- •2. Організація охорони праці на виробництві.
- •3. Державний нагляд і громадський контроль за виконанням законодавства про охорону праці.
- •4. Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці.
- •5. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •6. Класифікація причин нещасних випадків і професійних захворювань
- •7. Методи аналізу виробничого травматизму
- •8. Пропаганда охорони праці.
- •Тема 7 ,,Основи фізіології та гігєни праці. Повітря робочої зони.”
- •Тема 8 ,,Освітлення виробничих приміщень”
- •1. Вимоги нормативних документів до систем виробничого освітлення
- •Нормування природного освітлення
- •Нормування штучної освітленості
- •Тема 9.1 ,,Вібрація. Шум, ультра та інфразвук. ”
- •Тема 9.2 ,,Вібрація. Шум, ультра та інфразвук.”
- •Тема 11 ,,Випромінювання оптичного діапазону.”
- •Тема 12
- •,,Іонізуюче випромінювання.”
- •Тема 10 ,,Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання.”
- •Тема 13 ,,Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень”
- •Тема 14.1 ,,Загальні вимоги безпеки.”
- •1. Безпечність технологічного обладнання
- •2. Механізація і автоматизація технологічних процесів та обладнання.
- •3. Дистанційне спостереження і керування
- •4. Контрольно-вимірювальні засоби
- •5. Блокувальні і сигнальні пристрої
- •6. Загальні вимоги до розташування обладнання
- •7. Організація робочих місць
- •Тема 14.2 ,,Загальні вимоги безпеки.”
- •Тема 14.3 ,,Загальні вимоги безпеки.”
- •Тема 15 ,,Електробезпека.”
- •Електричний розподіл мереж.
- •Застосування малих напруг
- •Захисне заземлення
- •Блокування
- •Захисне відключення
- •Тема 16 ,,Основи пожежної профілактики на виробничих об'єктах”
5. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
Для виявлення порушень норм і правил охорони праці і попередження травматизму, важливе значення має розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
У відповідності до закону України ,,Про охорону праці” ст. 22 ,,Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій” - роботодавець повинен організувати та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об’єднаннями профспілок.
На даний час користуємось ,,Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві” (від 25-го серпня 2004 року, НПАОП 0.00-6.02 - 04 ).
Дія цього Порядку поширюється на:
власників підприємств або уповноважені ними органи (роботодавці);
осіб у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства (працівники), а також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
Розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров’я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менше як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві.
Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа-свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосередньо керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов‘язаний негайно утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.
До складу комісії включаються:
а) керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особі, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії);
б) керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок;
в) представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства – страховий експерт (за згодою), представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи, а у разі гострих професійних захворювань (отруєнь) також спеціаліст санепідемстанції.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов‘язана протягом трьох діб: обстежити місце нещасного випадку; з‘ясувати обставини і причини що призвели до нещасного випадку, скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1 у шести примірниках, а також за формою Н-5 в трьох примірниках і передати його на затвердження роботодавцеві. Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 (НПВ) і Н-5 протягом доби після закінчення розслідування.
Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:
- потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;
- керівникові структурного підрозділу , підприємства де стався нещасний випадок:
- територіальному органу Держгірпромнагляду;
- первинній організації профспілки;
- робочому органу виконавчої дирекції фонду за місцем знаходження підприємства,
- керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства.
Копія акта за формою Н-1 (НПВ) і Н-5 у разі гострого професійного захворювання (отруєння) надсилається також до санепідемстанції.
Примірники акта за формою Н-1 (або форми НПВ) і форми Н-5 разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві.