Підсумовуючи, зробимо такі висновки.

1. Духовне життя суспільства є надзвичайно важливим елементом його життєдіяльності, від оптимального процесу розвитку якого залежить його загальний прогрес.

518

2. Багатогранність духовного життя суспільства включає в себе духовне виробництво, суспільну свідомість і духовну культуру. Кожен з елементів духовного життя суспільства має свою структуру, зміст, форми розвитку. В основі розвитку духовного життя суспільства лежить духовне виробництво, яке постає насамперед як виробництво свідомості.

3. Важливим елементом духовного життя суспільства є духовна культура, яка має складну структуру і функціонує як цілісне утворення і складний соціодуховний феномен.

4. Основним, безпосереднім суб'єктом духовного життя суспільства, зокрема духовної культури, є людина, особистість. Вся система цілеспрямованої діяльності соціальних суб'єктів має бути скерована на створення всебічних умов для самореалізації духовного потенціалу людини, творчого самовтілення її сутнісних сил, різноманітних життє-проявів, вироблення нових духовних орієнтирів.

Контрольні запитання

1. Які основні складові духовного життя?

2. Які елементи структури суспільної свідомості?

3. У чому полягає головний зміст буденної і теоретичної свідомості?

4. Які основні відмінності суспільної психології та ідеології?

5. У чому полягає специфіка масової свідомості?

6. Які головні форми суспільної свідомості та їхній сутнісний зміст?

7. Що таке духовна культура, який її основний зміст?

Теми рефератів

1. Діалектика форм духовного освоєння світу.

2. Духовне життя суспільства та його структура.

3. Духовне виробництво як виробництво свідомості.

4. Суспільна свідомість як соціальна пам'ять народу.

5. Діалектика форм суспільної свідомості.

6. Людинотворча сутність культури.

7. Українська духовна культура: діалектика національного і загальнолюдського.

8. Проблеми українського національного відродження і культура.

519

Рекомендована література

1. Андрущенко В., Губерський Л., Зуев В. Проблема гуманізму в сучасній філософії. — К., 1994. — С. 63.

2. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. — К., 1996. - 368 с.

3. Антонович Д. Українська культура. — Мюнхен, 1988. — С. 252—513.

4. Вебер Μ. Протестантська етика і дух капіталізму. — К., 1994. — С 37-183.

5. Духовне оновлення суспільства. — К., 1990. — 245 с

6. Духовні орієнтації молоді: динаміка і формування. — К., 1994. — 236 с.

7. Історія української культури. — Вінніпег, Канада, 1964. — 480 с

8. Культура і побут населення України. — К., 1991. — 214 с

9. Культурне відродження в Україні. — К., 1993. — 218 с

10. Огієнко Іван. Українська культура. — К., 1991. — 270 с

11. Скуратівський В.А. Етносоціальна культура як саморегульована система (навчальний посібник). — К., 1993. — 198с .

12. Семчишин Мирослав. Тисяча років української культури (історичний огляд культурного процесу). — Нью-Йорк—Париж—Сідней— Торонто. — 1985. — 550 с

13. Стан культурної сфери та культурної політики в Україні (Аналітичний огляд). — К., 1995. — С 24.

14. Теорія та історія світової культури. Курс лекцій. — К., 1993. — С 65-310.

15. Тойнбі А. Дослідження історії. - К., 1995. - С 418-512.

16. Українська культура: історія і сучасність. — К., 1994. — С 288—412.

17. Українська культура (лекції за ред. Дмитра Антоновича). — К., 1993. -С. 5-16.

520