Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОВД-книга.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
28.10.2018
Размер:
4.24 Mб
Скачать

Контрольні запитання

  1. Яка загальна система побудови ветеринарної медицини в Україні?

  2. Що таке державна ветеринарна медицина?

  3. Назвіть структуру департаменту ветеринарної медицини України.

  4. Компетенції Державного департаменту ветеринарної медицини?

  5. Перерахуйте основні завдання та функції органів управління ветерина­ рною справою в області.

  6. Що таке державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд?

  7. За які порушення ветеринарних вимог накладаються штрафи на право­ порушників?

42

43

Розділ 2.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ СПРАВИ В РАЙОНАХ, МІСТАХ ТА ГОСПОДАРСТВАХ

2.1. Організація ветеринарної справи в районі

Служба ветеринарної медицини в сільському адміністративному районі - основна ланка в системі ветеринарної справи. В сільській місцевості знаходиться більшість господарств та виробляється основна маса продукції тваринництва. На долю служби ветеринарної медицини в районі припадає до 90% всього об'єму профілактичних, лікувальних та ветеринарно-санітарних заходів, які виконуються в державі.

Організаційна структура служби ветеринарної меди­цини в районі

У даний час вона визначена Положенням про управління ветерина­рної медицини в районі, затвердженим Державним департаментом ве­теринарної медицини Мінагрополітики України 21.11.2002 р. № 66.

Управління ветеринарної медицини в районах підпорядковані управ­лінням ветеринарної медицини в областях.

Управлінню підпорядковуються:

  • міські державні лікарні ветеринарної медицини(в містах не обла­ сного значення);

  • районні державні лікарні ветеринарної медицини;

  • районні державні лабораторії ветеринарної медицини;

  • відділення госпрозрахункового ветеринарно-санітарного загону (функціонально);

  • інші державні установи ветеринарної медицини на території ра­ йону.

Основними завданнями управління є розроблення та реалізація за­ходів щодо:

  • охорони території району від занесення з території інших дер­ жав, регіонів, областей, районів або з карантинної зони збудників зараз­ них хвороб тварин, а також недопущення їх розповсюдження за межі території району або карантинної зони;

  • профілактики, діагностики інфекційних, інвазійних незаразних хвороб тварин і їх лікування;

  • здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за якістю та безпекою продукції тваринного, а на ринках - і рос­ линного походження;

  • державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за перевезенням, у тому числі експортом, імпортом об'єктів державного ветсанконтролю та нагляду;

  • додержання ветеринарно-санітарних вимог, встановлених зако­ нодавством;

  • захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей;

  • проведення ветеринарно-санітарної експертизи продукції тва­ ринного, а на ринках - і рослинного походження, що використовуються для харчування або виготовлення харчових продуктів, а також готових кормів рослинного та тваринного походження та кормових добавок;

« здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду за якіс­тю та умовами реалізації ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини;

- проведення бактеріологічного, радіологічного, паразитологічно-го, токсикологічного та іншого контролю на підприємствах з переробки продовольчої сировини тваринного походження усіх форм власності, а на ринках - і рослинного походження;

■ сприяння підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної ме­ дицини.

У відповідності з цими завданнями визначається компетенція управлінь, а посадові особи управлінь, які здійснюють державний вете­ринарно-санітарний нагляд мають чітко визначені права.

Управління очолюють начальники-головні державні інспектори ве­теринарної медицини району, які призначаються і звільняються з посади начальниками Управлінь ветеринарної медицини АР Крим, областей. Начальники Управлінь мають заступників, які за посадою є заступника­ми головних державних інспекторів ветеринарної медицини районів. Спеціалісти ветеринарної медицини Управління є за посадою держав­ними інспекторам ветеринарної медицини.

Посадові особи, які здійснюють державний ветсаннагляд, забезпе­чуються форменим одягом за рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

Службу ветеринарної медицини в районі здійснюють установи дер­жавної ветеринарної мережі районного підпорядкування - районні дер­жавні лікарні, дільничні лікарні, дільниці, пункти ветеринарної медицини, районні державні лабораторії ветеринарної медицини з підпорядкова­ними їм лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках, а також спеціалісти ветеринарної медицини агрофірм, акціонерних това­риств, селянських спілок, птахофабрик, тваринницьких комплексів та інших господарств, підприємств і організацій.

Установи державної ветеринарної мережі району комплектуються спеціалістами та іншими працівниками у відповідності з "Приблизними

44

45

нормативами штатної чисельності установ державної ветеринарної ме­режі", які розроблені з урахуванням вимог щодо вдосконалення структу­ри управління та організації ветеринарного обслуговування громадсько­го тваринництва.

При цьому враховується поголів'я сільськогосподарських тварин в усіх категоріях господарств в зоні обслуговування.

Нормативи штатної чисельності районної державної лікарні ветери­нарної медицини представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

п/п

Найменування структурних підрозділів та посад

При поголів'ї сільськогос­подарських тварин в усіх категоріях господарств в районі (тис.гол.)

До 100

100-150

150 і більше

Протиепізоотичний загін

1

Начальник загону-лікар ветеринарної медицини-епізоотолог

1

1

1

2

Ведучий лікар-епізоотолог-ентомолог

1

1

1

3

Лікар ветеринарної медицини категорії- епізоотолог

-

1

1

4

Лікар ветеринарної медицини -епізоотолог

-

-

1

5

Фельдшер ветеринарної медицини категорії

1

1

1

Всього

3

4

5

Загін з незаразних хвороб та безпліддя маточного поголів'я

1.

Начальник загону-лікар з незаразних хвороб

!_ 1

1

1

2

Ведучий лікар ветеринарної медицини з хвороб мо­лодняку та безпліддя

1

1

1

3

Лікар ветеринарної медицини категорії з санітарії

1

1

1

4

Лікар ветеринарної медицини-терапевт

-

1

1

5

Завідувач ветеринарною аптекою-фельдшер ветери­нарної медицини

1

1

1

Всього

4

5

5

Загальновиробничий персонал

1

Водій спецавтомашини "Ветдопомога"

2

2

2

2

Водій спецавтомашини "Автоветамбулаторія" або вантажної

1

1

1

3

Ветеринарний санітар

1

1

1

4

Завідувач господарством

1

1

1

5

Кочегари, оператори або прибиральниця

2-1

2-1

2-1

6

Сторож

1

1

1

Всього

8-1

8-1

8-1

Централізована бухгалтерія

1

Ведучий бухгалтер

1

1

1

2

Бухгалтер категорії

1

1

1

3

Касир-машиністка

1

1

1

Всього

3

3

3

Всього по лікарні

18-1

20-1

21-1

Районна державна лікарня ветеринарної медицини - ведуча вете­ринарна лікувально-профілактична установа в районі, штаб всієї вете­ринарної роботи в районі.

Районна державна лікарня ветеринарної медицини обслуговує тва­ринництво господарств всіх форм власності, підприємств та організацій, а також тварин, що знаходяться в особистій власності громадян, тобто проводить роботу у масштабі всього району. В її підпорядкуванні знахо­дяться установи районного значення, які вона забезпечує ветеринарни­ми товарами, а також фінансує. Лікарня утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, має свій штамп та гербову печатку. В сучасних умо­вах роботу районної державної лікарні ветеринарної медицини оцінюють не за кількістю прийнятих хворих тварин, а за результатами проведення лікувально-профілактичних та ветеринарно-санітарних заходів за зага­льним ветеринарним станом тваринництва в районі.

Районні державні лікарні ветеринарної медицини ведуть всебічну роботу, найважливішою з якої є:

  • планування, організація та проведення заходів щодо попередже­ ння і ліквідації захворювань тварин в районі, а також в господарствах, які безпосередньо обслуговує лікарня;

  • організація правильного утримання та годівлі тварин;

  • амбулаторне та стаціонарне лікування тварин;

  • ветеринарно-санітарний контроль та нагляд;

  • аналіз епізоотичного стану;

  • ефективності протиепізоотичних заходів;

  • найпростіші лабораторні дослідження;

  • оздоровлення неблагополучних пунктів;

  • ліквідація яловості;

  • дезінфекція вимушена та профілактична;

  • дає заключення про придатність земельних ділянок, вибраних під забудову тваринницьких приміщень, переробних підприємств, боєнь тощо;

  • організовує будівництво ветеринарних об'єктів в господарствах, постачання, облік та звітність;

  • проводить наради спеціалістів ветеринарної медицини;

  • організовує та проводить пропаганду ветеринарних знань тощо.

Для забезпечення кращого ветеринарного обслуговування тварин­ництва в кожному адміністративному районі є розгалужена мережа установ дільничного типу державної ветеринарної медицини, штат яких показаний в таблиці 3.

46

47

Таблиця З