- •Навчальний посібник для студентів 1 курсу.
- •Біологія — комплексна наука про живу природу.
- •Методи біологічних досліджень
- •Історія розвитку біології
- •Українські вчені –біологи .
- •Основні властивості живої матерії
- •Рівні організації живих систем
- •Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства
- •Тема1. Неорганічні речовини живих організмів.
- •§1. Неорганічні речовини
- •Хімічний і елементний склад живих організмів
- •Вміст хімічних елементів у клітині.
- •Співвідношення хімічних елементів у живій і неживій природі
- •Неорганічні сполуки у життєдіяльності живих організмів. Вода, її роль у життєдіяльності організмів
- •Мінеральні солі. Їх біологічна роль
- •Біологічна роль кисню
- •Тема 2 органічні речовини
- •§ 1.Органічні речовини ,їх різноманітність та значення. . Малі органічні речовини.
- •Загальна характеристика органічних сполук
- •2. Малі органічні молекули
- •1)Вуглеводи
- •3)Амінокислоти , склад , будова властивості .
- •4)Нуклеотиди ,склад ,будова,властивості.
- •Залишок ортофосфатної кислоти.
- •§2.Макромолекули(біополімери ):
- •1. Полісахариди .
- •2.Білки, їхня будова, склад та властивості
- •§3.Нуклеїнові кислоТи. Їх будова, властивості, біологічна роль. Атф
- •1.Будова днк
- •2.Самоподвоєння днк
- •3.Рибонуклеїнова кислота (рнк)
- •4.Аденозинтрифосфорна кислота (атф)
- •§4. Ферменти
- •1.Ферменти — це біологічні каталізатори.
- •2.Властивості ферментів:
- •4.Використання ферментів у промисловості
- •§5. Вітаміни .Гормони .Фактори росту ,їх роль у життєдіяльності організму.
- •2.Гормони
- •3.Фактори росту
- •Розділ іі Клітинний рівень організації життя
- •Тема1. Структура клітини і її компонентів
- •§1.Цитологія –як наука про клітину .Структура клітини і її компонентів.
- •1.Цитологія.Історія вивчення клітини
- •2.Сучасні положення клітинної теорії:
- •4.Загальна характеристика клітин
- •§2.Клітинні мембрани .Цитоплазма та її компоненти.Транспорт речовин через мембрани.
- •1.Загальна характеристика структури і функцій компонентів клітин
- •2.Клітинні мембрани
- •3.Компартменти клітини
- •4.Цитоплазма та її компоненти. Гіалоплазма.
- •§3.Пластичний обмін. Біосинтез білків
- •1.Біосинтез білків
- •2.Генетичний код
- •3.Етапи біосинтезу білків
- •§4..Одномембранні органели клітини.
- •1.Ендоплазматична сітка
- •2.Комплекс Гольджі
- •3.Лізосоми
- •4.Вакуолі
- •§5.Двомембранні органели клітини: мітохондрії та пластиди
- •1.Будова та функції мітохондрій
- •2.Пластиди. Будова, види, функції
- •3.Взаємні перетворення пластид
- •§ 6.Ядро.
- •Ядро, його компоненти. Біологічна роль ядра
- •2.Функції ядра
- •§7.Фотосинтез.Значення фотосинтезу.
- •§ 8.Енергетичний обмін та його етапи.Дихання.
- •2.Безкисневий (анаеробний) етап
- •3.Кисневий етап (аеробний)
- •Тема 2. Клітина як цілісна система. Тканини.
- •§1.Ділення клітин еукаріотів.Життєвий цикл клітин. Мітоз.
- •1.Поняття клітинного циклу.
- •2.Інтерфаза
- •3.Мітоз. Фази мітозу
- •4.Біологічне значення мітозу
- •§2.Будова мітотичних хромосом. Каріотип
- •1.Будова і склад хромосом
- •2.Поняття про каріотип
- •§3.Обмін речовин та енергії в клітині. Клітина — відкрита система
- •1.Загальна характеристика обміну речовин
- •2.Класифікація живих організмів за основним джерелом енергії
- •3.Атф та її роль у біоенергетичних процесах
- •§4. Сучасна клітинна теорія.Клітина - елементарна цілісна жива система,що лежить в основі будови живих організмів
- •2.Клітина як елементарна жива система,
- •3.Сучасна клітинна теорія
- •§5.Цитотехнології.Взаємодія клітин. Стовбурові клітини.
- •1. Цитотехнології
- •3.Поняття стовбурових клітин
- •4.Значення стовбурових клітин в медицині.
- •5.Актуальність проблеми стовбурових клітин.
- •§ 6.Тканини тварин.Гістотехнології.
- •1.Поняття про тканини
- •2.Види тканин тварин
- •§7. Тканини рослин.
- •1.Різноманітність тканин рослин
5.Актуальність проблеми стовбурових клітин.
Тим часом, сьогодні проблема стовбурових клітин в світі як ніколи актуальна. Тільки у США на роботи в цій області виділяється $29 млрд. А результати, одержані ученими, просто вражають. Багато досліджень вже вийшли «з пробірок» на рівень клінічних випробувань і в широку практику, причому не тільки в розвинених країнах Заходу, але і в СНД, зокрема Росії.
В Україні ж дослідженнями стовбурових клітин займаються: Інститут невідкладної і відновної хірургії їм. Гусака АМН України (Донецьк), Національний інститут хірургії і трансплантології ім. А. Шалімова (Київ), Координаційний центр трансплантації органів, тканин і клітин Мінохоронздоров`я України, Інститут ендокринології і обміну речовин ім. В.П. Комісаренко АМН України і Інституту клітинної терапії.
Єдиний мінус, що зі всіх вищеперелічених медустанов добре фінансується лише інститут в Донецьку. Володимир Грінь - директор Інституту невідкладної і відновної хірургії їм. Гусака АМН України - не так давно заявив про сучасне оснащення їх біотехнологічної лабораторії в опіковому центрі. Адже для того, щоб врятувати людину, що постраждала від сильних опіків тіла, необхідно провести блок складних процедур в спеціально обладнаному приміщенні. І це не просто вирощування шкірного покриву за допомогою стовбурових клітин, а повна реанімація, починаючи з виведення з шокового стану і знеболення. Потім йде робота з біологічним матеріалом (добування стовбурових клітин), а потім вирощування шкіри з подальшою заміною уражених ділянок на тілі людини. Ось саме таким способом в Донецьку вже вилікувано більше 200 чоловік, а в Україні близько 1,5 тисяч.
Отже, якщо в Україні незабаром почнуться випробування у області клітинної трансплантології із застосуванням стовбурових клітин, то, за словами Олександра Кухарчука, директора координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин Мінохоронздоров`я України, це свідчить про впровадження в нашій країні найновіших ефективних методів лікування цукрового діабету, цирозу печінки, розсіяного склерозу, інсульту, атеросклерозу, інфаркту міокарда і ін. хвороб. Правда, з шестисот напрямів у області клітинних досліджень, які існують в світі, в Україні тільки п`ять вийшли на рівень клінічних випробувань.«Основні напрями – порушення регенерації тканин при травмах, серцево-судинні захворювання, хвороби крові, хронічна ішемія кінцівок і цукровий діабет», – уточнив професор Кухарчук.
Але все таки основною метою досліджень із стволовими клітинами, які зараз проходять в світі, є вирощування окремих органів людини з біологічного матеріалу (наприклад, нирки або печінки) цієї ж людини для трансплантації. Такий підхід збільшує шанси пацієнта на одужання і значно знижує ризик відторгнення таких органів. Але, не дивлячись на значний прорив в дослідженнях, сьогодні всі інститути борються за вирощування клітин в тривимірному просторі, наприклад печінки. «Ми можемо направити стовбурові клітини в потрібне нам русло, адже для нормальної роботи печінки необхідно всього 2-3% здорових кліинк», – стверджує Юрій Гладких, директор Інституту клітинної терапії.
А про перспективи вирощування за допомогою стовбурових клітин серцевого клапана і взаємозв`язаної з ним судинної системи заявив один з провідних кардіохірургів країни – Геннадій Книшов, директор Національного Інституту Серцево-судинної хірургії ім. Н.М. Амосова АМНУ. Зокрема, він говорить, «дослідження показали, що стовбурові клітини глибоко проникають в м`язову масу серця, фіксуються там і дають зростання судинам. Та і саме серце можна вирощувати за допомогою матриці, але складність полягає в тому, що клітини повинні працювати синхронно, а одержані кардіомеоцити – самі по собі»
.6.Біологічна зброя
Не дивлячись на успішні відкриття і відмінні результати доклінічних досліджень, у вчених залишається більше питань, ніж відповідей по застосуванню стовбурових клітин на благо людства. Не секрет, що за останні роки Україна займає лідируючі позиції серед інших країн за розповсюдженням ВІЛ-інфекції. Адже саме за допомогою клітинної медицини у таких хворих теоретично могла б з`явитися надія.
«Поки що не можна однозначно сказати, чи це так, – говорить Віталій Кордюм, завідувач відділом регуляторних механізмів клітини Інституту молекулярної біології і генетики. – Стовбурові клітини, при потраплянні в кров, швидко інфікуються, відповідно ефект від них буде короткочасний. Тому навіть якщо замінити кров інфікованого, то решта органів, вже уражених ВІЛ, дасть про себе знати».
Але, не дивлячись на це, в Україні все ж таки замислюються над подібними дослідженнями. «Оскільки дослідження стволових клітин відбувається в основному на доклінічному рівні, то немає на це офіційного дозволу влади, – продовжує Віталій Кордюм. – Що стосується України, то у нас подібні дослідження ще не велися і не ведуться. Правда, подібні випробування проводилися на Заході. Біоматеріал одержували із зародків тварин (ембріонів овець) і пропускали через ультрафільтр, який зберігав всі важливі елементи, прибираючи при цьому тільки білки (де і розмножується ВІЛ-інфекція).
Таким чином, сама клітина не піддається ВІЛ-інфекції. Ось і виходить, що у людей з ВІЛ надія може бути. Але технологія створення імунітету настільки близько підходить до створення біологічної зброї, що багато держав відмовляться від подібного фінансування такого широкомасштабного проекту».
Не хотілося б «закопувати в землю» історію, досвід і безліч розробок вітчизняних фахівців тільки через відсутність спеціальної державної програми. За словами Ганни Єльськой, директора Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, в законі України про трансплантологію немає ні єдиного слова про стовбурові клітини, що ускладнює контроль досліджень, що проводяться, в даній області.
Наприклад, сьогодні з`явилося багато міні-клінік, які надають послуги з омолоджування обличчя і тіла (ін`єкції стовбуровими клітинами), що часто проводиться з порушенням санітарних норм і правил.
Адже «треба проявляти обережність і ретельність до світових досягнень науки, що б не повторилася історія з водневою бомбою», – нагадує Ганна Валентинівна. Але, не дивлячись на все «але», в Україні достатньо гостро коштує проблема нелегальної трансплантації стволових клітин. «В даний час ця проблема не вирішується і статистика не ведеться. Це є однією з причин, по якій необхідно розробити спеціальну державну програму, а також привернути Мінохоронздоров`я і органи внутрішніх справ для вирішення цієї проблеми», – вважає Кухарчук.
На відміну від України в США і Великобританії створюються спеціальні Ради зі стовбурових клітин. А тільки в районі Берліна існує шістнадцять подібних Інститутів. Це означає, що світове суспільство приділяє немало часу і фінансів цьому напрямкові. Так, наприклад, в даний час збереження стовбурових клітин пуповинної крові – це найперспективніший шлях створення власних ліків, які можуть бути використані в критичних ситуаціях. Цей факт вигідний як з соціального боку, так і економічною. По-перше, це важливо для збереження українського генома, нашого генофонду. А, по-друге, за словами Юрія Гладких, «тільки та країна, яка накопичила біоматеріал, матиме доступ до біологічних технологій, а ті держави, які не встигнуть цього зробити, «купуватимуть ці технології, що стане величезною економічною проблемою».
***Останніми роками Україна стоїть на порозі демографічної кризи, усвідомивши цю проблему, уряд все ж таки став боротися за збільшення чисельності і здоров`я своєї нації. Молоді сім`ї при народженні дитини почали одержувати хорошу фінансову допомогу від держави і як результат – «вагітний бум». Але не всі дітки народжуються здоровими. Багато хто має серйозні захворювання, вилікувати які, до речі, стало можливим за допомогою стовбурових клітин.
Тому на розвиток і фінансування цієї області медицини слід звернути увагу нашого уряду. Адже створивши власні банки пуповинної крові, ми матимемо економічна і соціальна вигоди, оскільки не доведеться купувати дорогі розробки іноземних учених, а застосовувати свої. Також безнадійно хворі діти одержать шанс на життя, а батьки – допомогу від своєї держави. На сьогодні, у Фінляндії прийнятий «Білль про важливість збирання кордової крові», а значить, вони зберігають свій генофонд.
Запитання для контролю:
1.Що називається цитоттехнологією?
2.Як ви розумієте поняття каллус?
3Дайте визначення поняттю клональне мікророзмнрження.
4.Що називається стовбуровими клітинами?
5.В чому полягає суть актуальності стовбурових клітин.?