- •Поняття цивільного права як приватного права та як галузі права. Місце цивільного права в системі галузей права
- •Предмет та метод цивільно - правового регулювання
- •Функції сучасного цивільного права та їх загальна характеристика
- •Принципи цивільного права та їх загальна характеристика
- •Поняття і структура цивільного законодавства.
- •Дія цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб.
- •Цивільне право як наука. Система і завдання навчальної дисципліни «Цивільне право».
- •8. Поняття та особливості цивільних правовідносин. Елементи цивільного правовідношення.
- •Класифікація цивільних правовідносин.
- •Поняття підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин. Поняття юридичного факту. Класифікація юридичних фактів.
- •Суб'єкти цивільного права та їх загальна характеристика.
- •Поняття, ознаки та обсяг правоздатності фізичної особи. Виникнення та припинення правоздатності фізичної особи. Правоздатність іноземців та осіб без громадянства.
- •Поняття та зміст цивільної дієздатності фізичної особи. Види цивільної дієздатності фізичних осіб.
- •Обмеження дієздатності фізичної особи: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Оголошення фізичної особи померлою: підстави, порядок та правові наслідки. Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою.
- •Опіка та піклування як цивільно - правові інститути.
- •Поняття та ознаки юридичної особи. Сутність юридичної особи.
- •Правоздатність та дієздатність юридичної особи. Державна реєстрація юридичної особи.
- •Органи юридичної особи. Організаційно-правові форми юридичних осіб.
- •Припинення юридичних осіб. Форми припинення юридичних осіб: реорганізація та ліквідація.
- •Поняття та ознаки держави і територіальних громад як суб’єктів цивільних правовідносин.
- •Здійснення цивільних прав. Межі здійснення цивільних прав. Зловживання цивільним правом.
- •Виконання цивільних обов'язків.
- •Способи захисту цивільних прав та інтересів.
- •Поняття та види об'єктів цивільних прав.
- •Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей та її правове значення. Майно.
- •Гроші, валютні цінності та цінні папери як об'єкти цивільних прав.
- •Дії, послуги та зобов’язальні вимоги як об’єкти цивільних прав.
- •Поняття та ознаки особистих немайнових прав. Види особистих немайнових прав.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •Визначення правочину та його ознаки. Воля і волевиявлення як суть правочину.
- •Види правочинів.
- •Умови дійсності правочину. Презумпція правомірності правочину.
- •Недійсність правочину. Види недійсних правочинів.
- •Правові наслідки недійсності правочину (окремих його частин).
- •Поняття представництва.
- •Підстави виникнення та види представництва.
- •Передоручення. Представництво без повноважень або з їх перевищенням
- •Поняття, зміст та види довіреності.
- •Форма та строк довіреності.
- •Скасування довіреності. Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю.
- •Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві.
- •Визначення строку та терміну. Початок перебігу строку. Закінчення строку. Порядок вчинення дій в останній день строку.
- •Класифікація цивільно-правових строків і термінів.
- •Поняття, значення позовної давності, її зміст та межі дії.
- •Загальна та спеціальна позовна давність. Початок перебігу позовної давності.
- •Зупинення перебігу позовної давності.
- •51. Переривання перебігу позовної давності.
- •Закінчення строку позовної давності. Правові наслідки пропущення строку позовної давності.
- •Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •Поняття та зміст права власності.
- •Право приватної власності. Суб'єкти права приватної власності.
- •Право державної власності. Суб'єкти права державної власності.
- •57. Право комунальної власності. Суб'єкти права комунальної власності.
- •58. Способи набуття права власності.
- •59. Способи припинення права власності.
- •60. Поняття і види права спільної власності.
- •61. Право спільної часткової власності: поняття та зміст. Суб'єкти права спільної часткової власності.
- •Право спільної сумісної власності: поняття та зміст. Суб'єкти права спільної сумісної власності.
- •Засади захисту права власності.
- •Право власника на вимогу майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Предмет віндикаційного позову.
- •65. Умови задоволення індикаційного позову.
- •66. Право власника на вимогу майна від добросовісного набувача. Права і обов'язки добросовісного набувача.
- •Захист права власника від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (негаторний позов).
- •Визнання права власності. Визнання незаконним правового акта, що порушує право власності.
- •Поняття та види інших речових прав.
- •Ознаки інших речових прав. Співвідношення права власності та інших речових прав.
- •71. Суб'єкти права володіння чужим майном. Підстави виникнення та припинення права володіння чужим майном
- •72. Право обмеженого користування чужим майном. Встановлення та зміст сервітуту.
- •Підстави припинення сервітуту.
- •Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
- •Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).
- •Поняття права інтелектуальної власності.
- •Поняття і джерела авторського права.
- •Об'єкти авторського права. Твори, які не є об'єктами авторського права.
- •Суб'єкти авторського права. Первинне і похідне авторське право. Співавторство. Нероздільне і роздільне співавторство.
- •Особисті немайнові права автора.
- •Майнові права інтелектуальної власності на твір.
- •82. Поняття та джерела права промислової власності.
- •83. Об'єкти промислової власності. Придатність винаходу, корисної моделі та промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності на них.
- •Стаття 461. Придатність промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності на нього
- •Стаття 462. Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •Поняття та види зобов’язань.
- •86.Підстави виникнення зобов’язань.
- •87. Поняття і загальні умови (засади) виконання зобов’язання.
- •88. Поняття та способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •Неустойка - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •Порука - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •91. Гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •92.Завдаток - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •93.Застава - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •94.При тримання - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •Поняття та види підстав припинення зобов’язань.
- •Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання.
- •97. Поняття, функції і значення цивільно – правового договору
- •98. Зміст цивільно – правового договору та його тлумачення.
- •Укладення цивільно – правового договору.
- •100. Зміна та розірвання цивільно – правового договору.
65. Умови задоволення індикаційного позову.
Предметом індикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.
Задоволення віндикаційного позову залежить від кількох умов, які належить встановити суду.
Так, за віндикаційнним позовом може бути витребувана лише індивідуально-визначена річ, оскільки призначенням такого позову є повернення лише такого майна, яке було у власності особи, що неможливо у разі вибуття з володіння власника речей, визначених родовими ознаками. У такому випадку інтереси власника можна захищати іншими засобами (наприклад, позовами про повернення безпідставно придбаного майна, про відшкодування шкоди). Унеможливлюється також з цих же міркувань звернення з віндикаційним позовом у тих випадках, коли майно незаконним володільцем було спожите, втрачене, зіпсоване тощо.
Для вирішення віндикаційного позову істотне значення має добросовісність (недобросовісність) незаконного володільця, яка характеризує його суб'єктивне ставлення до обставин вибуття майна з володіння власника та правомірності його придбання. Із ст. 145 ЦК України випливає, що від недобросовісного набувача майно може бути витребуване власником в усіх випадках, тобто і тоді, коли воно вибуло з володіння власника за його волею, та незалежно від оплатності (безоплатності) придбання такого майна.
Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем. За чинним законодавством (ч. З ст. 145 ЦК), якщо майно набуто безоплатно у особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати майно в усіх випадках. Це правило стосується як недобросовісних, так і добросовісних набувачів.
Від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно у особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно лише у разі, коли майно було загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з іх володіння іншим шляхом поза їх волею.
Отже, у разі вибуття майна з володіння власника за вищезазначених обставин, законодавець надає переваги у захисті власнику, а не добросовісному набувачеві.
66. Право власника на вимогу майна від добросовісного набувача. Права і обов'язки добросовісного набувача.
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
-
було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
-
було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
-
вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Вимога власника про вилучення майна у недобросовісного незаконного володільця підлягає задоволенню у всіх випадках. Він зобов'язаний повернути власнику річ у тому вигляді, у якому вона знаходилася в момент заволодіння, і несе відповідальність за усяке винне зменшення її цінності. Якщо недобросовісний володілець знищує чи відчужує річ, то власник може зажадати від нього відшкодування її дійсної вартості.
У добросовісного володільця майно може бути витребуване не завжди. Витребування майна від добросовісного набувача залежить від умов, при яких річ вибула з володіння власника чи особи, якій він передав майно за договором та оплатності (безплатності) придбання. У випадку, коли річ вибуває з володіння власника за його бажанням (він може передати її на зберігання), власник несе ризик вибору контрагента, якому він вирішив довірити своє майно. Якщо власник неналежним чином поставився до вибору особи, яка б заслуговувала довіри, то він позбавляється права вимагати повернення речей від добросовісного набувача, але йому надається можливість вимагати відшкодування збитків від особи, яка не виправдала його довіру за договором. Якщо майно було загублено власником, викрадено в нього чи вибуло іншим шляхом поза його волею, то воно підлягає поверненню власнику, хоча б добросовісний набувач і придбав річ оплатно. Це ж правило діє і тоді, коли річ вибула з володіння особи, якій власник передав її за договором. Стаття, яка коментується, передбачає не тільки втрату чи розкрадання як підставу для захисту інтересів власника шляхом віндикації, але й інші випадки, хоча закон їх не перелічує. Головне, щоб майно вибуло з володіння власника не з його волі (пожежа, повіньТійші стихійні явища).
У випадку, якщо добросовісний володілець придбав річ безоплатно в особи, що не мала права її відчужувати, то віндикаційний позов власника підлягає задоволенню у всіх випадках незалежно від того, як вибула річ з володіння власника (з його волі чи не з його волі). Правило ч. З ст. 388 розраховано лише на випадки, коли відчужувач речі не має права розпоряджатися нею. Можливість вилучення власником речі в будь-якого безоплатного набувача даним правилом виключається. Таке обмеження цілком виправдане, оскільки в іншому випадку добросовісні оплатні набувачі були б позбавлені права дарувати майно, передавати його в спадщину і т.д., що неприпустимо.