
- •Методичні
- •Лабораторна робота № 1
- •Зміст роботи
- •Короткі теоретичні відомості
- •1. Інструментальні матеріали
- •2. Токарні різці. Класифікація, будова, геометричні параметри, контроль
- •Елементи рухів в процесі різання
- •Геометричні параметри різця
- •Елементи леза різця.
- •Загальні визначення кутів різця.
- •Головні кути різця.
- •Нормальні кути різця.
- •Кути різця в інструментальній системі координат
- •Кути різця в статичній системі координат
- •Геометричні параметри різця в кінематичній системі координат.
- •Вплив установки різця, відносно осі деталі на його кути.
- •Вплив кутів різця на процес різання.
- •Міністерство освіти і науки України
- •Лабораторна робота №2
- •Зміст роботи
- •Теоретичні відомості
- •Вплив різних факторів на коефіцієнт усадки стружки
- •Методи визначення коефіцієнта усадки стружки
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Тернопільський національний технічний університет
- •Перелік контрольних питань.
- •Лабораторна робота №3
- •Конструкція спірального свердла
- •1.Класифікація свердел
- •Системи координатних площин і координатні площини
- •Перові, гарматні, кільцеві, центрувальні, шнекові, гвинтівочні свердла
- •Порядок і методика виконання роботи.
- •Визначення передніх кутів свердла
- •Перелік контрольних питань.
- •Лабораторна робота № 4
- •Зміст роботи
- •Теоретичні відомості про сили різання при сверлінні
- •Прилади для вимірювання сил різання
- •Будова і принцип роботи дротяного тензодатчика
- •Принцип роботи динамометра
- •Тарування свердлильного динамометра
- •Обробка результатів
- •Перелік контрольних питань.
- •1.1.Динамометри стиску типу дос-0,1-дос-0,5
- •1.2.Динамометри розтягу типу дос-0,1-дос-0,5
- •1.3. Динамометри стиснення типу дос-1 - дос-5
- •Вказівки до відповідей на запитання.
- •Вказівки до задачі
- •Методичні вказівки до розв'язання задачі №1
- •Розв’язання.
- •Паспортні дані токарних металорізальних верстатів
- •Задача 2.1
- •Методичні вказівки до розв'язання задачі 2.1
- •Приклад розвязку задачі 1
- •Приклад розвязку задачі 2
- •2. Назначаємо глибину різання
- •3. Визначаємо подачі
- •4. Назначаємо період стійкості свердла
- •1. Вибір різального інструмента
- •2. Швидкість різання
- •3. Сила і потужність різання
- •5. Аналіз розрахованого режиму різання
Кути різця в статичній системі координат
В статичній головній січній площині вимірюють головні статичні кути різця:
– статичний головний передній кут с – кут в статичній головній січній площині між слідами передньої поверхні леза і статичної основної площини;
– статичний головний задній кут с – кут в статичній головній січній площині між слідами головної задньої поверхні леза і статичної площини різання;
– статичний головний кут загострення с – кут в статичній головній січній площині між слідами передньої і головної задньої поверхонь леза.
Між цими кутами існує залежність с+с+c=90. При с+с<90 кут c вважається додатнім, коли с+с=90 – c=0, а якщо с+с>90 – c має від'ємне значення.
Сума статичних кутів с+с утворює статичний кут різання – с: с=с+с
У статичній основній площині вимірюють кути в плані:
– статичний головний кут в плані с – кут в статичній основній площині між слідами статичної площини різання і робочої площини;
Допоміжний кут в плані 'с, який знаходиться між проекціями допоміжної різальної кромки і робочої площини на статичну основну площину, і кут в плані при вершині с , який знаходиться між проекціями головної і допоміжної різальних кромок на статичну основну площину; стандартом не передбачаються, але беруть активну участь в процесі різання.
Рисунок 1.14.Кути токарного різця в статичній системі координат.
Між кутами в плані існує залежність с+'с+с=180.
У статитчній площині різання вимірюється статичний кут нахилу головної різальноі кромки с – кут в статичній площині різання між проекціями головної різальної кромки і статичної основної площини.
Кут нахилу головної різальної кромки вважається додатнім у тому випадку, коли вершина різця є найнижчою точкою різального леза (рис. 1.15,а); від'ємним, коли вершина є найвищою точкою різального леза (рис. 1.15,в) і рівним нулю, коли різальна кромка паралельна до статичної основної площини (рис. 1.15,б).
Рисунок 1.15.Кути нахилу головної різальної кромки.
а- додатнє; б- =0; в- від'ємне
Стандартом не регламентований допоміжний задній кут 1 – кут, який знаходиться в допоміжній січній площині між слідами допоміжної задньої поверхні леза і перпендикуляром, опущеним з розглядуваної точки допоміжної різальної кромки на основну площину. Допоміжна січна площина P' – площина, яка проходить через розглядувану точку допоміжної різальної кромки, перепендикулярно проекції цієї кромки на основну площину (рис. 1.16).
Рисунок 1.16. Положення допоміжної площини різання і допоміжного заднього кута 1
Геометричні параметри різця в кінематичній системі координат.
Рисунок 1.17.Кути різця в процесі різання при поздовжньому точінні.
Так як в процесі різання дійсна швидкість різання Ve визначається геометричною сумою швидкості головного руху різання V (обертовий рух заготовки ) і швидкістю переміщення інструменту Vs (руху подачі), то статична площина різання Pnc в кінематиці різання буде змінювати своє положення. Для пояснення цього явища звернемось до рис. 1.17.
При відсутності подачі (статична система координат) площина різання Pn в точці О займе положення, що визначається її слідом – I. Це буде статична площина різання Pnc. У дійсності в процесі різанння S0, тоді Pn займе положення II (паралельно до сумарного вектору швидкості різання Ve). Це буде кінематична площина різання Pnк, яка утворює із Pnс кут, що дорівнює куту підйому гвинтової поверхні (поверхні різання R). В результаті цього замість с , утвореного шляхом заточування, одержимо к – кінематичний головний задній кут, який в головній січній площині буде визначатись к= с–.
Кінематичний головний передній кут к визначається за формулою к=с+. Кут визначається з трикутника (рис. 1.17), один з катетів якого S, другий D – довжина кола циліндра, а гіпотенуза – довжина гвинтовоі лінії.
tg=S/D.
Кут зростає із збільшенням подачі та із зменшенням D заготовки. При звичайних подачах кут незначний і його впливом на процес різання можна знехтувати. При нарізанні різей кут може бути значним і тоді при виборі с потрібно вносити корекцію.
У розглянутому нами випадку приймалось, що =0 і =0, а це означає, що напрям подачі співпадає з положенням головної січної площини Рс , в якій вимірювались кути с і с, якщо кут 90, цього співпадання не буде,
і тоді, в головній січній площині ми будемо мати кут , який вираховується із такого співвідношення:
tg=tgsin.
Тоді к=с– , а к=с+.
Розглянемо різець з кутами =0 і =0 (рис. 1.18) при поперечному точінні і відрізанні.
Рисунок 1.18.Кути різця в процесі різання при точінні з поперечною подачею.
При обертовому русі заготовки, і поступальному русі різця, точки різальної кромки описують архімедову спіраль, дотична до якої – кінематична площина різання Рnк . Чим більша подача і менший діаметр заготовки, тим більшим буде кут між кінематичною Рnк, і статичною Рnс ,площинами різання. Статичні кути с і с в головній січній площині також змінюють свої величини, перетворюючись в кінематичні к і к:
к=с– ,
к=с+.
За аналогією з поздовжнім точінням, якщо 90 tg=tgsin і якщо різець встановлено нижче, або вище від осі заготовки, необхідно врахувати кут . Тоді:
к=с– ,
к=с+.
Кінематичні кути різця показані на рисунку 1.19.
Рисунок 1.19.Кути різця в кінематичній системі координат.
Кінематичний головний передній кут к – кут у кінематичній головній січній площині між передньою поверхнею леза і кінематичною основною площиною.
Робочий кінематичний передній кут р – кут у січній площині сходу стружки між передньою поверхнею леза і кінематичною основною площиною.
Кінематичний головний задній кут к – кут у кінематичній головній січній площині між задньою поверхнею леза і кінематичною площиною різання.
Робочий кінематичний задній кут р – кут у робочій площині між задньою поверхнею леза і напрямом швидкості результуючого руху різання в розглядуваній точці різальної кромки.
Кінематичний головний кут загострення к – кут у кінематичній головній січній площині між передньою і задньою поверхнями леза.
Кінематичний кут нахилу кромки к – кут у кінематичній площині різання між різальною кромкою і кінематичною основною площиною.
Кінематичний кут в плані к – кут у кінематичній основній площині між кінематичною площиною різання і робочою площиною.
Робочий кінематичний кут у плані р – кут між різальною кромкою і робочою площиною.