- •Поняття цивільного права як приватного права та як галузі права. Місце цивільного права в системі галузей права
- •Предмет та метод цивільно - правового регулювання
- •Функції сучасного цивільного права та їх загальна характеристика
- •Принципи цивільного права та їх загальна характеристика
- •Поняття і структура цивільного законодавства.
- •Дія цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб.
- •Цивільне право як наука. Система і завдання навчальної дисципліни «Цивільне право».
- •8. Поняття та особливості цивільних правовідносин. Елементи цивільного правовідношення.
- •Класифікація цивільних правовідносин.
- •Поняття підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин. Поняття юридичного факту. Класифікація юридичних фактів.
- •Суб'єкти цивільного права та їх загальна характеристика.
- •Поняття, ознаки та обсяг правоздатності фізичної особи. Виникнення та припинення правоздатності фізичної особи. Правоздатність іноземців та осіб без громадянства.
- •Поняття та зміст цивільної дієздатності фізичної особи. Види цивільної дієздатності фізичних осіб.
- •Обмеження дієздатності фізичної особи: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Оголошення фізичної особи померлою: підстави, порядок та правові наслідки. Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою.
- •Опіка та піклування як цивільно - правові інститути.
- •Поняття та ознаки юридичної особи. Сутність юридичної особи.
- •Правоздатність та дієздатність юридичної особи. Державна реєстрація юридичної особи.
- •Органи юридичної особи. Організаційно-правові форми юридичних осіб.
- •Припинення юридичних осіб. Форми припинення юридичних осіб: реорганізація та ліквідація.
- •Поняття та ознаки держави і територіальних громад як суб’єктів цивільних правовідносин.
- •Здійснення цивільних прав. Межі здійснення цивільних прав. Зловживання цивільним правом.
- •Виконання цивільних обов'язків.
- •Способи захисту цивільних прав та інтересів.
- •Поняття та види об'єктів цивільних прав.
- •Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей та її правове значення. Майно.
- •Гроші, валютні цінності та цінні папери як об'єкти цивільних прав.
- •Дії, послуги та зобов’язальні вимоги як об’єкти цивільних прав.
- •Поняття та ознаки особистих немайнових прав. Види особистих немайнових прав.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •Визначення правочину та його ознаки. Воля і волевиявлення як суть правочину.
- •Види правочинів.
- •Умови дійсності правочину. Презумпція правомірності правочину.
- •Недійсність правочину. Види недійсних правочинів.
- •Правові наслідки недійсності правочину (окремих його частин).
- •Поняття представництва.
- •Підстави виникнення та види представництва.
- •Передоручення. Представництво без повноважень або з їх перевищенням
- •Поняття, зміст та види довіреності.
- •Форма та строк довіреності.
- •Скасування довіреності. Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю.
- •Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві.
- •Визначення строку та терміну. Початок перебігу строку. Закінчення строку. Порядок вчинення дій в останній день строку.
- •Класифікація цивільно-правових строків і термінів.
- •Поняття, значення позовної давності, її зміст та межі дії.
- •Загальна та спеціальна позовна давність. Початок перебігу позовної давності.
- •Зупинення перебігу позовної давності.
- •51. Переривання перебігу позовної давності.
- •Закінчення строку позовної давності. Правові наслідки пропущення строку позовної давності.
- •Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •Поняття та зміст права власності.
- •Право приватної власності. Суб'єкти права приватної власності.
- •Право державної власності. Суб'єкти права державної власності.
- •57. Право комунальної власності. Суб'єкти права комунальної власності.
- •58. Способи набуття права власності.
- •59. Способи припинення права власності.
- •60. Поняття і види права спільної власності.
- •61. Право спільної часткової власності: поняття та зміст. Суб'єкти права спільної часткової власності.
- •Право спільної сумісної власності: поняття та зміст. Суб'єкти права спільної сумісної власності.
- •Засади захисту права власності.
- •Право власника на вимогу майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Предмет віндикаційного позову.
- •65. Умови задоволення індикаційного позову.
- •66. Право власника на вимогу майна від добросовісного набувача. Права і обов'язки добросовісного набувача.
- •Захист права власника від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (негаторний позов).
- •Визнання права власності. Визнання незаконним правового акта, що порушує право власності.
- •Поняття та види інших речових прав.
- •Ознаки інших речових прав. Співвідношення права власності та інших речових прав.
- •71. Суб'єкти права володіння чужим майном. Підстави виникнення та припинення права володіння чужим майном
- •72. Право обмеженого користування чужим майном. Встановлення та зміст сервітуту.
- •Підстави припинення сервітуту.
- •Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
- •Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).
- •Поняття права інтелектуальної власності.
- •Поняття і джерела авторського права.
- •Об'єкти авторського права. Твори, які не є об'єктами авторського права.
- •Суб'єкти авторського права. Первинне і похідне авторське право. Співавторство. Нероздільне і роздільне співавторство.
- •Особисті немайнові права автора.
- •Майнові права інтелектуальної власності на твір.
- •82. Поняття та джерела права промислової власності.
- •83. Об'єкти промислової власності. Придатність винаходу, корисної моделі та промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності на них.
- •Стаття 461. Придатність промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності на нього
- •Стаття 462. Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •Поняття та види зобов’язань.
- •86.Підстави виникнення зобов’язань.
- •87. Поняття і загальні умови (засади) виконання зобов’язання.
- •88. Поняття та способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •Неустойка - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •Порука - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •91. Гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •92.Завдаток - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •93.Застава - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •94.При тримання - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •Поняття та види підстав припинення зобов’язань.
- •Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання.
- •97. Поняття, функції і значення цивільно – правового договору
- •98. Зміст цивільно – правового договору та його тлумачення.
- •Укладення цивільно – правового договору.
- •100. Зміна та розірвання цивільно – правового договору.
-
Органи юридичної особи. Організаційно-правові форми юридичних осіб.
Стаття 83. Організаційно-правові форми юридичних осіб
1. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.
2. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.
Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.
3. Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.
Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.
4. Положення цієї глави застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.
Органи юридичної особи можуть бути як колегіальними (правління в AT), так і одноособовими (директор у приватному підприємстві). Причому юридична особа може мати як один орган (директор; правління), так і одночасно декілька органів (правління і голова правління; дирекція і д
иректор тощо).
-
Припинення юридичних осіб. Форми припинення юридичних осіб: реорганізація та ліквідація.
Стаття 104. Припинення юридичної особи
1. Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
2. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
3. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
-
Поняття та ознаки держави і територіальних громад як суб’єктів цивільних правовідносин.
Держава – це організація політичної влади в суспільстві, яка виражає інтереси і волю пануючої в ньому частини населення (зокрема, певного класу), здіснює управління суспільними процесами за допомогою системи загальнообов`язкових норм (правил) поведінки і механізму їхнього впровадження у життя.
Держава є організацією суспільства, але організацією особливою, яка характеризується тим що вона:
-
територіальна організація – об`єднує членів суспільства (громадян) за територіальним принципом, а територія є матеріальною базою держави;
-
офіційна організація – репрезентує суспільство, виступає від його імені, і в такій якості визнана іншими суспільствами (державами);
-
верховна організація – є вищим за значенням та силою об`єднанням суспільства, всі інші соціальні організації в сфері загальносуспільних інтересівпідпорядковані їй;
-
централізована організація – внутрішня побудова держави здіснюється за ієрархією, тобто підпорядкованості нижчих організаційних структур (регіонів, місцевих органівдержавної влади і управління, державних підприємств і установ) вищим, в кінцевому результаті, - загальнодержавним (парламенту, президенту, міністерствам тощо).
Ознаки держави
Держава характеризується як особлива організація суспільства, що відрізняється від суспільства та різних форм державної організації суспільства (недержавних структур) наявністю особливих ознак. Вказані ознаки характеризують особливості держави та поділяються на дві групи:
Основні ознаки, що безпосередньо характеризують державу і відсутність хоча б однієї з яких не дає можливості характеризувати суспільне утворення як державне.
Факультативні ознаки, що конкретизують зміст основних і не є обов`язковими.
Серед основних ознак держави називають:
-
наявність політичної публічної влади. Політичний характер влади визначає рівень обов`язковості владних рішень, а публічний характер визначає рівень поширеності державних рішень на населення;
-
наявність території, тобто частини земної кулі, в рамках якої населення перетворюється в громадян, і на яку поширюється суверенітет держави. Територія є необхідною умовою визнаття держави суб`єктом міжнародних відносин;
-
суверенітет, тобто політико-правова характеристика влади, що закріплюється нормативним актом та характеризує державну владу як верховну, незалежну, неподільну та єдину. Існує три різновиди суверенітету:
-
державний суверенітет, тобто політико-правова властивість державної влади, що виражається в її незалежності від іншої влади в середині країни та в праві держави самостійно вирішувати свої проблеми на основі принципів міжнародного права. Компонентами державного суверенітету, що характеризують його зміст є:
-
верховенство влади, тобто можливість існування лише однієї державної влади та можливість визнати незаконними рішення будь-якої іншої соціальної влади;
-
незалежність, тобто можливість вирішувати будь-яке питання зовнішнього чи внутрішнього характеру без втручання інших держав на основі принципів національної та міжнародної системи права;
-
неподільність, тобто можливість держави самостійно вирішувати питання щодо участі в роботі міжнародних асоціацій, а також визначати статус адміністративно-територіальних одиниць;
-
єдність, тобто наявність єдиного змісту влади (державно-політична) та розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову в процесі реалізації владних повноважень;
-
наявність системи органів та організацій, що створюються державою для виконання її функцій та завдань і охоплюється поняттям механізм держави. Частина органів держави, що створюється для реалізації владних повноважень охоплюється поняттям апарат держави;
Серед факультативних ознак держави розрізняють:
-
наявність конституції;
-
наявність державних символів;
-
наявність громадянства;
-
грошової одиниці;
-
збройних сил;
-
участь держави у міжнародних органах і організаціях тощо.
Відповідно до Конституції України (ст. 140), місцеве самоврядування є правом територіальної громади — жителів села або добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища і міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Оскільки місцеве самоврядування виступає, насамперед, як вираження самоорганізації, самодіяльності, самодисципліни громадян (жителів певної території), його формування як цілісної системи в рамках усього товариства за необхідністю має відбуватися в першу чергу на її нижчих рівнях, у первинних осередках.
У зв'язку з цим, в системі місцевого самоврядування основним продуцентом його інтересів є місцеве співтовариство, визначене як територіальний колектив (громада).
Виходячи з проведеного аналізу різних підходів можна виявити такі основні ознаки територіальної громади, що знайшли закріплення в законодавстві України:
1) територіальна — спільне проживання осіб (жителів), котрі входять до громади на певній території (у межах певної адміністративно-територіальної одиниці — села, селища, міста, ч. 1 ст. 140 Конституції);
2) інтегративна — територіальна громада виникає на основі об'єднання всіх жителів, що мешкають на певній території незалежно від того, чи є вони громадянами даної держави, тобто членами територіальної громади можуть бути громадяни даної держави, а також іноземні громадяни, особи без громадянства, котрі постійно мешкають на певній території. Можливо включення до територіальної громади біженців і переміщених осіб (за змістом ст. 1 Закону України від 21 травня 1997 p.);
3) інтелектуальна — в основі конституювання територіальної громади лежать спільні інтереси жителів, які мають специфічний характер і виявляються у вигляді широкого спектра виникаючих між ними системних індивідуально-територіальних зв'язків (основний об'єкт діяльності територіальної громади — питання місцевого значення, ч. 1 ст. 140 Конституції України);
4) майнова — територіальна громада є суб'єктом права комунальної власності (їй належать рухоме й нерухоме майно, прибутки місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що перебувають у власності відповідних територіальних громад — ч. 1 ст. 142 Конституції України);
5) фіскальна — члени територіальної громади є платниками місцевих податків і зборів (ст. 67 Конституції України; статті 4, 6,15 Закону України "Про внесення змін у Закон України "Про систему оподатковування" від 18 лютого 1997 р.)2.