78. Соціальний захист

Соціальний захист - це розгалужена мережа визнаних і гарантованих державою заходів щодо матеріального забезпечення громадян у разі втрати годувальника, працездатності, хвороби, безробіття, старості та в інших випадках, передбаченим законодавством.

Основні напрями соціального захисту:

1. забезпечення прожиткового мінімуму, надання допомоги тим, хто неспроможний сам подбати про себе;

2. створення умов, що дають змогу громадянам заробити кошти для існування законним способом;

3. забезпечення кожному громадянинові мінімум соціальних благ і послуг;

4. створення сприятливих умов праці для найманих робітників і т. д.

Основні принципи соціального захисту:

1. принцип загальності;

2. принцип рівності;

3. принцип всебічності форм і видів соціального захисту;

4. принцип доступності;

5. адресність;

6. принцип єдності та диференціації соціального захисту;

7. принцип законодавчого визначення умов та порядку здійснення соціального захисту;

8. принцип обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору.

79. Соціальне забезпечення

Соціальне забезпечення – це діяльність, спрямована на матеріальну підтримку населення в ситуації соціальних ризиків.

Принципи:

1. Принцип соціального страхування

2. Правило еквівалентності

3. Правило перерозподілу

4. Історія запровадження

5. Принцип соціального забезпечення

6. Принцип допомоги

7. Принцип соціальної солідарності

Соціальний захист в Україні має такі основні цілі:

1. забезпечення рівня життя непрацездатного населення не нижче прожиткового мінімуму встановленого державою;

2. протидія соціальному напруженню в суспільстві, що може бути зумовлене майновою, етнічною, релігійною чи іншою нерівністю.

Основними функціями соціального захисту в Україні є такі:

1. реабілітаційна, покликана пом'якшувати наслідки бідності та інших негативних соціальних явищ;

2. превентивна, яка полягає в запобіганні виникненню негативних соціальних явищ.

Соціальний захист в Україні має такі складові частини:

1. Соціальне страхування — захист громадян від соціальних ризиків, що впливають на їх працездатність: хвороба, каліцтво, старість, та інші випадки, передбачені законом;

2. Соціальна допомога — різні види соціальних виплат, дотацій, пільг, субсидій, що надаються особам, які потребують соціального захисту.

3. Соціальна справедливість (соціальна солідарність) — компенсація впливу непередбачуваних негативних явищ, таких як техногенні катастрофи чи природні стихійні лиха.

80. Соціальне страхування

Соціальне страхування — фундаментальна основа державної системи соціального захисту населення, що уможливлює матеріальне забезпечення і підтримку непрацездатних громадян за рахунок фондів, сформованих працездатними членами суспільства.

ВИДИ:

1. страхування пенсій (за віком і по інвалідності через загальні захворювання, нещасні випадки в побуті й на транспорті);

2. страхування від нещасних випадків на виробництві (виробничий травматизм і професійні захворювання), що передбачає страхування на випадок тимчасової та постійної втрати працездатності;

3. страхування на випадок тимчасової втрати працездатності;

4. страхування на випадок безробіття;

5. медичне страхування

Предметом соціального страхування є основні соціальні ризики, які загрожують відтворенню населення:

1. тимчасова непрацездатність у результаті хвороби, ушкодження здоров'я, вагітності

2. та пологів, догляду за членом сім'ї;

3. постійна непрацездатність у результаті інвалідності та старості; втрата трудового доходу у зв'язку з неможливістю працевлаштування;

4. втрата доходів сім'ї у випадку смерті годувальника;

5. виникнення непередбачуваних витрат у випадку оплати медичних послуг, народження і виховання дитини, оплати ритуальних послуг та поховання.

Об'єкт соціального страхування — майнові інтереси громадян, пов'язані з компенсацією втрати трудового доходу або оплатою видатків, які раптово виникли внаслідок настання соціальних ризиків.