Відокремлення неузгоджених означень

1. Неузгоджені означення звичайно не відокремлюються: Настала осінь (яка?) з вітрами холодними, з дощами дрібними (Леся Українка). Стала наближатися година

(яка?) рушати в дорогу (С. Васильченко).

2. Неузгоджені означення відокремлюють, якщо хочуть підкреслити їхню важливість у реченні, наприклад: Кремезні козаки, в одних кольорових сорочках, чистили коней (М.

Коцюбинський).

3. Відокремлюються неузгоджені означення й тоді, коли виступають разом з відокремленими узгодженими означеннями: У хату ввійшов старший Джеря, високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та

смутними очима (І. Нечуй-Левицький).

Відокремлення прикладок

У відокремленні прикладок є багато подібного до відокремлення звичайних узгоджених означень. Для виділення відокремлених прикладок частіше використовуються тире.

1. Якщо прикладка стоїть перед означуваним іменником і не має обставинного відтінку, то вона не відокремлюється: Великий український філософ Григорій Сковорода був сам

патріотом і прищеплював та виховував у народу священне почуття любові до своєї батьківщини (В. Яременко).

В інших випадках прикладки звичайно відокремлюються.

2. Прикладка відокремлюється:

а) якщо вона стосується особового займенника: /,

притомлений Котигорошко, я на груди землі упаду (А. Малишко);

б) якщо поширена й стоїть після означуваного слова: Дивлячись на людей, усміхався і мій батько — великий добрий

чоловік (О. Довженко);

в) якщо стоїть після означуваного іменника — власної

назви: Хто винен? Овсій Колода, бригадир (В. Кучер);

г) якщо має обставинний відтінок: Вірний син трудової

поневоленої України, Шевченко став найглибшим виразником

народних дум і надій (О. Гончар).

3. Відокремлюються прикладки із словами на ім'я, на ймення, родом, так званий: І жила в тій стороні бідна удова у земляній хатинці і мала вона сина, на імення Івашко (С. Ва-

сильченко). За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень (Ю. Яновський).

4. За допомогою тире відокремлена прикладка виділяється, як правило, у таких випадках:

а) якщо вона має уточнююче значення й перед нею

можна поставити слова а саме: Винуватці тої катастрофи — два хлопчики літ семи-восьми та п'ятиліток-дівчинка — наче не чули сердитого материного поклику (М. Коцюбинський);

б) якщо прикладка стоїть у кінці речення і стосується

іменника: Перед тобою світ — великий том розкритий (М. Рильський). Ти живеш у Києві — прекрасному й чарівному місті (Ю. Смолич).

Якщо за умовами контексту після відокремленої прикладки повинна стояти кома, то друге тире не ставиться: / здавалось йому, що попав він в інший світ — у чудний і невідомий храм, і в тихім, радіснім спокої спочивала душа його (М. Івченко).

Відокремлення обставин

1. Обставини, виражені одиничними дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами, звичайно відокремлюються: На кладці, обнявшись, стояли дві дівчини і, забувши про все на світі, виводили стару сумовиту пісню (М. Стельмах).

При цьому треба пильнувати, щоб у виділений комами дієприслівниковий зворот не потрапили інші слова (зокрема сполучники), які не належать до нього.

Наприклад, у реченні: Старий підводиться і, не прощаючись, іде, зникає десь внизу за курганом (О. Гончар) — сполучник / з'єднує два присудки: підводиться і йде. А в реченні:

Іван з жахом побачив, як, виткнувшись з-за галузок, затрясли головами бородаті цапи (М. Коцюбинський) — сполучник як приєднує підрядне речення до головного.

2. Одиничні дієприслівники та фразеологічні звороти можуть не відокремлюватися, якщо вони вказують на спосіб дії (як? яким способом?) і стоять після

присудка: Я був молодий, здоровий: міг працювати не втомлюючись (О. Довженко). Вона не звикла сидіти склавши руки

(М. Рильський).

Такі дієприслівники не вказують на додаткову дію і за своїм значенням наближаються до прислівників.

3. За бажанням автора можуть відокремлюватися обставини, що починаються прийменниками всупереч, наперекір, внаслідок, завдяки, залежно від, згідно з, відповіднодо, у зв уязку з, за наявності, за браком, за відсутністю, на відміну від, за

згодою, на випадок і под.: Штаби й тилові бази, згідно з польовим статутом, розташовувались на певній відстані від фронту (О. Гончар). Погода, всупереч нашим побоюванням, видалася гарною.

Обов'язково відокремлюються обставини з прийменниками незважаючи на, починаючи з, кінчаючи (які подібні до дієприслівників): / я заснув нарешті, незважаючи на біль

(Ю. Яновський). Та сказано йому, що князь приймає, почавши од дванадцятої години (І. Нечуй-Левицький).