- •Поняття цивільного права як приватного права та як галузі права. Місце цивільного права в системі галузей права
- •Предмет та метод цивільно - правового регулювання
- •Функції сучасного цивільного права та їх загальна характеристика
- •Принципи цивільного права та їх загальна характеристика
- •Поняття і структура цивільного законодавства.
- •Дія цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб.
- •Цивільне право як наука. Система і завдання навчальної дисципліни «Цивільне право».
- •8. Поняття та особливості цивільних правовідносин. Елементи цивільного правовідношення.
- •Класифікація цивільних правовідносин.
- •Поняття підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин. Поняття юридичного факту. Класифікація юридичних фактів.
- •Суб'єкти цивільного права та їх загальна характеристика.
- •Поняття, ознаки та обсяг правоздатності фізичної особи. Виникнення та припинення правоздатності фізичної особи. Правоздатність іноземців та осіб без громадянства.
- •Поняття та зміст цивільної дієздатності фізичної особи. Види цивільної дієздатності фізичних осіб.
- •Обмеження дієздатності фізичної особи: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Оголошення фізичної особи померлою: підстави, порядок та правові наслідки. Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою.
- •Опіка та піклування як цивільно - правові інститути.
- •Поняття та ознаки юридичної особи. Сутність юридичної особи.
- •Правоздатність та дієздатність юридичної особи. Державна реєстрація юридичної особи.
- •Органи юридичної особи. Організаційно-правові форми юридичних осіб.
- •Припинення юридичних осіб. Форми припинення юридичних осіб: реорганізація та ліквідація.
- •Поняття та ознаки держави і територіальних громад як суб’єктів цивільних правовідносин.
- •Здійснення цивільних прав. Межі здійснення цивільних прав. Зловживання цивільним правом.
- •Виконання цивільних обов'язків.
- •Способи захисту цивільних прав та інтересів.
- •Поняття та види об'єктів цивільних прав.
- •Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей та її правове значення. Майно.
- •Гроші, валютні цінності та цінні папери як об'єкти цивільних прав.
- •Дії, послуги та зобов’язальні вимоги як об’єкти цивільних прав.
- •Поняття та ознаки особистих немайнових прав. Види особистих немайнових прав.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •Визначення правочину та його ознаки. Воля і волевиявлення як суть правочину.
- •Види правочинів.
- •Умови дійсності правочину. Презумпція правомірності правочину.
- •Недійсність правочину. Види недійсних правочинів.
- •Правові наслідки недійсності правочину (окремих його частин).
- •Поняття представництва.
- •Підстави виникнення та види представництва.
- •Передоручення. Представництво без повноважень або з їх перевищенням
- •Поняття, зміст та види довіреності.
- •Форма та строк довіреності.
- •Скасування довіреності. Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю.
- •Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві.
- •Визначення строку та терміну. Початок перебігу строку. Закінчення строку. Порядок вчинення дій в останній день строку.
- •Класифікація цивільно-правових строків і термінів.
- •Поняття, значення позовної давності, її зміст та межі дії.
- •Загальна та спеціальна позовна давність. Початок перебігу позовної давності.
- •Зупинення перебігу позовної давності.
- •51. Переривання перебігу позовної давності.
- •Закінчення строку позовної давності. Правові наслідки пропущення строку позовної давності.
- •Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •Поняття та зміст права власності.
- •Право приватної власності. Суб'єкти права приватної власності.
- •Право державної власності. Суб'єкти права державної власності.
- •57. Право комунальної власності. Суб'єкти права комунальної власності.
- •58. Способи набуття права власності.
- •59. Способи припинення права власності.
- •60. Поняття і види права спільної власності.
- •61. Право спільної часткової власності: поняття та зміст. Суб'єкти права спільної часткової власності.
- •Право спільної сумісної власності: поняття та зміст. Суб'єкти права спільної сумісної власності.
- •Засади захисту права власності.
- •Право власника на вимогу майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Предмет віндикаційного позову.
- •65. Умови задоволення індикаційного позову.
- •66. Право власника на вимогу майна від добросовісного набувача. Права і обов'язки добросовісного набувача.
- •Захист права власника від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (негаторний позов).
- •Визнання права власності. Визнання незаконним правового акта, що порушує право власності.
- •Поняття та види інших речових прав.
- •Ознаки інших речових прав. Співвідношення права власності та інших речових прав.
- •71. Суб'єкти права володіння чужим майном. Підстави виникнення та припинення права володіння чужим майном
- •72. Право обмеженого користування чужим майном. Встановлення та зміст сервітуту.
- •Підстави припинення сервітуту.
- •Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
- •Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).
- •Поняття права інтелектуальної власності.
- •Поняття і джерела авторського права.
- •Об'єкти авторського права. Твори, які не є об'єктами авторського права.
- •Суб'єкти авторського права. Первинне і похідне авторське право. Співавторство. Нероздільне і роздільне співавторство.
- •Особисті немайнові права автора.
- •Майнові права інтелектуальної власності на твір.
- •82. Поняття та джерела права промислової власності.
- •83. Об'єкти промислової власності. Придатність винаходу, корисної моделі та промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності на них.
- •Стаття 461. Придатність промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності на нього
- •Стаття 462. Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •Поняття та види зобов’язань.
- •86.Підстави виникнення зобов’язань.
- •87. Поняття і загальні умови (засади) виконання зобов’язання.
- •88. Поняття та способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •Неустойка - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •Порука - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •91. Гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •92.Завдаток - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •93.Застава - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •94.При тримання - спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •Поняття та види підстав припинення зобов’язань.
- •Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання.
- •97. Поняття, функції і значення цивільно – правового договору
- •98. Зміст цивільно – правового договору та його тлумачення.
- •Укладення цивільно – правового договору.
- •100. Зміна та розірвання цивільно – правового договору.
-
Правові наслідки недійсності правочину (окремих його частин).
Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину
1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
2. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
3. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
4. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
-
Поняття представництва.
Стаття 237. Поняття та підстави представництва
1. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
2. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
3. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
-
Підстави виникнення та види представництва.
Стаття 237. Поняття та підстави представництва
3. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Види:
1) представництво, яке грунтується на договорі;
2) представництво, яке грунтується на законі;
3) представництво, яке грунтується на адміністративному акті.
Договірне, або добровільне представництво виникає за волею особи, яку представляють і яка визначає особу представника. Особа, яку представляють, самостійно визначає повноваження представника шляхом видачі довіреності або шляхом укладення договору. Таким договором звичайно є договір доручення, за яким одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії
Представництво, яке виникає на підставі закону та адміністративного акта є обов'язковим, оскільки воно встановлюється незалежно від волі особи, яку представляють.
Представництво, при якому повноваження представника виникають із адміністративного розпорядження особи, яку представляють або із акта органу юридичної особи, являє собою представництво, яке грунтується на адміністративному акті. Таке представництво виникає, наприклад, внаслідок видання органом юридичної особи наказу про призначення працівника на посаду, пов'язану із здійсненням представницьких функцій, зокрема з укладенням угод.