- •Передмова
- •Частина перша філософія буття і пізнання розділ і вступ до філософії та основні етапи її історичного розвитку Тема 1 філософія, її людські виміри і смисл
- •Світогляд як духовно-практичний феномен
- •Філософія. Її предмет та функції
- •Цінність філософії для особи і суспільства
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Тема 2 історичний розвиток світової філософії
- •Філософія Стародавньої Індії
- •Філософія стародавніх Греції і Риму
- •Середньовічна філософія
- •Філософія Відродження
- •Філософія Нового часу Проблема субстанції в філософії XVII ст.
- •Німецька класична філософія
- •Марксистська філософія
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Тема 3 сучасна світова філософія
- •Некласична філософія кінця XIX— початку XX ст.
- •Екзистенціальна філософія та її різновиди
- •Еволюція релігійної філософії XX ст.
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Філософська думка в україні
- •Філософія давніх слов'ян
- •Філософія періоду Відродження
- •Філософія в Києво-Могилянській академії
- •Філософія г. Сковороди
- •Філософські ідеї т.Г.Шевченка
- •Філософія України другої половини XIX — поч. XX ст.
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Розділ II онтологія Тема 5 філософський зміст проблеми буття
- •Філософський зміст категорії буття
- •Структура індивідуальної і суспільної свідомості
- •Єдність матерії, руху, простору, часу
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Тема 6 свідомість
- •Виникнення і природа свідомості
- •Генезис свідомості
- •З історії становлення психічного відображення
- •Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості
- •Структура свідомості, її основні рівні
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Тема 7 діалектика та її альтернативи
- •Поняття закону
- •Закон єдності та боротьби протилежностей
- •Закон заперечення заперечення
- •Принципи діалектики
- •Категорії діалектики
- •Альтернативи діалектики
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Розділ III гносеологія Тема 8 сутність та структура пізнавального процесу
- •Проблема пізнання у філософії
- •Єдність чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Тема 9 практика як специфічно людський спосіб освоєння світу
- •Поняття "практика"
- •Форми і рівні практичної діяльності
- •Функції практики
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Тема 10 творчість як конструктивний принцип пізнання
- •Філософська концепція творчості
- •Синтезуюча природа творчості
- •Форми творчого синтезу
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 11 логіка та методологія наукового пізнання
- •Специфіка, рівні, форми і методи наукового пізнання
- •Методологія наукового пізнання
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Частина друга соціальна філософія Розділ IV суспільство: сутність і специфіка пізнання Тема 12 філософський аналіз суспільства
- •Поняття соціального в філософії. Соціум як історичний процес
- •Суспільство як система і життєдіяльність
- •Діяльність як спосіб існування соціального
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Тема 13 суспільство і природа
- •Найважливіші характеристики складових географічної оболонки
- •Антропосфера, соціосфера, біотехносфера
- •Географічне середовище
- •Екологія та екологічні проблеми в Україні
- •Народонаселення — передумова та суб'єкт історичного процесу
- •Якісний стан населення
- •Сім'я. Функції сім'ї
- •Історичні типи відтворення населення. Закон Мальтуса
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Тема 14 парадигми осягнення історії
- •Філософія історії: предмет і напрямки
- •Єдність і багатоманітність історії
- •Суспільно-економічна формація
- •Цивілізація: історія поняття
- •Історичний процес як множина цивілізацій
- •Монадологічне розуміння цивілізацій
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Тема 15 рушійні сили та суб'єкти суспільного розвитку
- •Поняття "рушійні сили розвитку суспільства"
- •Суб'єкти суспільного розвитку
- •Соціально-етнічні спільності людей та тенденції їхнього розвитку
- •Діалектика розвитку процесів етносуспільного буття
- •Етносоціальна культура як чинник гармонізації національних і міжнаціональних відносин
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Тема 16 особистість у вимірах філософського аналізу
- •Людина, індивід, особистість
- •Потреби
- •Інтереси
- •Соціальна норма
- •Життєва позиція особистості
- •Діяльність
- •Виховання особистості
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Тема 17 матеріальні основи розвитку суспільства
- •Розмаїтість поглядів на основи суспільного розвитку
- •Поняття суспільного виробництва
- •Продуктивні сили
- •Виробничі відносини
- •Взаємозв'язок продуктивних сил та виробничих відносин
- •Сутність науково-технічної революції
- •Соціальні наслідки нтр
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Тема 18 політична система суспільства
- •Сутність, структура та функції політичної системи
- •Держава — базовий інститут політичної системи
- •Національна держава і громадянське суспільство
- •Політична свідомість і політична культура якелементи політичної системи
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Тема 19 духовне життя суспільства. Суспільна свідомість і культура
- •Сутність духовного життя суспільства
- •Буденна і теоретична свідомість
- •Суспільна психологія й ідеологія
- •Форми суспільної свідомості
- •Особливості духовної культури суспільства
- •Підсумовуючи, зробимо такі висновки.
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Тема 20 цінності в житті людини та суспільства
- •Історичний розвиток філософських уявлень про цінності
- •Цінності в структурі соціуму
- •Логічні елементи категорії цінності
- •Ієрархія цінностей людського буття
- •Цінності як ядро світоглядної проблематики
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Тема 21 філософський аналіз науки
- •Генезис науки
- •Закономірності розвитку науки
- •Наука як соціальна система
- •Структура науки
- •Наука як феномен культури
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Тема 22 майбутнє: проблеми прогнозування
- •Поняття соціального передбачення і прогнозування майбутнього
- •Основні науково-теоретичні характеристики соціального прогнозування
- •Людство на шляху до нової цивілізації
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Замість висновків
- •Тема 1. Філософія, її людські виміри і смисл.........................................5
- •Тема 2. Історичний розвиток світової філософії...................................31
- •Тема 3. Сучасна світова філософія.....................................................118
- •Тема 4. Філософська думка в Україні................................................166
- •Тема 5. Філософський зміст проблеми буття................................... 186
- •Тема 6. Свідомість..............................................................................201
- •Тема 7. Діалектика та її альтернативи................................................222
- •Тема 8. Сутність та структура пізнавального процесу.........................261
- •Тема 9. Практика як специфічно людський спосіб освоєння
- •Тема 14. Парадигми осягнення історії................................................383
- •Тема 15. Рушійні сили та суб'єкти суспільного розвитку..................405
- •Тема 16. Особистість у вимірах філософського аналізу......................433
- •Тема 17. Матеріальні основи розвитку суспільства.............................457
- •Тема 18. Політична система суспільства............................................477
- •Тема 19. Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість і
- •Тема 20. Цінності в житті людини та суспільства..............................521
- •Тема 21. Філософський аналіз науки.................................................539
- •Тема 22. Майбутнє: проблеми прогнозування....................................556
Суспільна психологія й ідеологія
Важливими елементами структури суспільної свідомості виступають суспільна психологія та ідеологія.
Суспільна психологія являє собою сукупність поглядів, почуттів, емоцій, настроїв, звичок, традицій, звичаїв, що виникають у людей під впливом безпосередніх умов їхньої життєдіяльності через призму їхніх повсякденних інтересів. Суспільна психологія виступає як безпосередня реакція на умови життя людини, є першим ступенем чуттєвого сприйняття всієї багатогранності суспільного буття. Вона — важлива умова становлення духовної культури людини, а ідеологія перетворюється в рушійну силу, лише проникаючи в сферу психології. Тому важливою особливістю загального процесу формування суспільної свідомості є цілеспрямований розвиток соціально-психологічних стереотипів, мислення та діяльності, оскільки соціально-психологічний компонент, емоційно-вольова сторона духовного світу людини має неабияке значення в становленні цілісної особистості, гармонійних людських стосунків. Як первинна сфера суспільної творчості, специфічний її пласт, психологія відображає об'єктивну дійсність, як правило, суперечливо. Тому часто вона виступає як стихійна, консервативна основа збереження і закріплення пережитків, негативних стереотипів минулого в свідомості людей. Однак, хоча в суспільній психології досить вагомий елемент стихійності, зводити її винятково до сфери стихійного регулювання невиправдано.
Діалектика розвитку суспільної свідомості полягає в суперечливому переході суспільної психології в ідеологію, спонукаючи тим самим до якісних змін у ній (суспільній свідомості). Якщо суспільна психологія постає як чуттєва сторона духовних цінностей людини, суспільної свідомості, безпосередньо відображає буття людей, як правило, в стихійній, несистематизованій формі, не фіксуючи глибинних, а лише зовнішні сторони людської діяльності, то ідеологія являє собою сукупність ідей, поглядів, що у систематизованій, логічно стрункій формі відображає соціально-економічні умови життя людей. Ідеологія виступає як вищий науково-теоретичний рівень духовних цінностей.
У роки духовного, ідеологічного диктату, панування ідеологічних постулатів та догм у нашій країні з ідеології було значною мірою вихолощено її творчо-гуманістичний плюралістичний зміст, загальнолюдську, демократичну, духовно-моральну основу. Вона, будучи частиною офіційної ідеології, виступала як ідеологія панування. Тому життя рано чи пізно неминуче мало спростувати певні догми нашої колишньої ідеології, багато положень якої не відповідали дійсності.
506
У сучасних умовах докорінних змін, що відбуваються в світі, зокрема в сфері духовних процесів, важливим є переосмислення змісту і ролі ідеології в духовному житті суспільства. Нова якість сучасного розуміння ідеології полягає в тому, що ми маємо пам'ятати: ніяка ідеологія не повинна набувати характеру державної, офіційної, примусової, носити монополістичний характер, утопізуватися, а виходити з ідеологічного плюралізму, суперництва різних ідеологій. Старий зміст ідеологічних принципів багато в чому був пов'язаний з ідеологічним диктатом, духовним насиллям над особистістю, маніпулюванням її свідомістю, мало залишав місця для своєрідності індивідуальних проявів людей. Атому найважливіше завдання нової ідеології полягає в утвердженні духу суверенності та незалежності ідейних, ідеологічних орієнтацій особистості, свободи визначення світоглядних ідеалів, що заперечує нав'язування будь-яких поглядів. Конструктивна ідеологія має адекватно відбивати буття, грунтуючись не на ідеологе-мах, а на ідеалах гуманізму, вільної ідейної орієнтації та плюралізму, суспільної свідомості, не допускаючи ідеологізації суспільного життя.
При всіх відмінностях між соціальною психологією та ідеологією їхнє формування має здійснюватись в органічній єдності, оскільки межа між ними дуже відносна і передбачає взаємопроникнення їх одна в одну. А тому в розвитку суспільної свідомості конче необхідним є врахування особливостей функціонування як психологічних, так і ідеологічних моментів, оскільки прорахунки в цій сфері здатні привести до незворотних негативних процесів у становленні в людей духовної культури.
Важливе місце в структурі суспільної свідомості належить масовій свідомості. Сучасне суспільство породжує новий тип масової свідомості. В умовах пізнання людиною багатогранності світу вона поступово набуває певною мірою рис науково-практичного відображення дійсності, що сполучає і побутове, й ідейно-теоретичне. Масовій свідомості, на відміну від побутової, все більше властиве засвоєння елементів узагальнено-теоретичних уявлень про дійсність. Масова свідомість інтегрує в собі духовно-ідеологічне і побутово-психологічне відображення об'єктивної дійсності, здатна поступово піднятися до рівня глибокого розуміння відповідальності особистості, усвідомлення її ролі в утвердженні прогресу, свободи суспільства. Однак процес відображення відбувається складно, неоднозначно і суперечливо.
Таким чином, масова свідомість являє собою ідеологічно-психологічний феномен, сукупність поглядів, уявлень, думок, настроїв, оцінок, норм, почуттів певної соціальної групи, етнічної спільності, вироблених у процесі їхньої діяльності. Масова свідомість включає в себе найрізнобічніші духовні утворення — елементи теоретичної та побутової свідомості, ідеології та психології, логічного, раціонального, послідовного та внутрішньо суперечливого відображення об'єк-
507
тивної дійсності, своїх специфічних інтересів у системі суспільних відносин. Такий специфічний характер масової свідомості, її особливу тонкість і делікатність, суперечливість та неоднозначність становлення і функціонування особливо важливо враховувати в процесі формування духовної культури особистості.
Відзначаючи якісні зміни, що відбуваються в розвитку масової свідомості, разом з тим не варто перебільшувати її роль у формуванні духовної культури людей. При всіх прогресивних змінах, що відбуваються в ній, їй властива обмеженість, яка не дає змоги глибоко відображати об'єктивну дійсність, брати активну участь у формуванні в особистості наукового бачення світу. Це під силу тільки науково-теоретичному рівню відображення дійсності. Процеси суспільного буття, випереджають рівень масової свідомості. Передові ідеї, пов'язані з усвідомленням необхідності підвищення соціальної активності людей на шляху до прискорення прогресу суспільства, його свободи, гармонізації суспільних відносин, ще не оволоділи повною мірою масовою свідомістю, не знайшли в ній достатнього відображення. В цьому полягає суперечливий характер розвитку як масової свідомості, так і суспільної свідомості в цілому.