18. Архивные источники исследования. Методы работы с ними.

По-перше, архівні матеріали з більшості тем, що досліджуються, є основним джерелом, оскільки дослідник намагається обрати, як правило, таку тему своєї роботи, яка ще не висвітлювалася в опублікованих працях або ж досліджена частково.

По-друге, історичні джерела в архівах важче шукати, ніж публікації чи рукописи в бібліотеках, оскільки науково-довідковий апарат архівів не може повною мірою відобразити зміст кожного архівного документа, тобто врахувати індивідуальні запити кожного дослідника.

По-третє, фонди якогось одного архіву далеко не завжди можуть дати повне уявлення про джерела з проблеми, що досліджується. Для розшуку матеріалів історик змушений звертатися до багатьох архівів, розташованих у різних містах, а іноді й країнах.

По-четверте, архівні матеріали відрізняються від опублікованих тим, що останні нерідко видавалися з купюрами, супроводжувалися коментарями вчених, які їх опублікували або використали; в архіві вчений отримує часто-густо документи, які до нього ще ніхто не використовував і не коментував. Це вимагає від історика більш ретельного і критичного аналізу виявлених ним джерел.

Щоб оптимально організувати пошук архівних матеріалів, слід дотримуватися ряду обов'язкових умов, зокрема:

• перш ніж звертатися до архівів, слід вивчити мережу їх установ, щоб точно знати адреси пошуків;

• опанувати систему науково-довідкового апарату архівів (у кожній країні вона має свої особливості);

• ознайомитися з адміністративною структурою країни, системою державного управління в період, який досліджується. Ці дані є у відповідних довідниках;

19. Бази даних сучасних інформаційних мереж

База даних (БД) — впорядкований набір логічно взаємопов'язаних даних, що використовується спільно, та призначений для задоволення інформаційних потреб користувачів. У технічному розумінні включно й система керування БД.

Головним завданням БД є гарантоване збереження значних обсягів інформації (т.зв. записи даних) та надання доступу до неї користувачеві або ж прикладній програмі. Таким чином БД складається з двох частин — збереженої інформації, та системи управління нею. З метою забезпечення ефективності доступу записи даних організовують як множину фактів (елемент даних).

2000-ні рр. головним нововведенням є підтримка та застосування XML у БД. Розробники комерційних БД, які панували на ринку у 1990-их рр., отримують все більшу конкуренцію зі сторони руху відкритого програмного забезпечення. Реакцією на це стає поява безкоштовних версій комерційних БД [3].

Інтернет-журналісти дістають більшу частину інформації за допомогою комп’ютерів, але не завжди це найліпше джерело інформації. Специфіка певного ЗМІ може «відіслати» вас до старомодних друкованих джерел.

Місцеві публічні та університетські бібліотеки також можуть надати велику допомогу з матеріалами, адже це своєрідні бази даних.

Більшість ЗМІ також мають різноманітні довідкові матеріали – адреси місцевих підприємств і державних установ, що містять найрізноманітнішу корисну інформацію місцевого і регіонального характеру.

Сьогодні більшість баз даних державних органів доволі сучасні і перенесені в Інтернет. До них часто мають доступ університетські бібліотеки, що забезпечують студентам, викладачам та науковцям умови для проведення досліджень. Також можна скористатись і центральною публічною науковою бібліотекою міста.

Проте, незважаючи на величезну кількість інформації в Інтернеті, якщо ви користуєтесь офіційними базами даних державних органів, то слід обов'язково зважати на авторські правата інші обмежувальні правові чинники [2].

Пошукова система — онлайн-служба, яка надає можливість пошуку інформації на сайтах в інтернеті, а також (можливо) у групах обговорення та ftp-серверах.

• на основі вивчення структури та функцій установ (фондоутворювачів), зміни їх назв, шляхів проходження документів за різних часів окреслити коло фондів, у складі яких можуть зберігатися документи, що цікавлять дослідника.