3. Дистанційне спостереження і керування

         Дистанційне спостереження і керування технологічними процесами має велике значення для безпечної праці, тому що дає можли­вість уникнути необхідного перебування працівника в безпосередній близькості від технологічного обладнання.

         Дистанційне керування технологічними процесами застосову­ють там, де присутність людини неможлива, небезпечна або існує певна складність у керуванні технологічним обладнанням. Це такі технологічні процеси, які використовують або переробляють шкід­ливі та небезпечні для організму людини речовини або матеріали і де для забезпечення безпеки потрібні дуже складні засоби захисту.

При цьому керування технологічним процесом здійснюється з пульта, а для виконання різних операцій застосовуються різні вико­навчі механізми.

         Дистанційне управління здійснюється візуально або за допомо­гою телесигналізації. Для візуального спостереження використовують промислове телебачення, яке дозволяє розповсюдити зоровий контроль на недо­ступні, важкодоступні або небезпечні ділянки виробництва. За участю телесигналізації здійснюється передавання інфор­мації з контрольних пунктів на пункт управління. Оператор за до­помогою відповідних органів управління і пристроїв телемеханіки передає команди для здійснення необхідного впливу на керовану ним систему.

         Пульти управління, на яких зображена інформація і дистанційні органи управління, переважно розміщуються на щитах, столах або стендах. На пультах управління відображається оперативна інфор­мація про особливості об'єкта, за яким здійснюється дистанційне управління. Інформація, що з'являється на пульті, має бути адекват­ною тим діям, які оператор має виконати на об'єкті в даний час. Від якості відображеної на пульті управління інформації залежить ефек­тивна робота оператора.

         Інформаційне зображення об'єкта не повинно чинити для опе­ратора труднощів. Об'єм інформації при дистанційному спостере­женні не повинен бути надто великим або мати надлишкову інфор­мацію. Надлишкова інформація заважає запам'ятовуванню корисної інформації, а також являє собою додаткове навантаження на пам'ять оператора.

         При дистанційному спостереженні пульти управління влашто­вують на робочих місцях з урахуванням антропометричних даних оператора. При розміщенні на пульті приладів і органів управління кожному з них відводиться відповідне місце залежно від важливості і частоти використання.

         Компоновка робочого місця оператора має на меті створити зручне положення для роботи, зручне використання приладів і орга­нів управління, а також добрий їх огляд.

         Органи контролю і управління розташовуються в оптимальній зоні.

Робоча зона визначається нормальною дією плечей для того, щоб операції, які вимагають точних маніпуляцій, відбувалися в зоні нормальної діяльності обох рук оператора.

         Чим більша траєкторія рухів працюючих рук, тим більшими бу­дуть витрати енергії і часу. Розмахи рук, при яких вони досягають граничного положення, є незручними і надто стомлюючими. Дове­дення працюючої руки до граничного положення не дозволяє досяг­ти плавності руху при вертанні її у зворотному напрямку.

         У горизонтальному, вертикальному або обертовому русі рук ро­боче місце оператора має бути таким, щоб руки працювали не на повний розмах, а лише у середньому діапазоні.

         Зона найбільш легкої роботи (оптимальна) обмежена дугами, які описуються руками при їх повороті в ліктьовому суглобі на рівні робочої поверхні, більш широкі дуги описуються руками при повороті від плеча. У зонах, що описуються меншими дугами, можна працювати без витягування руки; в зонах більших дуг необхідно повне витягування рук.

         Органи спостереження і управління (кнопки, важелі) мають від­повідати нормативним вимогам. Оптимальні форми і розміри їх вра­ховують будову руки.

Діапазон сприйняття органів чуття обмежує можливості люди­ни безпосередньо управляти швидкодіючим технологічним облад­нанням та швидкодіючими технологічними процесами. Наприклад, око людини не може відрізнити один від іншого п'ять предметів, що змінюються за секунду. Дві точки розпізнаються оком як окремі ли­ше при куті зору між ними не менше 1°.

Швидкість і точність пальців навіть при великому тренуванні не можуть подолати відповідної межі. Крім цього, необхідно відповідний час на проходження імпульсів в нервовій системі людини від ока до мозку і від мозку до м’язів пальців.

         Швидкість реакції людини залежить від багатьох чинників: складності дій, тренованості стану нервової системи, ступеня втоми та ін. Навіть у найсприятливіших випадках швидкість реакції становить долі секунди, але й такий час виявляється дуже великим для управління деякими сучасними технологічними процесами. З позиції охорони праці, при конструюванні технологічного обладнання, організації робочих місць, систем управління, захисних і сигнальних пристроїв, необхідно враховувати вищезгадані чинники, які визначають фізичні та психологічні можливості організму людини.