
- •1. Предмет и задачи курса
- •2. Научные исследования как вид творческой деятельности. Основные определения
- •3. Особенности научно-исследовательской деятельности в области массовой коммуникации
- •4. Книговедение и журналистиковедение в системе общественных, гуманитарных и естественных наук
- •5. Предмет и структура науковедения. Науковеды в журналистике. Специфика и структура научной деятельности.
- •6. Творческие способности исследователя в нир; научные коллективы и организация их работ, научный потенциал Украины.
- •7. Организация и планирование научных исследований. Внутриотраслевая и межведомственная координация. Международное научное сотрудничество.
- •8. Исследования массово-коммуникационных процессов как фактор подъема эффективности сми
- •9. Организация и формы научно-исследовательской работы студентов; учебно-научные семинары; нир во время прохождения производственной практики.
- •10. Научные кружки, конференции студенческого научного общества, конкурсы на лучшую студенческую работу
- •11. Методы научного исследования
- •12. Два уровня научного исследования: эмпирический и теоретический, их основные методы
- •14. Реализация системного подхода в исследовании смк, применение системно-структурного и системно-функционального анализа.
- •15. Типология письменных, изобразительных, архивных и других источников, методика их поиска и обработки.
- •16. Интернет-ресурсы, специфика их использования
- •17. Научные библиотеки их организация и документальные ресурсы. Книжная палата Украины ее функции и основные направления деятельности. Библиографические источники и их типология.
- •18. Архивные источники исследования. Методы работы с ними.
- •19. Бази даних сучасних інформаційних мереж
- •20. План наукової статті. Необхідні елементи наукової статті.
- •21. Курсовая работа
- •22. Дипломная работа специалиста, работа магистра
- •23. Написание реферата
- •24. Доклад
- •25. Магистерская работа
- •26. Аннотация, резюме.
- •27. Наукова монографія, види та вимоги до структури та оформлення тексту.
- •28. Наукова публікація: поняття, функції, основні види.
- •29. Підручник, навчальний посібник. Вимоги до формування тексту і видання.
- •30. Дисертація: визначення поняття, основні види. Етапи наукового дослідження. Порядок захисту дисертацій. Вимоги вак України до оформлення дисертації.
- •31. Підготовка та атестація наукових та науково-педагогічних кадрів. Докторантура. Аспірантура. Здобувачі наукового ступеня, які працюють над дисертаціями поза докторантурою або аспірантури.
20. План наукової статті. Необхідні елементи наукової статті.
Формулюємо робочу назву статті:
Заголовокмає бути коротким, лаконічним, однозначним, конкретним.
Обираючи заголовок, чітко уявляємо, на чому саме хочемо сконцентрувати увагу читача.
Визначаємо межі теми та обсяги наукової інформації, яка буде представлена в ній.
Розробляємо орієнтовний план (зміст) статті: вступ, основну частину, висновки, перспективи дослідження.
1. У вступі повинні знайти місце відповіді на такі питання:
постановка проблеми, її актуальність; науково-практичне значення того, що досліджуватиметься в основній частині статті,
аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор;
виділення невирішених раніше питань, яким присвячується означена стаття;
формулювання мети і завдання статті;
2. Визначаємометоди дослідження, джерельну базу, готуємо основні тези–відповіді на завдання;
3. Подаємо визначення використовуваних у статті термінів;
4. В основній частині подаємо повне обґрунтування отриманих результатів. Увага: основний текст пишемо, спираючись на головні принципи: "від відомого –> до невідомого", "від простого –> до складного".
5. Готуючи висновки,перевіряємо узгодженість між заголовком, метою, завданнями і висновками,
6. Міркуємо про перспективи наступних розвідок у цьому питанні.
7. Проводимо самоконтроль виконаної роботи на змістовому, логічному, мовностилістичному рівнях. Перевіряємо текст статті:
на відповідність чинним правописним нормам;
на відповідність вимогам наукового стилю;
на відповідність оформлення цитат і посилань.
8. Оформляємо список використаних джерел за чинними стандартами.
Важливо, щоб заголовок був коротким, лаконічним, однозначним, конкретним і відповідав основній проблемі. Компоненти назви мають "пронизувати" увесь науковий текст, отже, чітко продумуймо, на чому саме хочемо сконцентрувати увагу читача, визначимо межі теми та обсяги наукової інформації, яка буде представлена у статті. Проблема заголовка цілком очевидно пов'язана з проблематикою тексту. Заголовок обмежує текст, наділяє його завершеністю, підпорядковує певному задуму. Саме заголовок має властивість зв'язувати всі частини тексту.
Зважено поміркуймо над вступом, основною частиною і висновками. Корисно розробити її "каркас" – основні події та думки початку, середини та кінцівки. Це дасть змогу відчути ціле, з'ясувати, за чим стежитиме читач і як розвиватиметься ідея статті.
Мета вступу – показати, що дослідження є розвитком, продовженням або спростуванням визнаних положень, полемікою з іншими напрямами або окремими науковцями. Пам'ятаємо, що у вступі мають знайти місце такі складові, як постановка проблеми та її актуальність, зв'язок iз важливими науковими чи практичними завданнями; науково–практичне значення того, що досліджуватиметься в основній частині; аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання означеної проблеми; виокремлення питань, яким присвячується стаття; формулювання мети і завдання рукопису. Усі ці компоненти взаємопов'язані.
Зокрема, щоб акцентувати увагу на постановці проблеми, важливо проаналізувати останнi праці, де це питання розроблено. Це важливо для розумiння предмета дослiдження. Формулювання цiлей статтi уможливлює конкретизацію постановку завдань. Необхідно також розглянути також і основні тези–відповіді на запропоновані завдання.
Восновній частині подаємо повне обґрунтування отриманих наукових результатів. Ця частина роботи займає 2/3 обсягу тексту. Пам'ятаймо, усі міркування ми повинні викласти повністю, щоб читач зрозумів суть запропонованих ідей. Використовуючи маловідомі терміни, обов'язко подаймо їх тлумачення і джерело, якого ми при цьому дотримуємося. Не забуваймо, власне, і про факти, явища, які маємо певним чином представити, зiбрати, класифiкувати, згрупувати, описати й супроводжувати відповідним коментарем. Стежмо, щоб стиль статті не набував рис наукоподібності, коли положення підміняються заплутаними і громіздкими викладаками.
Готуючи висновки, перевіряємо узгодженість між назвою, метою, завданнями вступу. Водночас простежмо, щоб висновки не повторювали вступ. Саме висновки визначають, чи повноцінним був діалог автора статті з читачем, чи досягнута мета теоретичної або експериментальної розвідки. Необхiдно вказати, що в результатi наукового дослiдження і виконання завдань зiбрано відповідний матерiал. Доцільним є також представлення чіткого бачення перспектив наступних досліджень з відповідної проблеми.