- •3.Поясніть співвідношення собівартості продукції і ціни.
- •11. Функціональний, організаційний та мотиваційний аспекти системи управління витратами.
- •12. Необхідність планування витрат та його види
- •13. Класифікація витрат для потреб планування.
- •17. Методика складання кошторисів підрозділів різного функціонального призначення
- •19. Розподіл витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів
- •20. Економічна сутність собівартості продукції ( робіт, послуг ), її роль і значення в управлінні виробничими процесами.
- •21. Методи планування собівартості продукції.
- •22. Методика аналізу собівартості продукції та особливості його проведення у підрозділах підприємства.
- •23. Сутність калькулювання собівартості продукції.
- •24. Методи здійснення калькулювання продукції.
- •25. Основні системи обліку витрат, які діють в сучасних стандартах.
- •26. Особливості бухгалтерського та управлінського обліків в діяльності підприємств.
- •27. Формування механізму управління за відхиленнями.
- •28. Стимулювання зниження витрат у виробництві.
- •29. Організаційна побудова системи обліку витрат і руху матеріальних цінностей.
- •30. Порівняння фактичних витрат з плановими.
- •41. Визначення рівня операційної активності, що забезпечує цільовий прибуток.
- •42. Операційний ліверидж (важіль), визначення його та застосування в оперативному аналізі.
- •43. Рівноважний (беззбитковий) обсяг операційної діяльності.
- •44. Визначення беззбиткового обсягу операційної діяльності у натуральному і грошовому вимірі.
- •45. Обчислення рівня економічної безпеки підприємства.
- •46. Визначення рівня операційної активності, що забезпечує цільовий прибуток.
- •42. Операційний ліверидж (важіль), визначення його та застосування в оперативному аналізі.
- •50. Визначення рівня операційної активності, що забезпечує цільовий прибуток.
- •51. Поясніть, що є об’єктами калькулювання на підприємстві.
- •53. Що таке калькуляційна одиниця і як вона визначається?
- •54. Які види калькуляцій розробляються на підприємстві та яке їх призначення?
- •54 (1/2)
- •54 (2/2)
- •IV) за місцем виникнення витрат
- •V) за характером виробництва
- •55. Який склад витрат кошторису цеху?
- •55 (1/3)
- •55 (2/3)
- •Кошторис цеху на рік (тис. Грн.)
- •1 Прямі матеріальні витрати, у т.Ч.
- •2 Прямі витрати на оплату праці, у т.Ч.
- •3 Інші прямі витрати, у т.Ч.
- •55 (2/3)
- •55 (3/3)
- •5 Разом
- •56. Методика управління змінними витратами.
- •1) Управління на стадії заготівлі і придбання матеріальних ресурсів:
- •2) Управління матеріальними витратами на стадії їх фактичного використання:
- •56 (1/2)
- •56 (2/2)
- •Витратами
- •57 (1/2)
- •57 (2/2)
- •58. Методика управління витратами на збут продукції.
- •58 (1/2)
- •58 (2/2)
- •59. Методика управління фінансовими та іншими витратами.
- •59 (1/2)
- •59 (2/2)
- •60 (1/2)
- •60 (2/2)
54 (1/2)
54 (2/2)
IV) за місцем виникнення витрат
(ПІДПРИЄМСТВО (ОРГАНІЗАЦІЯ), ЦЕХ, ДІЛЬНИЦЯ, БРИГАДА)
V) за характером виробництва
(МАСОВІ, ІНДИВІДУАЛЬНІ, ПРОМІЖНІ)
МАСОВІ (ПЕРІОДИЧНІ) КАЛЬКУЛЯЦІЇ складаються за певний період часу (квартал, рік) з метою розрахунку середньої собівартості одного виробу.
ІНДИВІДУАЛЬНІ – поширені в індивідуальних виробництвах. Вони складаються лише після завершення виробництва окремого замовлення або групи виробів.
ПРОМІЖНІ – складаються на окремі етапи робіт по об'єктах з тривалим циклом виробництва.
VІ) ЗА СКЛАДОМ ВИТРАТ, ЩО ВКЛЮЧАЮТЬСЯ У СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ (КАЛЬКУЛЯЦІЇ ПОВНОЇ Й НЕПОВНОЇ (ЧАСТКОВОЇ) СОБІВАРТОСТІ)
ПОВНОЇ СОБІВАРТОСТІ – включає, крім витрат на виробництво продукції, ще й позавиробничі витрати, тобто витрати, пов'язані з її реалізацією.
НЕПОВНОЇ (ЧАСТКОВОЇ) СОБІВАРТОСТІ –відображає лише частку витрат, пов'язаних з виготовленням продукції. Цими витратами є так звані змінні витрати, розмір яких залежить від обсягів виробництва.
VІІ) ЗА ВЛАСТИВІСТЮ КАЛЬКУЛЯЦІЙНОГО ОБ'ЄКТА (ЗАГАЛЬНІ, ПАРАМЕТРИЧНІ, ГОСПРОЗРАХУНКОВІ)
ЗАГАЛЬНІ — це калькуляції, які складаються на увесь калькуляційний об'єкт окремий вид продукції, об'єкт будівництва тощо.
ГОСПРОЗРАХУНКОВІ (ЗА ЦЕНТРАМИ ВИТРАТ) відображають певне коло витрат, які залежать безпосередньо від роботи бригади, цеху, дільниці та інших внутрішньогосподарських госпрозрахункових підрозділів.
ПАРАМЕТРИЧНІ – складаються з метою отримання уявлення про собівартість продукції в розрахунку на одиницю певного параметра. Для вказаної мети з усієї сукупності корисних властивостей виділяється основний техніко-економічний параметр, який найповніше і найбільш точно характеризує споживну вартість продукту.
55. Який склад витрат кошторису цеху?
Основною формою планування витрат підрозділів як центрів відповідальності є складання їх кошторисів. Кошторис охоплює всі витрати підрозділу на виробництво продукції (надання послуг) за плановий період незалежно від ступеня її готовності. У підрозділах з коротким виробничим циклом виготовлення продукції кошторис і виробнича собівартість кінцевої продукції за певний період, як правило, збігаються. Якщо виробничий цикл тривалий і змінюються залишки незавершеного виробництва на початок і кінець планового періоду, такої відповідності немає.
КОШТОРИСИ ПІДРОЗДІЛІВ ВИКОНУЮТЬ ТАКІ ВАЖЛИВІ ФУНКЦІЇ:
1) Організуюча (координуюча) функція пов’язана з тим, що зафіксовані у кошторисі планові показники витрат слугують орієнтиром для відповідальної особи, яка спрямовує свої зусилля на дотримання встановленого регламенту і норм використання ресурсів.
2) Контролююча функція кошторисів полягає у тому, що за їх допомогою виконується моніторинг та оцінка діяльності підрозділів з погляду дотримання належного рівня витрат.
3) Функція стимулювання реалізується через відповідальність за необґрунтоване перевищення планових витрат та заохочення щодо їх зниження.
55 (1/3)
55 (2/3)
З ПОГЛЯДУ ГРУПУВАННЯ ПОЗИЦІЙ КОШТОРИСИ БУДУЮТЬСЯ ЗА калькуляційними статтями або економічними елементами витрат.
У ПОСТАТЕЙНОМУ КОШТОРИСІ органічно інтегруються кошторис непрямих (загальновиробничих) витрат та калькуляції за прямими витратами окремих виробів.
Розроблення кошторису за ЕЛЕМЕНТАМИ ВИТРАТ дозволяє відобразити ресурсну структуру, матеріало-, зарплато-, і капіталомісткість виробництва, а також, що суттєво, чітко ув'язати витрати підрозділу (цеху) в цілому з витратами його структурних одиниць (дільниць, робочих місць), оскільки останнім плануються лише окремі їх елементи. В практиці, для центрів відповідальності високого рівня перевага віддається постатейній структурі кошторисів.