Вставлені слова і речення (див. 16 білет) Вставні слова і вигуки (див.15. Білет) Слова-речення та вигуки (див. Пит.17)

22. Просте речення. Головні члени речення

Підмет

Підмет називає діяча й відповідає на питання хто?

що ? Діячем у реченні може виступати будь-який предмет або опредмечена дія чи ознака, яким приписується якась дія, стан або змінна ознака.

1. Найчастіше підмет виражається іменником, займенником чи іншою частиною мови в значенні іменника: На вулицях блідне вогнів (хто? що?) намисто, і (хто? Що?) ранок злітає, як (хто? що?) спів, на місто

(В. Сосюра). Серед неба горить (хто? що?) білолиций (Т. Шевченко). Як (хто?що?) я люблю оці години праці, коли (хто? що?) усе навколо затиха (Леся Українка).

Щоб перевірити, чи правильно визначено підмет, слід спробувати замінити його займенником він, вона, воно, вони в називному відмінку. Якщо в реченні така заміна можлива, то це підмет, якщо ні — то додаток або звертання.

Наприклад, у реченні: Закінчено жнива, останній сніп накошено пшениці (А. Малишко) — не можна замінити ні слова жнива займенником вони, ні слова сніп займенником він. Отже, тут жнива і сніп не підмети. А в реченні: Жнива закінчились, і ліг останній сніп на тік — така заміна можлива: жнива

на вони, сніп на він. Тому тут ці слова — підмети.

2. У підрядних реченнях підмет буває виражений займенником хто, що, який. Слово що може бути й сполучником. Підметом воно виступає лише тоді, якщо його можна замінити займенником який або іменником у називному

відмінку.

Наприклад, у реченні: Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Леся Українка) — слово що — підмет, бо його можна замінити займенником який: який (Прометей) не творив... А в реченні: Льотчикові аж

дивно було чути, що пращури його були чумаками (О. Гончар) —

заміна слова що займенником який неможлива, отже, що тут не підмет (підмет тут пращури, а що — сполучник).

3. Іноді підмет буває виражений неозначеною формою дієслова, до якої не можна поставити питання хто? щ о ? у такому разі підмет визначаємо за змістом.

Наприклад, у реченні: Жити — добро робити (Нар. творчість) — підмет жити, бо від цього слова можна поставити питання: а що це значить?

4. Підмет, виражений одним повнозначним словом,

називається простим. Підмет може виражатися й словосполученням. Такий

підмет називається складеним.

Складений підмет найчастіше виражається:

а) словосполученням типу батько з сином, при якому присудок стоїть у множині: Межи втікачами були й (хто? що?) Остап з Соломією (М. Коцюбинський);

б) словосполученням типу хтось із них: (хто? що?) Кожний з нас трьох мав свого улюбленого героя в класичній літературі (Ю. Смолич);

(в) поєднанням кількісного слова з іменником: (хто? що?) Багато літ перевернулось, (хто? що?) води чимало утекло (Т. Шевченко). Ось вигулькнула з-за гори (хто? що?) ціла колонія вітряків (М. Коцюбинський);

г) поєднанням слів близько, більше, менше, понад, з, до з числівниковим словосполученням: / на постріли, і на крик вибігають (хто ? що ?) чоловіка з п'ять хуторян (Остап Вишня);

ґ) іншими словосполученнями: Помовчавши трохи, (хто? що?) Кирило Іванович починає розповідати ( Вишня). Вабить знов мене (хто? що?) Чумацький Шлях, що осінні перетнув сузір 'я G7. Воронько).