наголос - зно

Часом трапляється в меню пункт "борщ по-українськи" - це взагалі нонсенс, оскільки ця страва за походженням українська, і налічує хтозна-скільки різновидів. Тож хай буде борщ полтавським, чернігівським, подільським, червоним, зеленим, холодним, пісним, з вушками, квасолею, грибами або просто домашнім - якщо хочеться підкреслити, що це не та ріденька бовтянка зі "столовки", яку чомусь так само називають. Природно звучать галицька кава, коломийський банош, чернігівські галушки. Котлетам теж корона з голови не впаде, як вони будуть просто київськими, як і знаний всюди торт.

В українській мові слова "слідуючий" немає!

Ненормативними є вислови "на слідуючий день", "слідуюче питання", "слідуюча зупинка" і т. д. Дієприкметник "слідуючий", що входить до них, неможливий навіть теоретично, бо в українській мові немає дієслів, од яких можна було б його утворити!

Якщо йдеться про предмети або конкретні явища, здебільшого вживають прикметник наступний: наступний урок, наступного дня (тижня), наступна зупинка.

Коли ж мовиться про абстрактні явища, що відбувалися чи відбуватимуться після якогось часу, події, частіше вдаються до прикметників дальший, подальший: дальше життя, подальша доля, подальша робота.

Втім, уникайте й бездумного калькування: замість "сталося наступне" ліпше сказати "сталося ось що". Перед переліком або поясненням доречне слово "такий". Не "наступні факти", а "такі факти", не "з наступних спеціальностей", а "з таких спеціальностей", "заявляти не наступне", а таке.

(за Б.Рогозою)

Гра слів у фільмі "За двома зайцями", що не відтворюється в російському перекладі:

Проня: У нас сьогодні неприйомний день!

Секлета: А у мене якраз дуже приємний: усі яблучка спродала!

Ще із неперекладного:

"Пенсійона-пенсійона! Побула десь три дні за попихача та й приндиться! А ви потурайте, потурайте більше вашій Прісьці!"

"Ох ви, недопанки чортові! Панське сміття! Перевертні дурноголові! Водить вас оця дурепа, як цуциків на орчику!"

"І дивіться, щоб ваша тітка-хамка не притютюрилась!"

"Щоб я такого шелихвоста та не вдержала!"

"Дури кого другого!"

ВІДТАК, ПОТІМ, ПІСЛЯ ТОГО

Не прикрашають сторінок навіть найліпших видань слова, вжиті не у властивому їм значенні. Про «відтак» уже досить багато написали мовознавці, але правильно його використовують тільки носії західноукраїнських говірок і письменники, так чи інакше пов'язані з цією діалектною базою: «Дитячий вік пройшов у м. Вінниці, а відтак довелося жити то на селі, то знов у місті» (М. Коцюбин­ський). Отже, справжнє значення слова відтак — «потім, після того», а не «отже, тому, тож», як думають ті, хто будує речення на взірець: «Здавалося, непотрібно думати про минуле. Адже це лише пережитки. А від так геть їх!» Тут

доречніше було б сказати: «А тому (через те) геть їх!»

(О. Пономарів)

"Из огня да в полымя" означає «з однієї неприємності потрапити в іншу, ще більшу».Українська мова має тут такі фразеологічні варіанти:

з дощу та під ринву;

уникав диму, та й упав у вогонь;

тікав від диму, та впав у вогонь;

з калюжі та в болото;

утікав від вовка, та натрапив на ведмедя;

з вогню та в полум'я.

(Олександр Пономарів)

Складні вИпадки наголошення слів

Наголос на 1-му складі

дОгмат, кИдати, вИпадок, рАзом, рОзвідка, вІрші, вІршів, прИповідка, Олень, спИна, цАрина, немає чАсу, щИпці, грОшей, дрОва, зОзла, фОльга, кУрятина, бУдемо, дОлішній, пІдлітковий, дОнька, рЕшето, зАгадка

Наголос на 2-му складі

фенОмен, везлА, генЕзис, завдАння, абИ де, аджЕ, абИколи, анІж, рондО (шрифт), рубЕль, рукОпис, правОпис, перЕбіг подій, пізнАння, новИй, щавЕль, борОдавка, вимОга, вітчИм, граблІ, дочкА, зубОжіти, зубОжілий, фартУх, подУшка, позАторік, тріскОтнява, ненАвидіти, добУток, квартАл, налИгач, дичАвіти, чорнОзем, чорнОслив, оптОвий, отАман, індУстрія

На 3-му і … складі

розв’язАння, сільськогосподАрський, сторінкИ (множина), одинАдцять, кіломЕтр, ідемО, беремО, абИяк, ідетЕ, асиметрІя, бюлетЕнь, навчАння, псевдонІм, кропивА, болотИстий, валовИй, ветеринАрія, інженЕрія, мозолИстий, наздогАд, некролОг, осокА, каталОг, бюлетЕнь, рукопИсний, кулінарІя

Подвійний наголос

пОмИлка, зАвждИ, назАвждИ, правОпИсний, прОстИй, слІзьмИ, рОзбІр

Два наголоси у словах

рАботоргІвля, привАтнорабовлАсницький

У пальто чи в пальті?

Часто у розмові чуємо: грають на піаніні, їдемо метром, сплю з бігудями. Це не випадкові мовні огріхи, поява їх мотивована і навіть закономірна. Адже в нас зв’язки між словами виражаються за допомогою закінчень. Запозичені з інших мов іменники типу кіно, піаніно, метро, бігуді мовець підсвідомо українізує, пристосовуючи до своєї мови. Окремі іншомовні “гості” зрештою таки адаптуються і змінюються, як, наприклад, слово пальто. Тепер кажемо у пальті, на пальті, з пальтом, хоча був час, коли це вважалося помилкою.