- •3.Поясніть співвідношення собівартості продукції і ціни.
- •11. Функціональний, організаційний та мотиваційний аспекти системи управління витратами.
- •12. Необхідність планування витрат та його види
- •13. Класифікація витрат для потреб планування.
- •17. Методика складання кошторисів підрозділів різного функціонального призначення
- •19. Розподіл витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів
- •20. Економічна сутність собівартості продукції ( робіт, послуг ), її роль і значення в управлінні виробничими процесами.
- •21. Методи планування собівартості продукції.
- •22. Методика аналізу собівартості продукції та особливості його проведення у підрозділах підприємства.
- •23. Сутність калькулювання собівартості продукції.
- •24. Методи здійснення калькулювання продукції.
- •25. Основні системи обліку витрат, які діють в сучасних стандартах.
- •26. Особливості бухгалтерського та управлінського обліків в діяльності підприємств.
- •27. Формування механізму управління за відхиленнями.
- •28. Стимулювання зниження витрат у виробництві.
- •29. Організаційна побудова системи обліку витрат і руху матеріальних цінностей.
- •30. Порівняння фактичних витрат з плановими.
- •41. Визначення рівня операційної активності, що забезпечує цільовий прибуток.
- •42. Операційний ліверидж (важіль), визначення його та застосування в оперативному аналізі.
- •43. Рівноважний (беззбитковий) обсяг операційної діяльності.
- •44. Визначення беззбиткового обсягу операційної діяльності у натуральному і грошовому вимірі.
- •45. Обчислення рівня економічної безпеки підприємства.
- •46. Визначення рівня операційної активності, що забезпечує цільовий прибуток.
- •42. Операційний ліверидж (важіль), визначення його та застосування в оперативному аналізі.
- •50. Визначення рівня операційної активності, що забезпечує цільовий прибуток.
- •51. Поясніть, що є об’єктами калькулювання на підприємстві.
- •53. Що таке калькуляційна одиниця і як вона визначається?
- •54. Які види калькуляцій розробляються на підприємстві та яке їх призначення?
- •54 (1/2)
- •54 (2/2)
- •IV) за місцем виникнення витрат
- •V) за характером виробництва
- •55. Який склад витрат кошторису цеху?
- •55 (1/3)
- •55 (2/3)
- •Кошторис цеху на рік (тис. Грн.)
- •1 Прямі матеріальні витрати, у т.Ч.
- •2 Прямі витрати на оплату праці, у т.Ч.
- •3 Інші прямі витрати, у т.Ч.
- •55 (2/3)
- •55 (3/3)
- •5 Разом
- •56. Методика управління змінними витратами.
- •1) Управління на стадії заготівлі і придбання матеріальних ресурсів:
- •2) Управління матеріальними витратами на стадії їх фактичного використання:
- •56 (1/2)
- •56 (2/2)
- •Витратами
- •57 (1/2)
- •57 (2/2)
- •58. Методика управління витратами на збут продукції.
- •58 (1/2)
- •58 (2/2)
- •59. Методика управління фінансовими та іншими витратами.
- •59 (1/2)
- •59 (2/2)
- •60 (1/2)
- •60 (2/2)
60 (1/2)
60 (2/2)
Процес управління непродуктивними витратами і втратами досить складний, а в окремих випадках навіть і непередбачливий, проте залишати дану категорію витрат без управління не бажано.
Витрати непродуктивного характеру можуть знайти своє місце у попередньо складеному окремому кошторисі. Як і інші види кошторисів, їх доцільно формувати на квартал з помісячною розбивкою.
СУТЬ УПРАВЛІННЯ НЕПРОДУКТИВНИМИ ВИТРАТАМИ І ВТРАТАМИ на перших порах зводитиметься до формування таких кошторисів по кожному із вищеперелічених видів витрат, а у подальшому можна буде виділяти їх у загальних кошторисах загальновиробничих, адміністративних, витрат на збут та інших операційних витрат.
УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ СЛІД ЗДІЙСНЮВАТИ у постатейному розрізі, перелік яких специфічний щодо їх різновидів. Регулярний контроль за дотриманням кошторису дасть змогу здійснювати істотний вплив на їх величину, що, у кінцевому результаті, призведе до їх нормалізації, а можливо, і до поступового зниження та повної ліквідації окремих з них.
НАЙКРАЩИХ РЕЗУЛЬТАТІВ В УПРАВЛІННІ ВИТРАТАМИ МОЖНА ДОСЯГТИ у тому випадку, коли на підприємстві чи в організації добре налагоджена система оперативного обліку, контролю і аналізу, яка стає перепоною для утворення (формування) витрат непродуктивного характеру або втрат. Адже набагато краще попередити можливі непродуктивні витрати і втрати, аніж їх ліквідовувати.
Сучасна вітчизняна практика управління витратами досить далека від реальних потреб менеджменту і вимагає значного поліпшення. Це пов'язано з необхідністю подальшого зниження як виробничої собівартості, так і витрат періоду, які, хоч і не прямо, проте відносяться на кінцеві результати господарювання. Одним із можливих варіантів вдосконалення управління витратами є вивчення зарубіжного досвіду та використання окремих його елементів вітчизняними товаровиробниками.