- •Навчальний посібник для студентів 1 курсу.
- •Біологія — комплексна наука про живу природу.
- •Методи біологічних досліджень
- •Історія розвитку біології
- •Українські вчені –біологи .
- •Основні властивості живої матерії
- •Рівні організації живих систем
- •Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства
- •Тема1. Неорганічні речовини живих організмів.
- •§1. Неорганічні речовини
- •Хімічний і елементний склад живих організмів
- •Вміст хімічних елементів у клітині.
- •Співвідношення хімічних елементів у живій і неживій природі
- •Неорганічні сполуки у життєдіяльності живих організмів. Вода, її роль у життєдіяльності організмів
- •Мінеральні солі. Їх біологічна роль
- •Біологічна роль кисню
- •Тема 2 органічні речовини
- •§ 1.Органічні речовини ,їх різноманітність та значення. . Малі органічні речовини.
- •Загальна характеристика органічних сполук
- •2. Малі органічні молекули
- •1)Вуглеводи
- •3)Амінокислоти , склад , будова властивості .
- •4)Нуклеотиди ,склад ,будова,властивості.
- •Залишок ортофосфатної кислоти.
- •§2.Макромолекули(біополімери ):
- •1. Полісахариди .
- •2.Білки, їхня будова, склад та властивості
- •§3.Нуклеїнові кислоТи. Їх будова, властивості, біологічна роль. Атф
- •1.Будова днк
- •2.Самоподвоєння днк
- •3.Рибонуклеїнова кислота (рнк)
- •4.Аденозинтрифосфорна кислота (атф)
- •§4. Ферменти
- •1.Ферменти — це біологічні каталізатори.
- •2.Властивості ферментів:
- •4.Використання ферментів у промисловості
- •§5. Вітаміни .Гормони .Фактори росту ,їх роль у життєдіяльності організму.
- •2.Гормони
- •3.Фактори росту
- •Розділ іі Клітинний рівень організації життя
- •Тема1. Структура клітини і її компонентів
- •§1.Цитологія –як наука про клітину .Структура клітини і її компонентів.
- •1.Цитологія.Історія вивчення клітини
- •2.Сучасні положення клітинної теорії:
- •4.Загальна характеристика клітин
- •§2.Клітинні мембрани .Цитоплазма та її компоненти.Транспорт речовин через мембрани.
- •1.Загальна характеристика структури і функцій компонентів клітин
- •2.Клітинні мембрани
- •3.Компартменти клітини
- •4.Цитоплазма та її компоненти. Гіалоплазма.
- •§3.Пластичний обмін. Біосинтез білків
- •1.Біосинтез білків
- •2.Генетичний код
- •3.Етапи біосинтезу білків
- •§4..Одномембранні органели клітини.
- •1.Ендоплазматична сітка
- •2.Комплекс Гольджі
- •3.Лізосоми
- •4.Вакуолі
- •§5.Двомембранні органели клітини: мітохондрії та пластиди
- •1.Будова та функції мітохондрій
- •2.Пластиди. Будова, види, функції
- •3.Взаємні перетворення пластид
- •§ 6.Ядро.
- •Ядро, його компоненти. Біологічна роль ядра
- •2.Функції ядра
- •§7.Фотосинтез.Значення фотосинтезу.
- •§ 8.Енергетичний обмін та його етапи.Дихання.
- •2.Безкисневий (анаеробний) етап
- •3.Кисневий етап (аеробний)
- •Тема 2. Клітина як цілісна система. Тканини.
- •§1.Ділення клітин еукаріотів.Життєвий цикл клітин. Мітоз.
- •1.Поняття клітинного циклу.
- •2.Інтерфаза
- •3.Мітоз. Фази мітозу
- •4.Біологічне значення мітозу
- •§2.Будова мітотичних хромосом. Каріотип
- •1.Будова і склад хромосом
- •2.Поняття про каріотип
- •§3.Обмін речовин та енергії в клітині. Клітина — відкрита система
- •1.Загальна характеристика обміну речовин
- •2.Класифікація живих організмів за основним джерелом енергії
- •3.Атф та її роль у біоенергетичних процесах
- •§4. Сучасна клітинна теорія.Клітина - елементарна цілісна жива система,що лежить в основі будови живих організмів
- •2.Клітина як елементарна жива система,
- •3.Сучасна клітинна теорія
- •§5.Цитотехнології.Взаємодія клітин. Стовбурові клітини.
- •1. Цитотехнології
- •3.Поняття стовбурових клітин
- •4.Значення стовбурових клітин в медицині.
- •5.Актуальність проблеми стовбурових клітин.
- •§ 6.Тканини тварин.Гістотехнології.
- •1.Поняття про тканини
- •2.Види тканин тварин
- •§7. Тканини рослин.
- •1.Різноманітність тканин рослин
§7. Тканини рослин.
1.Різноманітність тканин рослин
У рослинних організмів розрізняють такі основні типи тканин: твірні, покривні, провідні, механічні, основні.
а)Твірна тканина (меристема) (від грец. меристос — подільний) складається з клітин, які мають тоненькі клітинні стінки з незначним вмістом целюлози і велике ядро. Вони діляться і ростуть. Клітини меристеми дають початок іншим типам тканин. Розрізняють верхівкову, вставну і бічну меристеми.
Малюнок 26. Верхівкова меристема кореня рослини.
Верхівкова меристема розташована на верхівці пагона або кореня (конус наростання, зона поділу кореня) і забезпечує їх ріст у довжину.
Вставна меристема міститься біля основ межі вузлів стебла у деяких рослин (злаків) і забезпечує їхнє подовження.
Бічна меристема міститься всередині стебла чи кореня багаторічних рослин і забезпечує ріст цих рослин у товщину.
Малюнок27. Різні види твірної тканини.
б)Покривні тканини рослин розташовані на поверхні органів рослин. Розрізняють первинну (епідерма або шкірка) та вторинні покривні тканини.
Епідерма складається з одного чи кількох шарів безбарвних живих клітин, які щільно прилягають одна до одної. Зверху епідерма вкрита особливим шаром, що запобігає випаровуванню — кутикулою. Вона складається з воскоподібної речовини. Особливі клітини епідерми, що містять хлоропласти, оточують продихові щілини і регулюють їх розкривання та закривання.
Вторинна покривна тканина виникає замість відмерлої епідерми, а також у глибинних шарах кори. З частини клітин кори утворюється корковий камбій, який продукує клітини корка назовні, а всередину — клітини основної тканини.
Малюнок 28.Покривні тканини рослин .
в)Провідні тканини забезпечують у рослині два плини речовин: висхідний (розчини мінеральних речовин рухаються до надземної частини) і низхідний (органічні речовини з листків і земних стебел пересуваються до інших органів).
Ці рухи забезпечують два типи провідної тканини - флоема і ксилема.
Ксилема складається із судин і трахеїд, а також супроводжувальних клітин основної тканини.
Трахеїди — одноклітинні утвори веретеноподібної форми, в оболонках яких є пори. Судини складаються з видовжених клітин, розташованих одна над одною, їхні поперечні стінки мають великі отвори. По ксилемі надходять розчини мінеральних речовин, а також розчини цукру запасаючих тканин коренів і систем органів.
Флоема містить ситоподібні трубки. Це живі клітини, які послідовно сполучаються своїми кінцями. Через ситоподібні трубки проходять органічні речовини.
Судини, трахеїди та ситоподібні трубки разом з механічними та основними тканинами утворюють судинно-волокнисті пучки (наприклад, жилки листків). Провідну функцію виконують також молочники - система видовжених клітин деяких рослин, по яких рухається сік молочно-білого чи жовтогарячого кольорів -латекс (молочай, кульбаба, чистотіл)
Малюнок 29. Провідні тканини рослин.
г)Механічні тканини виконують опорні функції, надаючи рослині пружності та підтримуючи її органи в певному положенні. До них належать коленхіма і склеренхіма.
Коленхіма складається з живих клітин із нерівномірно потовщеними стінками. Вона входить до складу первинної кори молодих пагонів переважно дводольних рослин.
Склеренхіма – сукупність видовжених мертвих клітин із товстими оболонками, які забезпечують стійкість рослин до стискання, розтягування, згинання (наприклад, луб'яні волокна кори і деревини).
д)Основна тканина або паренхіма складається з живих клітин, що мають тоненькі стінки, між якими є великі проміжки - міжклітинники.
Малюнок 30. Міжклітинники
Розрізняють різні види паренхіми.
Фотосинтезуюча або асиміляційна тканина утворена з клітин, які містять хлоропласти. Вона міститься в зелених органах рослин (переважно в листках). У клітинах цієї тканини відбуваються процеси фотосинтезу.
Запасаюча паренхіма є в усіх органах рослини, утворюючи інколи окремі шари (наприклад, серцевина стебла). В її клітинах розташовані лейкопласти або хромопласти, де запасаються крохмаль та інші поживні речовини, а в рослин посушливих місць — вода (водоносна паренхіма),
Повітроносна паренхіма або аеренхіма виконує функції газообміну і проведення газів до різних тканин і тому має добре виражені міжклітинники. Найкраще розвинена аеренхіма у рослин, які зростають в умовах з ускладненим газообміном (водяні та болотні рослини).За певних умов клітини паренхіми здатні до поділу. Окремі клітини паренхіми виконують секреторну функцію, синтезуючі смоли, ефірні олії тощо.
Ефірні олії — це суміш летких органічних речовин. Завдяки своєму сильному запаху приваблюють запилювачів, відлякують ворогів, а деякі з них (фітонциди) вбивають або пригнічують ріст мікроорганізмів. Ефірні олії використовують у парфумерії, кулінарії, як лікарські засоби, розчинники, для виготовлення лаків тощо.
Смоли — це продукти життєдіяльності голонасінних та покритонасінних. Вони утворюють складну суміш різних органічних речовин — смоляних кислот, спиртів, високомолекулярних вуглеводів тощо. Суміші з ефірними оліями дістали назву бальзамів.
Особливий тип секретуючих органів - нектарники - це залози, розташовані в квітці чи на різних частинах пагонів. Нектар - це водяний розчин глюкози та фруктози із домішками ароматичних речовин. Він слугує для приваблювання комах і птахів -запилювачів квіток.
Малюнок 31. Продихи.
Малюнок 32.Тканини рослин.
Запитання для контролю:
1.Які типи тканин рослин ви знаєте?
2.Яку будову має твірна тканина?
3.Які види твірної тканини ви знаєте?
4.За допомогою якої меристеми відбувається ріст рослини в товщину?
5.Які два напрямки руху речовин в рослинах ви знаєте?
6.Що називається ксилемою?
7.Що називається флоемою?
8.Яку будову мають трахеїди,судини?
9.Які функції виконують механічні тканини рослин?
10.Які види паренхіми ви знаєте?
11.Які функції виконує аеренхіма?