3.2.Облік нематеріальних активів

За визначенням, наведеним у П(С)БО 8 „Нематеріальні активи", нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Оприбуткування нематеріальних активів у складі активів ПАТ “РДБК” здійснюється за первісною вартістю.

Облік руху нематеріальних активів на ПАТ “РДБК”відображається на рахунку 12 „Нематеріальні активи" (додаток 9.2.), по дебету якого відображається придбання, отримання активів, а по кредиту — вибуття (внаслідок продажу, безоплатної передачі чи невідповідності критеріям активу).

Рахунок 12 має шість субрахунків, які відповідають окремим групам нематеріальних активів:

121 „Права користування природними ресурсами".

122 "Права користування майном".

123 „Права на знаки для товарів та послуг".

124 „Права на об'єкти промислової власності".

125 „Авторські та суміжні з ними права".

127 „Інші нематеріальні активи".

Для обліку витрат, пов'язаних з придбанням (створенням) нематеріальних активів, використовують рахунок 154 „Придбання (створення) нематеріальних активів".

Згідно Плану рахунків ПАТ “РДБК” веде аналітичний облік щодо цього рахунку

1541 – придбання нематеріальних активів

1542 – виготовлення і модернізація інших необоротних активів

Для нарахування амортизації на нематеріальній активи ПАТ “Рівненський ДБК” згідно наказу про облікову політику використовує прямолінійний метод.

До складу інших необоротних матеріальних активів відносять предмети, термін експлуатації яких перевищує один рік: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні активи, природні ресурси, тимчасові нетитульні споруди; предмети прокату; інвентарну тару тощо.

На ПАТ “РДБК”інші необоротні активи відображаються за первісною вартістю. Для обліку використовують рахунок 11 “Інші необоротні матеріальні активи”. Рахунок є активним, тому за дебетом відображається придбання, отримання, а за кредитом – їх списання або вибуття.

4. Облік запасів

Порядок оцінки і обліку товарно-матеріальних цінностей регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 „Запаси".

Відповідно до П(С)БО 9 запаси — це активи, які зберігаються для наступного продажу в умовах звичайної господарської діяльності; перебувають в процесі виробництва з метою наступного продажу продукту виробництва; зберігаються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт і наданні послуг, а також для управління підприємством.

Запаси визнаються активами, коли існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість можна достовірно визначити.

Формування первісної вартості запасів за шляхами надходження на ПАТ “Рівненський ДБК”:

• Придбання запасів за грошові кошти - первісною вартістю запасів є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат на їх придбання;

• Виготовлення власними силами - первісною вартістю визнається собівартість їх виробництва, яка визначається за Положенням. (стандартом) 16 „Витрати" і відповідає калькуляції, затвердженій на підприємстві;

Облік запасів ведеться на рахунках другого класу Плану рахунків. За дебетом рахунків відображається збільшення балансової вартості запасів внаслідок їх надходження, за кредитом — зменшення вартості запасів внаслідок їх вибуття або уцінки.

На субрахунку 201 “Сировина і матеріали ” відображається наявність та рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється.

На субрахунку 203 “Паливо” обліковується наявність та рух палива, що придбається підприємством для технічних потреб виробництва.

На субрахунку 204 “Тара та тарні матеріали” відображається наявність і рух всіх видів тари, крім тари яка використовується як господарський інвентар.

На субрахунку 205 ”Будівельні матеріали” – відображається рух будівельних матеріалів, та інших матеріальних цінностей, які необхідні для використання в будівельно монтажних роботах.

На субрахунку 207 “Запасні частини” – відображається рух придбаних для власного використання запасних частин.

Аналітичний облік на підприємстві сформовано у розрізі місця зберігання, товарно-матеріальних цінностей та партій.

Документи з надходження, оприбуткування запасів та вибуття запасів :накладна, товарно-транспортна накладна, довіреність (додаток 10), видаткова накладна (додаток 11), рахунок-фактура (постачальник виписує на кожну партію відвантажених запасів), накладна на внутрішнє переміщення (додаток 12)(на підприємстві переміщення запасів з центрального складу до додаткових, або навпаки) та інші документи.

Всі товарні і грошові документи підлягають обов’язковому обліку бухгалтерською і комерційною службою підприємства в спеціальних журналах (журнали обліку накладних, надходження товарів). Придбавши товари у постачальника за відпускними цінами, постачальник повинен надати покупцю податкову накладну.

Використовуючи аналіз рахунку 20 “Виробничі запаси” (додаток 9.3.) розглянемо господарські операції ПАТ “Рівненський ДБК”:

№	Зміст операції	Д	К	Сума
1.	Оприбутковано матеріали, отримані від постачальників	20	63	1969660,19
2.	Переведено МШП до складу виробничих запасів	20	22	15389,15
3.	Списання матеріалів, що підлягають обміну	377	20	3682,00
4.	Переведено готову продукцію до складу МШП	20	26	17392,78
5.	Оприбутковано матеріали, придбані підзвітною особою за грошові кошти	20	372	221430,66
6.	Оприбутковано запаси, виготовлені власними силами	20	23	15389,15
7.	Оприбутковано безоплатно одержані виробничі запаси	20	719	3682,00
8.	Списано виробничі запаси на загальновиробничі витрати	91	20	325133,00
9.	Списано виробничі запаси на адміністративні витрати	92	20	55509,63
10.	Відображено списання матеріалів у виробництво	23	20	1803267,87
11.	Списано собівартість реалізованих виробничих запасів	943	20	90871,73

Малоцінні і швидкозношувані предмети – це предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, оснащення, спеціальний одяг тощо (додаток 13).

За дебетом рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом — відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

Списання виробничих запасів з балансу може відбуватися внаслідок: відпуску у виробництво; реалізації; списання в результаті невідповідності критеріям активу; списання у зв'язку із псуванням, розкраданням; списання внаслідок надзвичайних подій; писання внаслідок передачі до статутного капіталу іншого підприємства; обміну на інші активи.

Згідно з П(С)БО 9 „Запаси" на підприємстві можна використовувати один із п’яти методів оцінки запасів при їх вибутті або декілька одночасно. Згідно наказу про облікову політику на ПАТ “Рівненський ДБК” оцінку запасів/матеріалів, сировини, палива, комплектуючих виробів, при відпуску у виробництво чи іншому вибутті здійснювати за методом середньозваженої собівартості, суть його полягає в тому, що при різних цінах на запаси визначається середня ціна, за якою потім списується собівартість запасів.

Згідно аналізу рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” можна ознайомитись з господарськими операціями підприємства:

№	Зміст операції	Д	К	Сума
1.	Надходження МШП у виробництво	23	22	128,67
2.	Оприбутковано МШП, придбані підзвітною особою	22	372	3578,50
3.	Надходження МШП від постачальників	22	631	2356,14
4.	Списання МШП, раніше внесених засновником понад норми статутного капіталу	422	22	890,00
5.	Списання МШП на загальновиробничі витрати	91	22	8563,64
6.	Списання МШП на адміністративні витрати	92	22	1428,02
7.	Переведено МШП до складу виробничих запасів	20	22	1591,44