Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ovta-zbirnyk-zadach

.pdf
Скачиваний:
28
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
1.46 Mб
Скачать

3.25. Дві лінійно незалежні компоненти. Відповідь до задачі 3.24 доповнюється додатковою умовою λ1111 λ1122 = 2 λ1212.

3.27. а) три компоненти, λ1111 = λ2222 = λ3333 = α,

λ1122 = λ1133 = λ2233 = β, λ1212 = λ1313 = λ2323 = γ, б) п'ять компонент, λ1111 = λ2222, λ3333, λ1122, λ1133 = λ2233,

λ1313 = λ2323, λ1212 = (λ1111 λ1122)/2.

Алгебраїчні операції над тензорами

4.2. Указівка: показати, що tijk

= −tijk .

 

 

 

 

4.3. Указівка: умову tik a jk

= δij

переписати у матричній формі.

 

 

 

 

4

5

 

6

 

 

4

8

 

12

 

4.7.

a b =

 

8 10 12

 

 

 

5 10 15

.

 

 

 

, b a =

 

 

 

 

 

 

12

15

18

 

 

 

6

12

18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.9. а)

a (b c ),

 

б)

(a b )c ,

 

в)

b2 a ,

г) 0.

4.10. а)

t(a + b ) = (a b )(a ± b ) + b2 a ± a 2b ,

 

 

 

 

t(a b ) = (a b )(a b ) − b2 a ± a 2b ,

 

б) 0.

4.11. a2 b2 ,

(a b )2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

1 2

 

 

0 3 5

 

 

4.12.

 

 

1

 

5 7

 

 

 

3 0 1

 

,

 

 

S =

 

,

 

A =

 

 

 

 

 

2 7

 

9

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 1

 

 

 

 

а) 5; 0; 5;

 

б) b = (6,12, 36),

c = (12,12,42);

в) 138;

 

г) 215, 70;

2/3

 

 

2

 

 

3

 

13/3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

20/3

 

6

 

 

26/3

 

344/3;

 

є) 28, 8, 42, –26.

д)

 

 

,

 

,

 

 

7

 

 

 

8

 

 

22/3

 

 

31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14

 

30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 2 3

9

 

 

4.13. а)

 

32

 

 

36

 

, 228; б)12,0,

0;

в)15,0,15; г)

 

4 0 6

 

 

22

 

, 158.

 

 

,

 

 

 

,

 

 

 

 

50

 

 

42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7 8 4

 

 

35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ε11 − ε13ε3133

 

ε12 − ε13ε32 33

 

0

4.14. 221.

 

 

 

 

4.15. 0,

ε21 − ε23ε3133

 

ε22 − ε23ε32 33

0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

101

 

 

 

 

 

 

 

4.16.Еліпсоїд rT r= 1 , де Tij = tki1 tkj1 , i, j, k = 1, 2,3.

4.17.(b c )(a d ) .

4.18. а) L = ω(0, I sin α, I3 cos α) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(I3 I ) sin 2α

 

 

 

2

 

2

 

 

 

L= ω

0,

 

 

 

, I sin

 

α + I3 cos

 

α

,

 

 

2

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)

T = T

=

2

ω

2

(I sin

2

α + I3 cos

2

α),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в)

N = (I I3 )ω2 sin α cos αe1 ,

N = (I I3 )ω2 sin αcos αe1.

4.19. I1 cos2 α + I2 cos2 β + I3 cos2 γ . Указівка: Inn = n I n – момент інерції відносно осі, що задається одиничним вектором n.

4.20. 2m(a 2b2 + b2 c2 + c2 a 2 ) , де m – маса паралелепіпеда.

3(a 2 + b2 + c2 )

Указівка: скористатись результатом задачі 4.19.

4.21.I xy = I1 , I xz = I yz = ( I1 + I3 )/2 .

4.22.а) σ = nσn = σ1nx2 2n2y 3nz2 = σ1 cos2 α+σ2 cos2 β+σ3 cos2 γ ,

б)

j = (σ cos α)2

+ (σ

2

cosβ)2 + (σ

3

cos γ)2 E,

 

 

1

 

σ

 

 

 

 

 

 

cos θ =

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(σ cos α)2

 

 

 

cos β)2 + (σ

 

 

 

 

 

 

+ (σ

2

3

cos γ)2

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в)

j = σE , j = (σ cos α)2 + (σ

2

cosβ)2 + (σ

3

cos γ)2 −σ2 E .

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

4.23. Указівка: урахувати Iωω = ωI ω(ω ω) та записати вираз для

кінетичної енергії, використовуючи формулу Ейлера.

4.24. Указівка: переписати співвідношення в індексній формі й використати означення симетричного (антисиметричного) тензора.

4.25. Див. задачу 4.24. 4.26. Tij = t ji , де i, j = 1, 2,3. 4.27. a b.

4.28.Указівка: вираз для тензора С записати в індексній формі.

4.29.t = En2 n n .

4.30.

 

u

 

=

 

v

 

,

 

μ

 

= a2b2 (a b )2 . Вектори a × b ,

u та v утво-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рюють праву (ліву) трійку векторів, якщо μ =

 

μ

 

( μ = −

 

μ

 

).

 

 

 

 

4.31. a = te1 , b = te2 , c = te3 , або a = e1t , b = e2 t ,

c = e3 t .

102

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.32. Указівка: для доведення компланарності всіх векторів tu скористатись розкладанням вектора u на повздовжню та поперечну складові відносно вектора v; усі вектори, ортогональні до v, – компланарні.

4.34. Указівка: довільний вектор завжди можна розкласти за трійкою некомпланарних векторів.

4.35. A a* + B b* + C c* , де вектори a*, b * , c* взаємні до векторів a, b , c .

4.36. Указівка: записати результат дії правої частини тотожності на αa b + γc , де α,β, γ – довільні числа.

4.37. (b × c ) e1 + (c × a ) e2 + (a ×b ) e3 .

4.38. t1 = a * e

+ b * e

+ c * e ,

t1 = e a *+e

 

b *+e c *, де

 

1

1

2

3

2

1

2

 

3

вектори a*, b * ,

c* взаємні до векторів a, b , c.

 

 

4.40. λijkl = αδijδkl +βδik δjl + γδilδjk ,

а) αδijukk

uij + γu ji ,

б) αδij ukk + (β + γ)uij , в) (β − γ)uij ; г) (3α + β + γ)δij .

 

4.41. Загальний випадок λijkl = Aδij δkl + Bδik δ jl

+ C δil δ jk ,

а)

λijkl

= Aδijδkl

+ B(δik δjl + δil δjk ),

 

 

 

 

 

б)

λijkl

= A( 1 2 (δik δ jl + δil δ jk ) 13 δij δkl ),

λijkl = 0,

 

в)

λijkl

= A(δij δkl

+ δik δ jl

+ δil δ jk ),

 

г)

 

д)

λijkl

= A(δik δ jl − δil δ jk ).

 

 

 

 

 

 

4.43. Відповідь: за такого повороту відносне розташування вектора s і координатних осей (яке може бути задане, напр., кутами між координатними осями та вектором s ) не змінюється, не

змінюються й координати вектора s , отже – і компоненти тен-

зора sisj.

4.44. Відповідь: а) εij = Aδij + Bsi s j , тензор є одновісним як лінійна

комбінація ізотропного та одновісного тензорів (див. задачі 4.39

та 4.43); б) εij = B(si s j 1 3 δij ) .

4.45. Указівка: показати, що довільний симетричний одновісний тензор рангу два має дві незалежні компоненти, які можна вира-

103

зити через головні значення тензора, тобто діагональні компоненти тензора в головній системі координат.

4.46. δij δkl , δik δ jl , δil δ jk ,

 

δij sk sl , δik s j sl , δil s j sk , δ jk si sl , δ jl si sk , δkl si s j ,

si s j sk sl .

 

 

 

 

 

4.47. а)

 

ηijkl

 

= A(δij δkl

 

+ δik δ jl

+ δil δ jk ) +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ B(δ s s s

 

s s

s

 

s s

s s

 

 

s s

j

) +Cs s

s s ,

 

 

ij k l

 

 

ik

j l

 

 

 

il

 

 

j k

 

 

 

 

jk i l

 

 

 

 

jl i k

 

 

 

kl i

 

 

 

 

 

 

i

 

j k l

б)

 

 

ηijkl = Aδijδkl + D(δik δjl + δilδjk ) +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+B(δ s s s s

j

) +F(δ s

 

s s s

s s

 

s s ) +Cs s s s .

 

ij k l

 

 

 

kl i

 

 

 

 

 

 

 

 

ik

 

j l

 

 

 

il j k

 

 

 

 

jk i l

 

 

 

 

jl i k

 

 

 

 

 

i j k l

4.48. η

ijkl

=

1

3

λ (δ

ij

δ

kl

+ δ

ik

δ

jl

+ δ

il

δ

jk

)

+ (λ

1

+ λ

3

6λ

2

)s s

j

s

k

s +

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

l

+(λ3 13 λ1 )(δij sk sl + δik s j sl + δil s j sk + δ jk si sl + δ jl si sk + δkl si s j ) .

 

 

 

= 0,

 

 

=δ/3,

 

 

 

=0,

 

 

 

 

 

 

 

= (δ δ

+δ δ

 

 

 

 

δ )/15.

4.49.

 

n

nn

nn

n

n n

j

n n

jl

 

jk

 

 

i

 

 

 

 

 

 

i j

ij

 

 

i j

 

k

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

k

l

 

 

ij kl

 

 

 

ik

 

 

 

 

 

il

 

 

 

 

 

4.50. а)

 

 

 

1

3

a2 ;

б)

 

1

3

 

(a b);

 

 

 

в)

 

 

 

1

3

a;

 

г)

2

3

a2 ;

 

д)

2

3

(a b);

є) 115 ((a b )(c d ) + (a c )(b d ) + (a d )(b c ) ) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.51. Оскільки протилежні орієнтації вектора

 

 

s

рівноймовірні,

то тензори непарних рангів дорівнюють нулю:

 

= 0 ,

 

 

 

= 0 .

si

si s j sk

Тензор

 

 

 

є симетричним та одновісним щодо напрямку век-

si s j

 

 

тора n . Позначивши

 

 

 

 

 

 

через

 

εij ,

 

відповідно до результатів

 

 

si s j

 

 

 

задач 4.44 і 4.45, маємо

 

εij

= ε1δij + (ε3 − ε1 )ni n j ,

де

ε1 =

sx2

=

s2y

,

ε3 =

sz2

 

 

у системі координат із віссю Oz,

паралельною до s.

Крім того,

 

s 2

= 1 ,

тому

 

sx2

+

s2y

+

sz2

= 2ε1 + ε3 = 1 . Отже,

 

головні

значення тензора

 

 

 

 

 

задаються одним незалежним парамет-

 

si s j

 

 

ром, який залежить від вигляду функції розподілу f (θ).

У подібних випадках, зокрема у теорії нематичних рідких кристалів, використовують наступне розкладання функції роз-

поділу, що залежить тільки від сферичного кута θ:

f (θ) = (2l +1)Sl Pl (cos θ)

l =0

за поліномами Лежандра Pl (cos θ) , які утворюють систему ортогональних на одиничній сфері функцій,

104

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

P(cos θ)P (cos θ) sin θd θ =

 

 

δ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2l +1

l l

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У розкладанні функції розподілу f(θ) коефіцієнти

 

 

 

 

 

 

 

 

S

 

=

1

π

f (θ) P (cos θ) sin θd θ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

2

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

, де

 

– так звані параметри порядку, Sl

=

 

 

Pl (cos θ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 π

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P (cos θ) =

1

 

 

d ϕ

 

P

 

(cos θ) f (θ) sin θd θ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 1

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

0

 

 

 

 

= 1

 

 

 

 

 

 

Зокрема,

S

2

2

(3cos2 θ −1),

 

 

S

4

8

(35cos4

θ − 30cos2 θ + 3),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s4 = 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

звідки s2

= 1

3

(1

+

2S

2

),

35

(8S

4

+

20S

2

+ 7). Тоді остаточно

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

si s j = 13 δij + S2

(ni n j

13 δij ). Частина цього тензора, пропор-

ційна параметру порядку, є тензором із нульовим слідом (див. задачу 4.44 б). У випадку сферично симетричного розподілу, коли f (θ) =1 і S2 = 0, ця частина зникає, отримуємо результат за-

дачі 4.49. Навпаки, якщо вектор s орієнтований строго вздовж n , маємо S2 =1, тоді si s j = ni n j .

Тензор si s j sk sl є повністю симетричним тензором четвертого рангу, крім того, він є одновісним відносно напрямку вектора

n ,

отже має загальний вигляд, отриманий у задачі 4.48.

 

 

 

 

 

 

 

s

s

j

s

k

s

l

= 1

3

λ

1

(δ

ij

δ

kl

+ δ

ik

δ

jl

+ δ

il

δ

jk

) + (λ

1

+ λ

3

6λ

2

)n

n

j

n

k

n

l

+

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

+(λ3 13 λ1 )(δij nk nl + δik n j nl + δil n j nk + δjk ninl + δjl nink + δkl nin j ) ,

де λ1 =

sx4

,

λ2

 

=

sx2 sz2

, λ3 =

sz4

. Ураховуючи, що вектор s

 

– оди-

ничний, після усереднення за кутом ϕ отримаємо, що всі середні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

значення

s s

j

виражаються через два незалежні параметри s2 та

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

: sx2 = 12(1sz2 ) , λ3 =

 

, λ2 = 12 (sz2 sz4 ), λ1 = 3 8 (1 2 sz2 + sz4 ).

 

sz4

sz4

 

 

 

можна виразити через параметри порядку

У свою чергу,

 

sz2

і

sz4

S2 і S4.

4.52. Усереднення за об'ємом еквівалентне усередненню за орієнтаціями, оскільки розміри мікрокристалів однакові. Нехай напрямок осі симетрії окремого мікрокристала задається вектором

105

s (протилежні орієнтації вектора s еквівалентні). У гексагональному кристалі симетричний тензор другого рангу є одновісним і має вигляд εij = ε1δij + (ε3 − ε1 )si s j (див. задачу 4.45), а повністю симетричний тензор четвертого рангу мікрокристалів за

заданого s

 

стає одновісним після усереднення за орієнтаціями

кристалічних осей,

перпендикулярних до s ,

і має вигляд (див.

задачу 4.48)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

η

ijkl

= 1

3

λ

1

(δ

ij

δ

kl

+ δ

ik

δ

jl

+ δ

il

δ

jk

) + (λ

1

+ λ

3

6λ

2

)s

s

j

s

k

s

l

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

+(λ3 13 λ1 )(δij sk sl + δik s j sl + δil s j sk + δ jk si sl + δ jl si sk + δkl si s j ) .

Незалежні компоненти цього тензора λ1, λ2, λ3 вважатимемо заданими. Позначимо компоненти тензора для середовища через ςijkl , ςijkl = ηijkl . Скориставшись результатом задачі 4.51, після

усереднення за орієнтаціями вектора s, дістанемо

ε

ij

= 1

3

(2ε + ε

3

)δ

ij

+ S

2

(ε

3

− ε

1

)(n

n

j

1

3

δ

ij

) ,

 

 

1

 

 

 

 

i

 

 

 

 

ςijkl

= 13 μ1 (δij δkl

+ δik δ jl

+ δil δ jk

) + (μ1 + μ3 6μ2 )ni n j nk nl +

+(μ3 13 μ1 )(δij nk nl + δik n j nl + δil n j nk + δjk ninl + δjl ni nk + δkl ni n j ).

Тут μ1 = λ1 + (3λ2 − λ1 )2sx2 + (λ1 + λ3 6λ2 )sx4 ,

3μ2 = λ1 + (3λ2 − λ1 )(sx2 + sz2 ) + 3(λ1 + λ3 6λ2 )sx2 sz2 ,

μ3 = λ1 + (3λ2 − λ1 )2 sz2 + (λ1 + λ3 6λ2 )sz4 ,

а всі середні в правих частинах обраховані в задачі 4.51.

Головні осі тензора. Інваріанти тензора

5.1. λ1,2

=

t11 +t22

±

t11 t22

2

+(t12 )

2

, тензор діагоналізується

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

поворотом навколо осі Oz

на кут

ϕ = 1

2t12

.

2 arctg t t

22

 

 

 

11

 

5.2. Указівка: діагоналізувати тензор поворотом навколо осі Oz

на кут ϕ = 1 2 arctg 2t12 . Власні значення

t11 t22

106

λ1,2

=

t11 +t22

±

t11 t22

2

+(t12 )

2

,

λ3 = t33 .

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.4. Власні вектори a1 та a2 , які відповідають комплексно спряженим власним значенням λ1 і λ2 ( λ1 = λ*2 ), задовольняють спів-

відношення a

a

* = 0 ,

a a

2

= 1 ,

a

2

= a

*.

 

 

 

1

 

2

 

1

 

 

 

1

 

 

5.5. а) λ1 = 1 , λ2,3 = 3 ±

10 ;

x1 = (1,0,0)

,

x2,3

= (0, 3,1 ±

10 ) ;

б)

λ1 = 3 , λ2,3 = (3 ±

17 )/2;

x1 = (0,0,1)

,

x2,3

= (4,1 ± 17 , 0) ;

в)

λ1 = 1 , λ2,3 = 1 ±

3 ; x1 = (1, 1,1) ,

x2,3

 

= (2 3,1, 1 ±

3 ) ;

г)

λ1=4, λ2,3 = (5 ±3

5)/2; x1 =(2,2,1),

x2,3 = (5 ±3 5, 2,14 6 5);

д)

λ1,2 = 1, λ3 = 4; x3 = (1,1,1) , для дійсного симетричного тен-

зора із власними значеннями, що збігаються, λ1 = λ2 , довільний

вектор, що лежить у площині, яка перпендикулярна до власного вектора x3 , буде власним;

є) λ1 = 0, λ2 =1, λ3 = 4 ; x1 = (1,1,0) ,

x2 = (1, 1,1) ,

x3 = (1,1, 2) .

5.6. λ

 

= 0 ,

 

λ

2

= 1,

λ

3

= 4,

 

x R = 1

 

 

(2,1, 0) ,

 

x R

= (0,0,1) ,

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

xR =

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x L

 

 

 

 

 

 

= 1

 

 

 

 

 

 

 

(2,1,0);

xL =

1

 

(1, 2,0) ,

= (0, 0,1) ,

xL

 

(1,2,0) .

3

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.7. Для всіх матриць λ1

= –1, λ2

 

= 1. Власні вектори для σ1:

x = 1

 

 

(1, 1) ,

x

 

=

1

 

 

 

(1,1) ; для σ2:

 

x =

1

 

(i,1)

, x = (i,1) ;

1

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

для σ3:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x1 = (0,1) ,

 

x2 = (1, 0) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.8. λ

 

= ±

1

;

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

iϕ θ

 

,

 

 

 

 

1

 

 

 

 

iϕ

 

θ

.

±

 

x

 

=

 

 

 

 

 

 

 

1,e tg

 

 

x

=

 

 

 

 

1,

e ctg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

+

 

 

cos(θ/2)

 

 

 

 

2

 

 

 

sin(θ/2)

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

5.9. λ

 

 

= 1,

 

λ

3,4

 

= 1;

e =

 

 

(1, 0, 0,1) ,

e

 

=

 

(0,1,1, 0) ,

1,2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e =

 

 

 

(1, 0, 0,1),

e

4

=

 

 

 

(0, 1,1, 0);

довільна лінійна ком-

3

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

бінація векторів e1 і e2 , а також векторів e3 і e4

буде власним

вектором.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

107

 

 

 

sin 2 ϕ

sin ϕcos ϕ

0

 

 

 

5.10. а) ml

2

 

sin ϕcos ϕ

cos

2

ϕ

0

 

,

ϕ − кут між стержнем

 

 

 

 

івіссю Ox,

 

 

 

0

0

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) λ1 = 0, λ2,3

= ml2; x

= (cos ϕ,sin ϕ, 0)

, x = (− sin ϕ,cos ϕ,0) ,

 

1

 

2

x3 = (0, 0,1) ; вектори x2 ,

x3 вибираються неоднозначно, довіль-

ний вектор, що лежить у площині, перпендикулярній x1 , буде

 

 

0

0

0

 

власним вектором; г) ml

2

 

0

1

0

 

 

 

.

 

 

 

0

0

1

 

 

 

 

 

5.11. Указівка: скористатися явним виглядом I1 та I2 і розписати

I12 2I2 .

5.14. Указівка: використати подання інваріантів тензора через його компоненти tij = ei te j .

5.15. I1 = (a , b , C ) + (a, B, c ) + ( A, b , c ) , (a, b , c )

I2 = ((a, B, C ) + ( A, b , C ) + ( A, B, c ))/(a, b , c ),

 

I3 = ( A, B, C )/(a , b , c ).

Указівка: t = A a* + B b* +C c* =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

1

 

 

(A (b ×c) + B (c ×a) +C (a ×b)) ,

 

 

 

(a,b,c)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I2

 

 

−1

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

*

 

 

 

*

 

1

 

 

 

t

 

 

= a A

+b B

 

 

+ c C

 

. Sp t

 

 

=

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

det t

t11

t12

t13

a1

b1

c1

A1

B1

 

 

C1

 

 

 

 

 

t22

 

 

 

 

 

b2

 

 

 

 

A2

B2

 

 

 

 

 

випливає рів-

Із t21

t23 a2

c2 =

 

 

C2

t

31

t

32

t

33

a

3

b c

3

 

A B C

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

3

3

 

 

 

 

 

ність det t(a, b , c ) = ( A, B, C ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.16. x , λ2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x = (0,0,1),

 

 

 

 

 

 

1

(1, ±i, 0).

5.17. λ

= ε , λ

2,3

= ε

 

± ε

a

;

x

2,3

=

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

108

5.18. λ1

= 0, λ2,3

= ± іω;

x1

=

ω

,

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

ω×e

 

 

 

, де

e

 

ω

x2,3 =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

± ie

 

 

 

 

 

ω× e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

одиничний

вектор,

ортогональний

до

вектора

ω;

 

 

I1 = 0 ,

I2 = −ω2 , I3 = 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.19. λ

1

= a2 ,

 

 

 

 

λ

2,3

= 0;

 

x

 

 

 

a

,

 

x

 

 

 

 

Можна

 

вибрати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

2,3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2 =

 

 

 

a ×c

 

 

 

,

x3 =

 

 

a×(a ×c )

 

, де c

– довільний вектор, неколіне-

 

 

 

a × c

 

 

 

 

a ×(a × c )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

арний із вектором

 

 

a.

I1 = a

2 ,

 

 

 

I2 = I3 = 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.20. λ1 = a b ,

 

λ2,3 = 0;

 

 

 

 

x1 = a a ,

 

 

x2,3 b.

 

 

Можна

 

вибрати

x

 

=

 

 

 

 

 

c ×b

 

 

 

,

 

x

=

 

 

b ×(c×b )

 

 

,

 

 

де c

– довільний вектор, неколіне-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

c ×b

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

b ×(c×b )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

арний

 

 

 

із

 

векторами

 

 

a та b

 

.

 

 

 

I1 = a b , І2 = І3 = 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.21. Див. відповідь до задачі 5.18, де слід покласти ω= b ×a .

 

 

 

5.22. λ1 = 0, λ

2,3

= a b ± ab;

 

x =

a×b

 

 

,

 

 

 

 

x

2

=

 

 

 

 

1

 

 

 

 

a + b

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

a

×b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2cos(ϕ/2) a

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

b

, де ϕ – кут між векторами a та b .

 

 

 

x3 =

 

 

 

 

 

 

 

 

a

b

 

 

 

 

2 sin(ϕ/2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.23. λ1 = 0,

 

λ2,3 = ma2;

 

x1 = a/a ,

 

x2,3 a .

 

Можна

 

вибрати

x2 =

 

 

 

a ×c

 

 

 

,

 

x3

=

 

 

a ×(a × c )

 

 

 

,

де

c

 

– довільний вектор, неколі-

 

 

 

a × c

 

 

 

 

 

 

a × (a

× c )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2ma2, І2 = m2a4, І3 = 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

неарний із вектором

a;

І1 =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.24.

 

 

 

 

 

λ1 = a2

2 , λ2,3 = a2

 

2 , x1 = a a ,

 

x2,3

 

a .

 

Вибір

векторів

x

2

і

 

 

 

x

 

указано у попередній задачі;

 

 

 

I = a2

,

I

2

= a

4

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

4

 

 

I

3

= a6

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a×b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.25. λ1 = 0, λ2 = 1 + cosϕ, λ3 = 1 – cosϕ; x1 =

 

 

,

x

 

=

 

 

a+b

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a ×b

 

2

 

 

 

2cos(ϕ/2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x3 =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

І1 = 2, І2 = sin

ϕ, І3

= 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

sin(ϕ/2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

109

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тензор Леві-Чівіта

6.2. а) εijk ek ; б) εijk . 6.5.

a ×b .

 

 

6.6. S = 1

2

(a b +b a),

A = 1

2

(a b b a) =ω×E, ω= b ×a

2

.

 

 

 

 

 

6.7. atb bta = a(S + A)b b(S + A)a =2a Ab =2a (ω×E)b =2a (ω×b).

Указівка: використати зв'язок антисиметричної частини А тензора t з аксіальним вектором ω у вигляді Aij = −εijk ωk , де i, j, k = 1, 2, 3.

6.8. Указівка: антисиметрична частина тензора

A = 12 (e1 a a e1 ) + 12 (e2 b b e2 ) + 12 (e3 c c e3 ) =

= 12 (a ×e1 )× E + 12 (b ×e2 )× E + 12 (c ×e3 )× E = ω× E,

де ω= 12 (a ×e1 +b ×e2 + c ×e3 ), E – одинична матриця.

6.9.Указівка: див. попередню задачу.

6.10.Указівка: використати (ei , e j , ek ) = εijk , де i, j, k = 1, 2, 3.

6.11. a) ε′ijk = Δαil α jmαknεlmn ; б) [a′× b]i = Δαij [a × b ] j ,

= det A

– визначник матриці переходу.

добутку

6.12. а) Ураховуючи формулу для векторного

a × b = εijk aib j ek і тотожність із задачі 6.11, знайдемо

 

a ×(b ×c ) = εijk ai [b ×c ] j ek = εijk aiεαβjbαcβek = εkijεαβj aibαcβek =

= (δkαδiβ − δiαδkβ )aibαcβek = aibk ciek aibick ek = b (a c ) c (a b );

б) b (a c ) a (b c ); в) (a c )(b d ) (b c )(a d ); г) b (a, c , d ) a (b , c , d ) = c (a, b , d ) d (a, b , c );

д) (b (a c ) a (b c ))(a , b , c ).

6.13. Указівка: в інтегралі виконати перехід від однієї ПДСК до іншої.

6.14. а) a 2 (b c ) + (a b )(a c ) ; б) (a ×(b ×c )) (a'×(b' ×c')).

Векторні функції скалярного аргументу

7.1. а) 2(r r ) ; б)

r ×r ;

в) (r r ) + (r r ) ;

г) (r r )/ r 2 ;

д) (r ×r ) (r ×r )

(r ×r ) 2 ; є) (r , r , r ) ; ж) r ×(r ×r ) r3 .

 

 

110

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]