість цифр, а кожна цифра кодується певною комбінацією декількох символів, що є, як правило, цифри іншої системи числення. Наприклад, в змішаній системі вимірювання дуг і кутів кожна цифра розряду градусів кодується трьома десятковими символами, а в розрядах хвилин і секунд — двома десятковими символами.
Переважне поширення в ЦОТ набули однорідні позиційні системи числення. В такій системі з безпосереднім поданням цифр будь-яке число X виражається у вигляді
де k — основа системи числення, тобто кількість цифр, що використовуються в даній системі (k= 2, 3, ...); х — цифри i-го розряду подання числа в системі з основою k. Величину ki прийнято називати вагою i-го розряду. Оскільки значення k відомо наперед, то вираз (1.4) запишемо в простішій формі
У виразі (1.5) кома відділяє цілу частину числа (n+1 розрядів) від дробової (m розрядів), а вага i-го розряду в k разів більша вага i-1-го розряду. Таку систему числення називають системою з природним порядком ваг. Існують системи з штучним порядком ваг, для яких вказане співвідношення ваг сусідніх розрядів не є обов’язковим. Відомі, наприклад, системи з штучним порядком ваг, в яких ціле позитивне число X виражається так:
Позиційні однорідні системи з природним порядком ваг розділяють також на системи з натуральними, негативними, дробовими і комплексними основами. Подання числа в якій-небудь системі числення називають кодом.
Системи числення з натуральною основою, в яких має місце взаємно однозначна відповідність між числом і його кодом кінцевої довжини, одержуваним за кінцеве число кроків, називають канонічними. В канонічних системах числення при записі чисел в кожному розряді може бути використана одна з до різних цифр, включаючи цифру 0. Позиційні системи числення з природним порядком ваг, в яких кількість різних допустимих цифр перевищує основу k, називають надлишковими. Надлишкові системи використовують в ЦОТ з метою підвищення надійності обробки інформації і швидкості виконання арифметичних операцій. В таких системах одному числу може відповідати декілька кодів кінцевої довжини, але одному коду відповідає одне число: Якщо кількість різних цифр у надлишковій системі дорівнює k + 2 і при цьому k = 2l, , або k = 2l+l, , то таку с истему називають квазіканонічною.
Найбільше розповсюдження в практиці обчислювальних робіт отримала десяткова позиційна однорідна система числення. Проте ця система не є найзручнішою для реалізації її в ЕОМ, де, як правило, використовують системи числення з не десятковою основою — двійкова, вісімкова і інші, а також двійково кодовані системи (тобто такі системи, цифри яких закодовані двійковими символами). Пояснюється це в першу чергу простотою, високою надійністю і високою швидкодією технічних засобів, що використовуються для подання цифр і виконання операцій, що використовуються для подання, в двійковій системі числення. З порівняння цифрових ЕОМ різного призначення випливає, що звичайно машини, що вирішують задачі з відносно великим числом операцій введення—виведення, що доводяться на одну операцію з оброблення інформації, будують із використанням десяткової (двійково-десяткової) системи числення. В машинах же, що вирішують задачі, де час введення-виведення відносно невеликий в порівнянні з часом обробки інформації, застосовують двійкову систему числення. У зв’язку з цим виникає задача перетворення (переведення) чисел з однієї системи числення в іншу.
Неважко помітити, що права частина виразу (1.4) визначає правило обчислення кількісного еквівалента числа, записаного у формі (1.5). На цьому заснований один з алгоритмів переведення чисел з однієї позиційної системи в іншу. Позначимо X(k1) число в k1-й системі числення. Для переведення числа в систему з основою k2 необхідно записати X(ki) у формі (1.4), замінити цифри xi і основу k1 їх k2-ми уявленнями, а потім виконати операції множення і додавання в системі з основою k2. Розглянемо приклади.
Описаний спосіб переведення чисел з однієї системи в іншу одержав назву способу безпосереднього заміщення. Найбільше поширення цей спосіб набув у так званому табличному варіанті його реалізації. В цьому випадку в пам’яті ЕОМ зберігаються таблиці k2-x подання k1-x цифр і ступенів основи . Перевід чисел зводиться до вибірки з цих таблиць k2-х еквівалентів цифр і ступенів основи, а також до виконання додавання і множення за правилами k2-ї арифметики. Цей спосіб зручно використовувати у разі, коли k1 < k2 і при переводі чисел в таку систему, де просто виконуються операції додавання і множення (наприклад, із двійкової системи в десяткову). Для спрощення обчислень при цьому можна скористатися таким виразом, одержаним з (1.4):
Проте при переводі чисел в системи з «незвиклими» основами, особливо у разі k1 > k2, вживання цього способу пов’язано з досить громіздкими обчисленнями. Тому у багатьох випадках зручніше користуватися окремими способами переведення цілих чисел і правильних дробів.
Спосіб переведення цілих чисел з системи з основою k1 в систему з основою k2, (k1 > k2), полягає в наступному. Число X(k1) ділять на k2 за правилами ділення з основою k1 до отримання залишку. Якщо часткове від ділення не нуль, то часткове стає діленим і процес ділення на k2 продовжують. Як тільки чергове часткове стане рівним нулю, процес ділення на k2 припиняють. Залишок, одержаний при першому діленні на k2, представляє цифру розряду результату з вагою , залишок від другого ділення представляє цифру результату з вагою тощо. Останній залишок є цифрою результату, що має вагу .
У разі, коли k1 < k2, виконують множення цифри з вагою числа X(k1) (старшої цифри числа X(k1)) на основу k1, після чого до добутку додають наступну (в порядку убування ваг) цифру числа X(ki). Результат попередньої операції множать на k1 і додають чергову цифру числа X(ki). Цей процес закінчують, коли буде додана цифра з вагою (молодша цифра). Всі обчислення при цьому виконуються в k2-й системі числення.
Перевід правильних дробів з системи числення з основою k1 в систему з основою k2 (k1 > k2) здійснюється так. Дріб, відповідний числу X(ki). множиться на k2 за правилами множення в системі з основою k1. В одержаному добутку відділяється ціла частина, яка може бути рівною нулю, а дробова частина знову множиться на k2 із подальшим відділенням цілої частини. Ці операції повторюють або до отримання нульової дробової частини добутку, або до отримання необхідної кількості розрядів числа Xk2 в новій системі числення. Старша цифра результату переведення (тобто перша після коми) збігається з першою відокремленою цілою частиною, друга цифра результату —- з другою відокремленою цілою частиною тощо.
При k1 < k2 для переведення правильного дробу, що має m цифр після коми, необхідно розділити цифру молодшого розряду числа Xk1 на k1 і скласти з наступною цифрою цього числа. Таку операцію необхідно повторити ще m-1 раз, використовуючи на кожному кроці як ділиме суму, одержану на попередньому кроці. Всі операції виконуються в k2-й системі.
У тому випадку, коли основи позиційних однорідних систем числення зв’язані співвідношенням k1 = , де g > 0, перевід чисел виконується дуже просто. Якщо g — ціле, перевід зводиться до заміни кожної k1-й цифри її g-розрядним k2-м уявленням. При дробовому g початкове число розбивають на g — розрядні групи (починаючи з молодших розрядів) і кожну групу замінюють її k2-м уявленням.
Приклад 8. Перевести з четвіркової системи в двійкову, а потім у шістнадцяткову число X(4) — 23013311. У шістнадцятковій системі кількісним еквівалентам 10, 11 15 відповідають цифри А, В, ..., F.
Згідно вищевикладеному
X(2) = 1011000111110101;
X(16) = B 1 F 5.
Для переведення числа X з канонічної k1-й системи числення в квазіканонічну систему з основою k2 спочатку необхідно подати X у канонічній k2-й системі. Потім ті цифри канонічної k2-й системи, яких немає в квазіканонічній, замінюють комбінаціями цифр квазіканонічної системи. Після цього за правилами k2-ї системи підсумовують всі одержані комбінації цифр з урахуванням їх ваг.
Самостійна робота №04 – Середовище ОС Windows
Робота з програмою "Проводник". Довідкова система Windows Vista. Пошукові можливості операційної системи Windows. [1, с. 35-66]. Редактор Блокнот; текстовий редактор WordPad: запуск, система команд; робота з документом. Калькулятор: звичайний калькулятор; інженерний калькулятор (функції; вирази; чисельні перетворення) [3, с. 54-68]
Питання для самоконтролю