58 (1/2)

58 (2/2)

Не менш актуально УПРАВЛЯТИ ЦІНОУТВОРЕННЯМ І ОБҐРУНТОВАНИМ ВСТАНОВЛЕННЯМ ЗНИЖОК НА ПРОДУКЦІЮ, що випускається.

З одного боку, в умовах неповної завантаженості потужностей і при високому рівні конкуренції підприємствам доводиться зіштовхуватися з реалізацією продукції за заниженими цінами, що дає змогу покрити частину постійних витрат і знизити збитки на короткотерміновий період.

З другого боку, надання знижок стимулює попит на продукцію, що, власне, і є головним завданням надання знижок, спрямованих, насамперед, на стимулювання збуту виробленої продукції. Однак не кожна знижка є вигідною для підприємства-виробника.

ТОМУ кожна знижка повинна встановлюватися, виходячи з умови, що фінансові втрати від її збільшення вимагають компенсації збільшення обсягу продажів.

ЗБУТ БІЛЬШОЇ КІЛЬКОСТІ ВИРОБІВ, що досягається за рахунок зниження ціни, ВИМАГАЄ обґрунтування з погляду його впливу на загальні фінансові результати діяльності підприємства. У зв'язку з цим необхідно розрахувати достатнє для компенсації фінансових втрат збільшення обсягів продажів.

ФУНКЦІЯМИ ЕФЕКТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА МІСЦЯХ ЇХ ВИНИКНЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ ПОВИННІ ЗАЙМАТИ­СЯ ТАКІ ПІДРОЗДІЛИ (ВІДДІЛИ) ПІДПРИЄМСТВА, як: збуту; постачання; ціноутворення; планово-економічний; фінансовий відділ.

Важливого значення в процесі управління витратами на збут продукції (робіт, послуг) на завершальній його стадії надається ЕКОНОМІЧНОМУ АНАЛІЗУ. Його головне завдання полягає в оперативному вияві відхилень фактичних значень за окремими статтями кошторису від зафіксованих у ньому та найголовніше – у встановленні причин цих відхилень і винуватців (при наявності перевитрат).

Проведення економічного аналізу сприяє пошуку резервів подальшого зниження витрат, стимулює до творчої активності безпосередніх виконавців, в руках яких зосереджена найбільша здатність формування та здійснення витрат на збут у тому чи іншому розмірі.

59. Методика управління фінансовими та іншими витратами.

У процесі фінансово-господарської діяльності будь-якого підприємства чи організації можуть мати місце, крім адміністративних витрат та витрат на збут, ще й інші операційні витрати, фінансові витрати та інші витрати.

ІНШІ ОПЕРАЦІЙНІ витрати належать до витрат операційної діяльності і разом з адміністративними витратами та витратами на збут продукції (робіт, послуг) належать до витрат періоду;

ФІНАНСОВІ витрати мають відношення до фінансової діяльності;

ІНШІ витрати характерні для звичайної діяльності, але вони не пов'язані з виробництвом або реалізацією основної продукції (робіт, послуг). Характерною особливістю усіх перелічених витрат, яка їх об'єднує, є те що усі вони відносяться (списуються) в кінці звітного періоду на фінансові результати.

З МЕТОЮ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ даними витратами необхідно досконало знати структуру тих витрат, які включаються до кожного з перелічених вище.

ДО ІНШИХ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ, НАЛЕЖАТЬ:

1) витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»;

2) собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом НБУ на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти;

3) собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та ви­трат, пов'язаних з їх реалізацією;

4) сума безнадійної дебіторської заборгованості та відраху­вання до резерву сумнівних боргів;

5) втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни ку­рсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'я­зані з операційною діяльністю підприємства);

6) втрати від знецінення запасів;

7) нестачі й втрати від псування цінностей;

8) визнані штрафи, пені, неустойки та інші непродуктивні ви­трати операційної діяльності (благодійні платежі за мінусом тих, які можна включати у валові витрати, недостачі і втрати товарно-матеріальних цінностей понад межі природних втрат, якщо вони є сумнівними, та інші);

9) витрати на утримання об'єктів соціально-культурного при­значення;

10) інші витрати операційної діяльності.

ДО ФІНАНСОВИХ ВИТРАТ ВІДНОСЯТЬСЯ:

1) витрати на сплату відсотків банкам за фінансові кредити, одержані для поповнення власних оборотних коштів, а також для придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності, незалежно від терміну кре­дитування;

2) витрати на сплату відсотків іншим юридичним та фізичним особам за фінансові кредити, одержані для поповнення власних оборотних коштів, а також для придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяль­ності, незалежно від терміну кредитування;

3) витрати на сплату відсотків за облігаціями випущеними;

4) витрати, пов'язані з випуском, утриманням та обігом влас­них цінних паперів;

5) витрати на сплату відсотків за фінансову оренду (лізинг).