65) Соціальний педагог як субєкт соціально-педагогічного забезпечення прав дітей та молоді

Із метою захисту прав неповнолітніх соціальний педагог здійснює:

– соціальне обслуговування – робота, спрямована на задоволення потреб, які виникають у процесі життєдіяльності, що забезпечує гармонійний і різнобічний розвиток дітей, молоді шляхом надання соціальної допомоги й різноманітних соціальних послуг;

– соціальний супровід – робота, спрямована на здійснення соціальних опіки, допомоги, патронажу соціально не захищених категорій дітей та молоді з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу;

– соціальна профілактика – робота, спрямована на попередження аморальної, протиправної, іншої асоціальної поведінки дітей і молоді, виявлення будь-якого негативного впливу на життя й здоров’я дітей та молоді й запобігання йому;

– соціальна реабілітація – робота, спрямована на відновлення морального, психічного та фізичного стану дітей і молоді, їх соціальних функцій, приведення індивідуальної чи колективної поведінки у відповідність із загальновизнаними суспільними правилами та нормами;

– соціальне інспектування – діяльність, спрямована на здійснення нагляду, аналізу, експертизи, контролю за здійсненням соціальних програм, проектів, умовами життєдіяльності, моральним, психологічним та фізичним станом дітей і молоді, забезпечення захисту їхніх прав, свобод та законних інтересів.

Забезпечуючи захист дитини, соціальний педагог надає відповідні соціальні послуги. Законом України “Про соціальні послуги” від 19 червня 2003 р. визначено, що соціальні послуги – це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги з метою покращення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації й повернення до повноцінного життя. Для отримання соціальної послуги, що надається державними та комунальними суб’єктами, особа, яка їх потребує, має звернутись із письмовою заявою до місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. У разі, якщо особа, яка потребує соціальної послуги, за віком чи за станом здоров’я не спроможна самостійно прийняти рішення, це можуть зробити опікун чи піклувальник, органи опіки та піклування відповідно до законодавства.

Види соціальних послуг і форми їх надання: соціально-побутові, психологічні, соціально-педагогічні, соціально-медичні, соціально-економічні, юридичні, інформаційні та послуги з працевлаштування, із професійної реабілітації осіб з обмеженими можливостями.

Основними правами неповнолітніх як одержувачів соціальних послуг є повага й гуманне ставлення з боку суб’єктів, які надають соціальні послуги; вибір установи та закладу, а також форми соціального обслуговування; інформування щодо своїх прав, обов’язків і умов надання соціальних послуг; згода на соціальні послуги, відмова від них; конфіденційність інформації особистого характеру, що стала відомою суб’єкту, який надає соціальні послуги; захист своїх прав і законних інтересів, у тому числі в судовому порядку.