- •14. Поняття про ускладнення
- •Поняття про однорідні члени речення
- •15 Вставні слова і речення
- •16. Вставлені слова і речення
- •17. Слова-речення та вигуки
- •18. Тире між групою підмета і групою присудка
- •Однорідні та неоднорідні члени речення
- •19. Поняття про однорідні члени речення
- •Розділові знаки між однорідними членами речення
- •20.Відокремлені члени речення Поняття про відокремлені члени речення
- •Відокремлені уточнюючі члени речення
- •Відокремлення неузгоджених означень
- •Відокремлення прикладок
- •Відокремлення обставин
- •21. Внесення Поняття про внесення
- •Звертання
- •Вставні слова і речення
- •Вставлені слова і речення (див. 16 білет) Вставні слова і вигуки (див.15. Білет) Слова-речення та вигуки (див. Пит.17)
- •22. Просте речення. Головні члени речення
- •3. Іноді підмет буває виражений неозначеною формою дієслова, до якої не можна поставити питання хто? щ о ? у такому разі підмет визначаємо за змістом.
- •4. Підмет, виражений одним повнозначним словом,
- •5. Є речення, у яких підмета нема і він не потрібний: Прокидаюсь на березі Десни під дубом (о. Довженко). Прохолодою повіяло з лісу (м. Стельмах). Присудок
- •1. Присудок, виражений дієсловом у дійсному, умовному
- •2. Складений дієслівний присудок виражається неозначеною формою дієслова в поєднанні з допоміжним словом.
- •3. Складений іменний присудок виражається іменником, прикметником, дієприкметником, числівником, займенником у поєднанні з дієсловом-зв'язкою.
- •4. Складні присудки бувають двох видів: співвідносні із складеними дієслівними присудками (складні дієслівні) і співвідносні із складеними іменними (складні іменні).
- •5. Є також речення, у яких присудка нема (він пропущений або взагалі не потрібний). Навколо тільки дрімучий тютюн, мак та кукурудзяні тополі й соняшники. Я в тютюн. Пірат за мною (о. Довженко).
- •23. Синтаксичний центр у реченні
- •24. (За вихованцем)
- •25. (За вихованцем)
14. Поняття про ускладнення
Ускладнене просте речення — синтаксичн конструкція з однією синтаксичною основою (підметово присудковим центром), яка може розгортатись у складне р| чення. Наприклад, у реченні Море мовчало зовсім, приспац тихою ласкою ноні (Дніпрова Чайка) відокремлене означен ня можна Перетворити на підрядне речення: Море, яке було приспане тихою ласкою ночі, мовчало зовсім. Речення з одн< рідними членами День був ясний, сонячний і теплий (І. Н( чуй-Левишький) можна розчленувати на три неускладнеї висловлювання День був ясний. День був сонячний. День 6} теплий. Ускладнене речення Біля хати зашуміли внуки < радість і надія у житті (А. Малишко) можна переробити И два речення: Біля хати зашуміли внуки. Вони радість і наЛ у житті.
До ускладнених належать речення з однорідними членами з відокремленими членами, а також із внесеннями — звертаннями, вставними і вставленими словами й реченнями, словами-реченнями й вигуками. *
Граматичними показниками ускладнення виступають сполучники (/, та, або, тобто, а саме тощо), окремі прийменники {крім, замість, незважаючи на, завдяки та ін.), прислівники (зокрема, особливо, наприклад тощо), а також інтонація й порядок слів. На письмі ускладнення позначаються розділовим знаками: комами, парними комами, тире, парними тире, крапкою з комою, дужками.
Ускладнена частина є засобом виділення, підкресленні важливих у смисловому й стилістичному відношенні компонентів речення, засобом передавання додаткової інформації засобом увиразнення всього висловлювання.
Поняття про однорідні члени речення
Члени речення, які в одному плані стосуються того самого слова в реченні і відповідають на те саме питання, називаються однорідними.
Однорідні члени речення вимовляються з інтонацією перелічування або протиставлення. У реченні вони функціонують як сурядні словосполучення.
Однорідні члени можуть становити відкритий ряд (допускають продовження) і закритий ряд (не допускають продовження). Наприклад, у реченні Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини — приносять глибоку радість і, як повітря, потрібні людині (М. Коцюбинський) перший ряд однорідних членів речення — нідкритий, другий — закритий (його закриває одиничний спо-іучник і).
У реченні може бути як один, так і більше рядів однорідних членів. Так, у реченні Для когось ліс — це гриби, для * огось — суниці, чорниці чи ожина, для городян — переважно місце відпочинку з неодмінними шашликами і печеною в золі картоплею, хтось бере рушницю і йде в ліси полювати зайця, а то а кабана, а для них [лісників] гаї, діброви та березняки — це щоденна рутинна робота (3 газети) є п'ять таких рядів.
Однорідні члени одного ряду виконують однакову синтак-. и'їну функцію, тобто є тими самими членами речення — або ж і тільки підмети, або всі тільки прямі додатки, або всі тільки < 'і >ставини способу дії і т. д. Наприклад, у реченні Наша дума, чііша пісня не вмре, не загине (Т. Шевченко) однорідні підме-ні — дума, пісня; однорідні присудки — не вмре, не загине. і >і порідні члени найчастіше мають і однакове морфологічне іиіраження: Голос її окликався гнівом, докорою, огидою (Панас Мирний); але не завжди: Машина старенька, зате дешево Питалась мені (В. Дрозд).
Не є однорідними слова, які хоч і поєднані сурядним зв'язком (за допомогою сполучника /), проте є різними членами