- •1. Теорія цивілізацій і проблеми сучасної методології історичного пізнання
- •5. Формаційний підхід до аналізу історичного процесу.
- •2. Лінійна схема пояснення історико-цивілізаційного процесу.
- •3. Циклічна схема пояснення історико-цивілізаційного процесу.
- •4. Цивілізаційний підхід до аналізу історичного процесу.
- •6. Ранньомодерна історія. Модерне і традиційне суспільство
- •7. Основні напрямки в теорії націй і націоналізму.
- •9. Європейська цивілізація в 16 ст. Й початок «нового часу».
- •10. Відродження й революція в європейському світогляді.
- •11. Нідерландська буржуазна революція.
- •18. Міжнародні відносини: від Вестфальского миру до Великої французької революції.
- •12. Англійська буржуазна революція.
- •28. Основні напрямки соціально-політичного розвитку західної цивілізації в др. Пол. 19 ст.
- •13. Реформація в Європі. Основні положення вчень м. Лютера і ж. Кальвіна.
- •14. Контрреформація в Європі.
- •15. Основні напрямки соціально-політичного розвитку західної цивілізації в 17-18 ст.
- •16. Європейське Просвітництво.
- •17. Абсолютизм як історичний феномен. Абсолютна монархія Людовика XIV.
- •19. Причини та передумови вфр та старий режим Франції до 1789 року:Передумови революції:
- •20. Хронологія і періодизація Великої французької революції. Особливості та характеристика кожного періоду.
- •21. Колоніальний період сша:
- •22. Війна за незалежність і утворення сша.
- •23. Становлення й розвиток Віденської системи міжнародних відносин (19 ст.)
- •24. Весна народів 1848-1849 рр.
- •25. О. Бісмарк і об’єднання Німеччини. Імперська конституція 1871 р.
- •Об’єднання Італії.
- •27. Громадянська війна в сша.
- •29. Основні ідеологічні концепції індустріального суспільства.
- •30. Провідні держави Західної Європи й Північної Америки на рубежі століть: основні тенденції розвитку (кінець 19 – початок 20 ст.)
- •1. Теорія цивілізацій і проблеми сучасної методології історичного пізнання
28. Основні напрямки соціально-політичного розвитку західної цивілізації в др. Пол. 19 ст.
• Відбулися структурні зміни в економіці: якщо раніше її основою було сільське господарство, то тепер передове положення зайняла промисловість
• Прискорилися темпи економічного розвитку, проте були неоднакові на різних частинах Європи
• Колоніальний та економічний розподіл світу, війна за колонії, колоніальне становлення передових держав світу
• Промислова революція заклала підвалини формування індустріального суспільства. Остаточно сформувався світовий ринок
• Становлення Великої Британії, як передової держави світу. Вона за собою закріпила положення: банкіру світу, володарки морів, майстерні світу, колоніальної держави
• Сформувалися нові напрямки суспільно політичної думки: лібералізм, консерватизм, соціалізм, анархізм
• Цей період став ледь не кульмінацією створення нових національних держав: Німецька імперія, Італійське королівство, Австро-Угорщина
У цей час в армії парламенту виникло угруповання левелерів (зрівнювачів), лідером якого був Джон Лільберн. Левелери вимагали запровадження загального виборчого права, знищення влади короля, скасування палати лордів, передання влади палаті громад, відповідальності перед виборцями, цілковитої свободи совісті.
За свого правління Кромвель придушував повстання левелерів та прихильників королівської влади, остаточно приєднав до Англії Ірландію і Шотландію. Після смерті Кромвеля влада перейшла до його сина Річарда. Нестійкість політичного режиму, народні заворушення, вимоги демократичних реформ привели буржуазію та дворян до думки про необхідність реставрації монархії. Організатором перевороту став командувач англійських військ у Шотландії генерал Монк, який відновив правління династії Стюартів. Спроби монархів цієї династії повернутися до безконтрольного правління та насадити в Англії католицизм викликали загальне невдоволення. Лідери буржуазної опозиції запросили на англійський престол правителя Нідерландів Вільгельма Оранського, який обіцяв поважати волю парламенту і повинен був забезпечити союз Англії з Нідерландами у боротьбі проти Франції. 1688 р. війська Вільгельма висадилися в Англії та захопили Лондон. Він був проголошений королем Англії.
Так відбувся безкровний державний переворот, що отримав назву Славної революції.
ідеї Дж. Локка були втілені в англійську практику і сприяли становленню представницької форми правління, двопартійної системи, за якої представники різних партій по черзі формували підзвітний парламенту уряд, було закріплено право недоторканності приватної власності, релігійної віротерпимості тощо. Економічному розвитку сприяла також політика державної підтримки англійської промисловості та заокеанської торгівлі. Розширювалися колоніальні володіння в Індії, Америці та Африці, перетворюючи Англію на найбільшу колоніальну державу. Знизилися поземельний податок та мито на сировину, яка ввозилася до Англії, що стимулювало розвиток фабричного виробництва, формування промислової буржуазії та пролетаріату. Аграрна революція завершилась масовим вигнанням селян із землі та перетворенням їх на батраків, сільських ремісників, робітників фабрик, жебраків і волоцюг. Промисловий переворот середини ХУЛІ ст. визначив і головні мотиви англійського Просвітництва - індивідуальна етика, яка сприяла закріпленню в характері англійців таких рис, як підприємливість, практицизм і винахідливість, та етика політичного компромісу, яка мала забезпечити стабільність суспільства в умовах розвитку ринкових відносин.