24. Весна народів 1848-1849 рр.

Європейські революції 1848-1849 (Весна народів) - загальне найменування революційних рухів, що виявилися у формі непокори влади, збройних повстаннях, декларування нової державності в європейських країнах у середині XIX століття. Спалахнули відразу в декількох державах руху носили антифеодальний і національно-визвольний характер. Учасники виступів декларували вимоги демократизації суспільного життя; залежно від місцевих умов вони також висували гасла національного об'єднання (Німеччина, Італія) або виділення з існували держав (Угорщина).

Каталізаторами загальноєвропейської революції стали виступ 12 січня 1848 на Сицилії і революція у Франції. Хоча в основному революції були швидко придушені, вони мали істотний вплив на подальші політичні процеси в Європі. Заворушення охопили Францію, італійські (Сардинію, Неаполь) та німецькі держави, включаючи Австрію, в якій активізувалися національні рухи італійців, угорців і хорватів, Румунію.

Революція у Франції: (як приклад революцій)

Передумови:

• різке погіршення становища у країні в результаті економічної кризи 1847 р.

• посилення опозиції королівській владі та вимог здійснення ліберальних вимог

Причини:

• прагнення робітників законодавчо закріпити права на працю

• ігнорування владою вимог опозиції щодо нової виборчої реформи

Привід:

• 22 лютого 1848 року – Заборона урядом проведення бенкету з вимогами запровадження у Франції реформи виборчої системи.

Результати:

• Повалення Липневої монархії

• Проголошення Другої республіки

25. О. Бісмарк і об’єднання Німеччини. Імперська конституція 1871 р.

Об’єднання німецьких земель в одну державу спланував Отто фон Бісмарк. Він проводив дуже вмілу внутрішню і міжнародну політику, що дозволило зміцнити країну та зробити її лідером Європи.

• 1864 рік – Німецько-Датська війна за німецькі етнічні землі Шлезвіг і Гольштейн, що за підсумками Віденського конгресу відійшли до Данії. Бісмарку вдалось залучити до війни і Австрію, якій пообіцяв він одну з провінцій, що дозволило швидко й майстерно заволодіти цими територіями, після чого Данія здалась і був підписаний мир. Так завершився перший етап в формуванні Німецької імперії.

• Другим етапом у створенні держави стала Німецько-Австрійська війна 1866 року. Так склалось, що на арені німецьких земель було два явних лідера – Австрія та Пруссія. І от питання під чиїм крилом об’єднаються ці землі і хто буде явним лідером на цьому плацдармі – було лише питанням часу. На цьому етапі німецькі війська провили швидку та майстерну війну. Внаслідок її кульмінації – битви під Садовою, австрійські війська були виснажені і капітулювали. Головним результатом перемоги Пруссії став вихід Австрії з Німецького союзу. Подальше створення Північнонімецького союзу і приєднання 12 січня 1867 Шлезвіга-Гольштейна до Пруссії з'явилися логічним завершенням усунення Австрії від німецьких справ. Бісмарк свідомо відмовився від територіальних придбань за рахунок Австрії, не бажаючи порушувати в ній спраги реваншу. На Австрію була накладена необтяжлива контрибуція.

• І останнім, дуже важливим етапом був 1870-1871 рр. У цей період відбулася Франко-Прусська війна, що була спровокована вдалою зовнішньою політикою Бісмарка. До речі без старого тут не обійшлося. Франція втягнулась у війну, яку дуже швидко програла і вимушена була капітулювати. Битва під Седаном тут все вирішила. І у січні 1871 року у Версальському палаці, у його дзеркальній залі було проголошено Німецьку імперію. Імператором проголошувався Вільгельм І, імперським канцлером залишався Отто фон Бісмарк, значну роль залишала за собою Пруссія, як важливий центр об’єднання країни.