Основні поняття

Історичні етапи розвитку соціальної думки, (протосоціологічний, академічний, сучасний); школи в соціології (механістична школа, географічна школа, расово-антропологічна школа, соціал-дарвіністська школа, психологічна школа, марксистська школа); основні напрями соціології ХХ ст. (структурний функціоналізм, неоеволюціонізм, теорія соціальних конфліктів, теорія соціальних систем, теорія соціального обміну, символічний інтеракціонізм, біхевіоризм).

Контрольні запитання і завдання

1. Що таке протосоціологія?

2. Чому О.Конта вважають фундатором соціології?

3. Які школи існували в розвитку соціології ХІХ ст. та ХХ ст.?

4. Кого вважають засновником соціал-дарвіністської школи?

5. Які головні положення відстоювали представники географічної школи?

6. Хто започаткував расово-антропологічну школу в соціології?

7. Які течії входять до психологічної школи в соціології?

8. Що таке механістична школа в соціології та в чому причини її появи?

9. Що означає термін „детермінізм”?

10. У чому полягає ідея марксистської соціологічної концепції?

11. Який зміст О.Конт і Г.Спенсер вкладають у поняття „соціальне”?

12. Яку роль у соціальній теорії Е.Дюркгейма відіграє його теорія соціальних фактів?

13. У чому суть „нормального” і „патологічного” стану суспільства за Е.Дюркгеймом?

14. Що таке „розуміюча соціологія” М.Вебера?

15. Що таке „соціальна дія” за Вебером?

16. Якою є класифікація соціальних дій, запропонована Вебером?

17. Назвіть і охарактеризуйте внесок у розвиток соціологічної науки американських вчених.

18. У чому полягають особливості початкового етапу становлення української соціології?

19. Назвіть видатних українських соціологів і охарактеризуйте їхню діяльність.

20. Охарактеризуйте завдання і проблеми української соціології.

ТЕСТИ

. Тест 1. Соціологія як самостійна наука виникла у:

а) Стародавній Греції в V - IV ст. до н.е. (Платон, Аристотель);

б) Німеччині XVII ст. (І.Кант);

в) Франції ХІХ ст. (О.Конт).

Тест 2.Французький соціолог ХІХ ст. О.Конт називав соціологію:

а) соціальною хімією;

б) соціальною механікою;

в) соціальною фізикою;

г) соціальною математикою.

Тест 3. Поняття соціальної аномії, за Е.Дюркгеймом, - це:

а) стан суспільства, за якого певне коло його громадян, знаючи про існування обов’язкових норм, ставиться до них негативно або байдуже;

б) сукупність технологічних, соціальних, культурних змін, спрямованих на вдосконалення системи в цілому;

в) певний образ – схема станів та процесів, якби вони проходили без відхилень і перешкод, яка розглядається як найбільш зручний спосіб упорядкування емпіричного матеріалу.

Тест 4. Теорія соціальної дії – це:

а) концепція сучасної західної соціології, яка розвиває положення, висунуте К.Марксом про неминучий конфлікт між соціальними класами. Сучасні представники (Р. Дарендорф) придають більше значення проблемі розподілу влади, ніж економічним чинникам;

б) концепція сучасної західної соціології. Її представники (Р. Мертон, К.Девіс) виступають послідовниками Г.Спенсера і розглядають суспільство як систему взаємозалежних частин, кожна з яких має вплив на функціонування цілого;

в) концепція сучасної західної соціології, представники якої (М.Вебер, Т.Парсонс) пояснюють різноманітні соціальні явища через суб’єктивну рефлексію учасників дій;

г) концепція сучасної західної соціології. Її представники (Дж.Мід, М.Кун) розглядають взаємодію між людьми як безперервний діалог, у процесі якого вони спостерігають, осмислюють наміри один одного та реагують на них.

Тест 5. Позитивізм – це:

а) певний образ – схема станів та процесів, якби вони проходили без відхилень і перешкод, яка розглядається як найбільш зручний спосіб упорядкування емпіричного матеріалу;

б) соціологічний напрям, головна особливість якого полягає у відмові від абстрактних міркувань про суспільство, створенні позитивної, тобто заснованої на досліді, соціологічної теорії, яка повинна бути такою ж доказовою і загально значимою, як і природничі теорії;

в) стан суспільства, за якого певне коло його громадян, знаючи про існування обов’язкових норм, ставиться до них негативно або байдуже.