- •Поняття цивільного права як приватного права та як галузі права. Місце цивільного права в системі галузей права
- •Предмет та метод цивільно - правового регулювання
- •Функції сучасного цивільного права та їх загальна характеристика
- •Принципи цивільного права та їх загальна характеристика
- •Поняття і структура цивільного законодавства.
- •Дія цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб.
- •Цивільне право як наука. Система і завдання навчальної дисципліни «Цивільне право».
- •8. Поняття та особливості цивільних правовідносин. Елементи цивільного правовідношення.
- •Класифікація цивільних правовідносин.
- •Поняття підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин. Поняття юридичного факту. Класифікація юридичних фактів.
- •Суб'єкти цивільного права та їх загальна характеристика.
- •Поняття, ознаки та обсяг правоздатності фізичної особи. Виникнення та припинення правоздатності фізичної особи. Правоздатність іноземців та осіб без громадянства.
- •Поняття та зміст цивільної дієздатності фізичної особи. Види цивільної дієздатності фізичних осіб.
- •Обмеження дієздатності фізичної особи: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Оголошення фізичної особи померлою: підстави, порядок та правові наслідки. Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою.
- •Опіка та піклування як цивільно - правові інститути.
- •Поняття та ознаки юридичної особи. Сутність юридичної особи.
- •Правоздатність та дієздатність юридичної особи. Державна реєстрація юридичної особи.
- •Органи юридичної особи. Організаційно-правові форми юридичних осіб.
- •Припинення юридичних осіб. Форми припинення юридичних осіб: реорганізація та ліквідація.
- •Поняття та ознаки держави і територіальних громад як суб’єктів цивільних правовідносин.
- •Здійснення цивільних прав. Межі здійснення цивільних прав. Зловживання цивільним правом.
- •Виконання цивільних обов'язків.
- •Способи захисту цивільних прав та інтересів.
- •Поняття та види об'єктів цивільних прав.
- •Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей та її правове значення. Майно.
- •Гроші, валютні цінності та цінні папери як об'єкти цивільних прав.
- •Дії, послуги та зобов’язальні вимоги як об’єкти цивільних прав.
- •Поняття та ознаки особистих немайнових прав. Види особистих немайнових прав.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •Визначення правочину та його ознаки. Воля і волевиявлення як суть правочину.
- •Види правочинів.
- •Умови дійсності правочину. Презумпція правомірності правочину.
- •Недійсність правочину. Види недійсних правочинів.
- •Правові наслідки недійсності правочину (окремих його частин).
- •Поняття представництва.
- •Підстави виникнення та види представництва.
- •Передоручення. Представництво без повноважень або з їх перевищенням
- •Поняття, зміст та види довіреності.
- •Форма та строк довіреності.
- •Скасування довіреності. Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю.
- •Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві.
- •Визначення строку та терміну. Початок перебігу строку. Закінчення строку. Порядок вчинення дій в останній день строку.
- •Класифікація цивільно-правових строків і термінів.
- •Поняття, значення позовної давності, її зміст та межі дії.
- •Загальна та спеціальна позовна давність. Початок перебігу позовної давності.
- •Зупинення перебігу позовної давності.
- •51. Переривання перебігу позовної давності.
- •Закінчення строку позовної давності. Правові наслідки пропущення строку позовної давності.
- •Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •Поняття та зміст права власності.
- •Право приватної власності. Суб'єкти права приватної власності.
- •Право державної власності. Суб'єкти права державної власності.
- •57. Право комунальної власності. Суб'єкти права комунальної власності.
- •58. Способи набуття права власності.
- •59. Способи припинення права власності.
- •60. Поняття і види права спільної власності.
- •61. Право спільної часткової власності: поняття та зміст. Суб'єкти права спільної часткової власності.
- •Право спільної сумісної власності: поняття та зміст. Суб'єкти права спільної сумісної власності.
- •Засади захисту права власності.
- •Право власника на вимогу майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Предмет віндикаційного позову.
- •65. Умови задоволення індикаційного позову.
- •66. Право власника на вимогу майна від добросовісного набувача. Права і обов'язки добросовісного набувача.
- •Захист права власника від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (негаторний позов).
- •Визнання права власності. Визнання незаконним правового акта, що порушує право власності.
- •Поняття та види інших речових прав.
- •Ознаки інших речових прав. Співвідношення права власності та інших речових прав.
- •71. Суб'єкти права володіння чужим майном. Підстави виникнення та припинення права володіння чужим майном
- •72. Право обмеженого користування чужим майном. Встановлення та зміст сервітуту.
- •Підстави припинення сервітуту.
- •Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
- •Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).
- •Поняття права інтелектуальної власності.
- •Поняття і джерела авторського права.
- •Об'єкти авторського права. Твори, які не є об'єктами авторського права.
- •Суб'єкти авторського права. Первинне і похідне авторське право. Співавторство. Нероздільне і роздільне співавторство.
- •Особисті немайнові права автора.
- •Майнові права інтелектуальної власності на твір.
- •82. Поняття та джерела права промислової власності.
- •83. Об'єкти промислової власності. Придатність винаходу, корисної моделі та промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності на них.
- •Стаття 461. Придатність промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності на нього
- •Стаття 462. Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •Поняття та види зобов’язань.
- •86.Підстави виникнення зобов’язань.
- •87. Поняття і загальні умови (засади) виконання зобов’язання.
- •88. Поняття та способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •Неустойка - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •Порука - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •91. Гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •92.Завдаток - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •93.Застава - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •94.При тримання - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •Поняття та види підстав припинення зобов’язань.
- •Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання.
- •97. Поняття, функції і значення цивільно – правового договору
- •98. Зміст цивільно – правового договору та його тлумачення.
- •Укладення цивільно – правового договору.
- •100. Зміна та розірвання цивільно – правового договору.
92.Завдаток - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
Завдатком визнається грошова сума, що її видає одна з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів другій стороні на підтвердження укладення договору і на забезпечення його виконання (ст.195)
Завдаток виконує кілька функцій:
- платіжна функція - оскільки завдаток видається в рахунок належних платежів, він виступає передусім засобом платежу.
- факт передачі завдатка від однієї до іншої договірної сторони підтверджує, що між сторонами укладено угоду, що й закріплюється передачею завдатку;
- по-третє, завдаток виступає як спосіб забезпечення виконання зобов'язання.
Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка передала завдаток, він залишається у другої сторони.
Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка одержала завдаток, вона повинна сплатити іншій стороні подвійну суму завдатку.
Відмінність завдатку від авансу. Тобто, якщо сторона, що одержала аванс не виконала своїх зобов'язань за договором, інша сторона має право вимагати лише повернення авансу, а не сплати його подвійної суми. Аналогічно, якщо у разі невиконання зобов'язання відповідальною буде сторона, яка передала аванс, вона незалежно від невиконання цього зобов'язання має право вимагати повернення авансу.
Таким чином, можемо зробити висновок, що аванс не виконує забезпечувальну функцію і тому не є способом забезпечення виконання зобов'язання, він обмежується виключно платіжною і засвідчувальною функціями. При цьому, практика виходить з того, що передана в рахунок майбутніх платежів грошова сума презюмується як аванс, поки не буде доведено, що ця сума передавалася з метою забезпечити в майбутньому виконання зобов'язання.
У разі невиконання договору, забезпеченого завдатком, сторона, відповідальна за невиконання договору, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, але з зарахуванням суми завдатку, якщо в договорі не передбачено інше (ч.3 ст.195 ЦК).
У проекті ЦК України відповідно до ст. 571 угода щодо встановлення способу забезпечення виконання зобов'язання має бути укладена в письмовій формі незалежно від форми основного зобов'язання. Недодержання письмової форми спричинює недійсність угоди щодо встановлення способів забезпечення виконання.
93.Застава - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Предметом застави може бути майно, яке відповідно до українського законодавства заставодавець може відчужувати та на яке може бути звернуто стягнення.
У випадках передбачених договором предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо).
Предметом застави може бути і майно, яке перебуває на праві спільної власності. Майно, яке перебуває у спільній власності, може бути предметом застави лише за згодою всіх співвласників. За ст. 6 Закону України "Про заставу", майно, яке перебуває у спільній частковій власності (частки, паї), може бути самостійним предметом застави за умови виділення його в натурі.
Щодо застави вимог, то предметом застави може бути лише відчужувана вимога. До невідчужуваних, невіддільних від особи вимог, які з цих причин не можуть бути предметом застави, належать, наприклад, вимоги потерпілого від каліцтва до особи, яка спричинила каліцтво, про відшкодування шкоди; вимоги, що виникають із спадкових прав.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про заставу" предметом застави можуть бути майнові права.
Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою заставодержателя.
Не можуть бути предметом застави:
· національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання.
· вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.
· об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації;
· за чинним законодавством, предметом застави не може бути майно громадян, на яке не можна звернути стягнення за виконавчими документами. Перелік його поданий у додатку № 1 до ст. 379 Цивільно-процесуального кодексу України;
· згідно із ст.5 ЗУ "Про приватизаційні папери" заборонено використовувати приватизаційні папери як заставу для забезпечення платежів або кредитів.
Види застави:
1) іпотеку застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи;
2) заставу товарів в обороті або у переробці (предметом застави товарів в обороті або у переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо);
3) заклад - застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя;
4) заставу майнових прав;
5) заставу цінних паперів.