- •1. Теорія цивілізацій і проблеми сучасної методології історичного пізнання
- •5. Формаційний підхід до аналізу історичного процесу.
- •2. Лінійна схема пояснення історико-цивілізаційного процесу.
- •3. Циклічна схема пояснення історико-цивілізаційного процесу.
- •4. Цивілізаційний підхід до аналізу історичного процесу.
- •6. Ранньомодерна історія. Модерне і традиційне суспільство
- •7. Основні напрямки в теорії націй і націоналізму.
- •9. Європейська цивілізація в 16 ст. Й початок «нового часу».
- •10. Відродження й революція в європейському світогляді.
- •11. Нідерландська буржуазна революція.
- •18. Міжнародні відносини: від Вестфальского миру до Великої французької революції.
- •12. Англійська буржуазна революція.
- •28. Основні напрямки соціально-політичного розвитку західної цивілізації в др. Пол. 19 ст.
- •13. Реформація в Європі. Основні положення вчень м. Лютера і ж. Кальвіна.
- •14. Контрреформація в Європі.
- •15. Основні напрямки соціально-політичного розвитку західної цивілізації в 17-18 ст.
- •16. Європейське Просвітництво.
- •17. Абсолютизм як історичний феномен. Абсолютна монархія Людовика XIV.
- •19. Причини та передумови вфр та старий режим Франції до 1789 року:Передумови революції:
- •20. Хронологія і періодизація Великої французької революції. Особливості та характеристика кожного періоду.
- •21. Колоніальний період сша:
- •22. Війна за незалежність і утворення сша.
- •23. Становлення й розвиток Віденської системи міжнародних відносин (19 ст.)
- •24. Весна народів 1848-1849 рр.
- •25. О. Бісмарк і об’єднання Німеччини. Імперська конституція 1871 р.
- •Об’єднання Італії.
- •27. Громадянська війна в сша.
- •29. Основні ідеологічні концепції індустріального суспільства.
- •30. Провідні держави Західної Європи й Північної Америки на рубежі століть: основні тенденції розвитку (кінець 19 – початок 20 ст.)
- •1. Теорія цивілізацій і проблеми сучасної методології історичного пізнання
29. Основні ідеологічні концепції індустріального суспільства.
• Лібералізм – філософська, політична та економічна теорія, а також ідеологія, яка виходить з положення про те, що індивідуальні свободи людини є правовим базисом суспільства та економічного ладу.
Метою лібералізму є максимальне послаблення («пом'якшення») різних форм державного і суспільного примусу щодо особи (контролю особи тощо), обстоює шлях мирного, реформаторського здійснення соціальних перетворень.
Лібералізм почав формуватися наприкінці XVII століття, його джерелом була філософія та соціально-політична думка епохи Просвітництва головним чином стосовно того, що кожна людина наділена певними правами та ідей гуманізму; розквіт «класичного» лібералізму припав на 1-шу половину XIX століття.
Ідеологічно лібералізм протистоїть, з одного боку, консерватизму та етатизмові (в питаннях про роль держави та щодо допустимої швидкості змін у політиці), а з іншого боку соціалізму, комунізму, колективізмові тощо (в питаннях приватної власності перш за все, а також питаннях соціальної підтримки з боку держави).
Основні принципи:
індивідуальні права (на життя, особисту свободу і власність);
рівні права і загальна рівність перед законом;
вільну ринкову економіку;
уряд, що обирається на чесних виборах;
прозорість державної влади;
функція державної влади зводиться до мінімуму, необхідного для забезпечення цих принципів;
відкрите суспільство, засноване на плюралізмі та демократичному управлінні державою;
• Анархізм – суспільно-політична течія, що прагне до максимально можливого визволення особистості, виступає за негайне знищення всякої державної влади шляхом стихійного бунту мас і створення федерації дрібних автономних асоціацій виробників і споживачів.
Мета анархізму — створення вільної організації суспільства з інститутами громадського самоуправління, яке обходиться без влади людини над людиною.
Анархізм є антидержавною ідеологією,котра пропагує бездержавність.
Анархізм — ідея про те, що суспільство може і повинно бути організоване без державницького примусу. Крім того конкретні анархісти можуть мати додаткові критерії того, що включає в себе анархізм, і вони часто не згодні один з одним відносно цих критеріїв.
Періоди:
• 1861-1862 рр. – Воєнна ініціатива перебувала у руках Півдня. Нерішучість командування армії Півночі.
• 1863-1865 рр. – Перелом у ході війни. Перехід ініціативи на сторону Півночі. Прийняття акту про гомстеди та відміна рабства стало причиною цього.
Результат:
• Громадянська війна завершилась перемогою армії Півночі, завдяки чому було врятовано державу – її цілісність, відмінено рабство та створено умови для швидкого економічного розвитку всієї держави. Узято курс на Реставрацію Півдня.
Підсумки та значення:
• Найкровопролитніша війна в історії США
• Війна закріпила провідну роль північно-східних штатів у економічному і політичному житті країни
• Розпочався процес встановлення рівних прав для чорношкірих та білих американців
• Було підірвано основи плантаційного господарства, великої земельної власності й остаточно визнано фермерський шлях розвитку американського сільського господарства
• У країні виникли умови для сприятливого розвитку економіки, освоєння нових західних земель, зміцнення внутрішнього ринку
• Консерватизм – визначення ідейно-політичних, ідеологічних і культурних течій, що спираються на ідею традиції та спадкоємності в соціальному та культурному житті. Для консерватизму характерні прихильність до існуючих та установлених соціальних систем і норм, «скептичне» сприйняття ідей рівності людей, неприйняття революцій та радикальних реформ, обстоювання еволюційного органічного, максимально повільного розвитку. Ідеологічно консерватизм протистоїть як лібералізму, так і соціалізму.
Вперше термін «консерватизм» вжив у 1891 році французький політик Франсуа-Рене де Шатобріан. У західній політиці консерватизмом часто називають школу мислення, започатковану Едмундом Берком, Бональдом та подібними мислителями.
• Соціалізм – соціально-економічні ідеї, «вчення» та ідеології, чиїм основним гаслом є «соціальна справедливість»; політичні рухи, різноманітні утворення та партії, що в Новітній час відносять до «лівого» політичного спектру.
Ідея соціалізму виникла як відповідь на проблеми раннього періоду промислового капіталізму в країнах Європи (в першу чергу, Франції, Німеччини та Великобританії). Подолання недоліків капіталізму соціалісти вбачали в:
заміні приватної власності на засоби виробництва суспільною власністю,
скасуванні оплачуваної праці та створенні безкласового суспільства,
В такому суспільстві мало б здійснюватись «соціальне» начало людини, взаємна турбота про добробут іншого а не задоволення власних бажань, співпраця для досягнення спільних цілей, а не змагання за особисте та доброчинність замість жадоби.
Існує багато видів соціалізму, які трансформувались під розвиток і події тієї чи іншої країни. Це і Марксизм, і Марксизм-Ленінізм, і Сталінізм, і Маоїзм, демократичний соціалізм.
Перший Інтернаціонал - перше міжнародне об'єднання пролетаріату, засноване 28 вересня 1864 р. в Лондоні. Його створення та діяльність нерозривно пов'язана з Карлом Марксом та Фрідріхом Енґельсом, котрі піддали різкій критиці реформістські погляди — прудонізм, лассаліанство, бакунізм. Перший Інтернаціонал зіграв визначну роль в розповсюдженні ідей марксизму, у поєднанні наукового соціалізму з робітничим рухом, в організації робітничих партій в деяких країнах. Діяльність Першого Інтернаціоналу припинилась після розколу в 1876 р