
- •Методичні
- •Лабораторна робота № 1
- •Зміст роботи
- •Короткі теоретичні відомості
- •1. Інструментальні матеріали
- •2. Токарні різці. Класифікація, будова, геометричні параметри, контроль
- •Елементи рухів в процесі різання
- •Геометричні параметри різця
- •Елементи леза різця.
- •Загальні визначення кутів різця.
- •Головні кути різця.
- •Нормальні кути різця.
- •Кути різця в інструментальній системі координат
- •Кути різця в статичній системі координат
- •Геометричні параметри різця в кінематичній системі координат.
- •Вплив установки різця, відносно осі деталі на його кути.
- •Вплив кутів різця на процес різання.
- •Міністерство освіти і науки України
- •Лабораторна робота №2
- •Зміст роботи
- •Теоретичні відомості
- •Вплив різних факторів на коефіцієнт усадки стружки
- •Методи визначення коефіцієнта усадки стружки
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Тернопільський національний технічний університет
- •Перелік контрольних питань.
- •Лабораторна робота №3
- •Конструкція спірального свердла
- •1.Класифікація свердел
- •Системи координатних площин і координатні площини
- •Перові, гарматні, кільцеві, центрувальні, шнекові, гвинтівочні свердла
- •Порядок і методика виконання роботи.
- •Визначення передніх кутів свердла
- •Перелік контрольних питань.
- •Лабораторна робота № 4
- •Зміст роботи
- •Теоретичні відомості про сили різання при сверлінні
- •Прилади для вимірювання сил різання
- •Будова і принцип роботи дротяного тензодатчика
- •Принцип роботи динамометра
- •Тарування свердлильного динамометра
- •Обробка результатів
- •Перелік контрольних питань.
- •1.1.Динамометри стиску типу дос-0,1-дос-0,5
- •1.2.Динамометри розтягу типу дос-0,1-дос-0,5
- •1.3. Динамометри стиснення типу дос-1 - дос-5
- •Вказівки до відповідей на запитання.
- •Вказівки до задачі
- •Методичні вказівки до розв'язання задачі №1
- •Розв’язання.
- •Паспортні дані токарних металорізальних верстатів
- •Задача 2.1
- •Методичні вказівки до розв'язання задачі 2.1
- •Приклад розвязку задачі 1
- •Приклад розвязку задачі 2
- •2. Назначаємо глибину різання
- •3. Визначаємо подачі
- •4. Назначаємо період стійкості свердла
- •1. Вибір різального інструмента
- •2. Швидкість різання
- •3. Сила і потужність різання
- •5. Аналіз розрахованого режиму різання
Перелік контрольних питань.
Для чого застосовують спіральні свердла ?
З яких основних частин складається свердло ?
Скільки різальних лез має свердло ?
Назвіть основні складові різальної частини свердла.
Назвіть основні елементи та поверхні свердла.
Навіщо робочу частину свердла виконують зі зворотньою конусністю
Від яких конструктивних параметрів і фізико-механічних властивостей оброблюваного матеріалу залежить величина кута (нахилу гвинтової канавки) ?
Визначення допоміжного кута в плані 1.
Дайте визначення переднього і заднього кутів свердла ?
Як виміряти передній і задній кути свердла.
Що характеризує кут 2, його рекомендовані величини.
Як змінюється кут в залежності від діаметра ?
Як змінюється кут в залежності від діаметра ?
Як змінюється кут в залежності від діаметра ?
Які ви знаєте конуси Морзе, їх призначення ?
Лабораторна робота № 4
Тема: Дослідження впливу елементів режиму різання на осьову силу і момент при свердлінні.
Мета
роботи:
ознайомлення з динамометрами, які
використовуються для вимірювання
осьової сили
і крутного моменту
,
що виникають при свердлінні, проведення
дослідження степені впливу геометрії
свердла та елементів режиму різання на
осьову сили
крутний момент
.
Зміст роботи
1. Ознайомлення з роботою свердлильного верстата 2Н118 та динамометром. Тарування свердлильного динамометра.
2.
Експериментальне визначення зміни
осьового зусилля
крутного моменту
від зміни діаметра свердла.
3.
Експериментальне визначення зміни
осьового зусилля
і крутного моменту
від зміни подачі свердлаS
.
4. Обробка результатів дослідів.
4.1.
Побудова графіків залежностей
,
і знаходження аналітичного виразу цих
залежностей.
4.2.
Побудова графіків залежностей
,
і знаходження аналітичного виразу цих
залежностей.
Теоретичні відомості про сили різання при сверлінні
Свердління. Процес свердління протікає у більш складних умовах,серед яких наступні:утруднений відвід стружки і підведення охолоджуваної рідини;спостерігається значне тертя стружки по поверхні канавок свердла,тертя стружки і самого свердла по обробленій поверхні;швидкість різання уздовж ріжучої кромки міняється від максимальної до нуля;внаслідок збільшення V і γ у точках від центру до периферії свердла деформація зрізу вального шару,відповідно,зменшується.
Однак процес стружко утворення на невеликій ділянці ріжучої кромки свердла підкоряється тим же закономірностям і супроводжується тими ж явищами,що і при точінні. Різання при свердлінні здійснюється п’ятьма ріжучими кромками свердла:двома головними кромками,перемичкою(поперечною кромкою) і двома допоміжними кромками напрямних стрічок. На кожній з них діють три складові,аналогічні точінню. Загальна рівнодіюча сил різання при свердлінні складається із сил,що діють на всіх кромках свердла.
Для свердла розглядають наступні технологічні напрямки складових сил:паралельно осі свердла(напрямку подачі)-осьові складові (Рхг -сили на головній ріжучій кромці, Рх.П -сили на поперечній кромці,Рхс -сили тертя на стрічках);сили,спрямовані перпендикулярно осі свердла(перпендикулярно обробленій поверхні)-Pyг і Рzг -сили на головних ріжучих ріжучих кромках,Рz.П -сили на обох частинах поперечної кромки і Рzc -сили тертя на напрямних стрічках.Сили Рzг і Рzc спрямовіні по дотичнй до кола обертання у кожній точці ріжучих кромок.Суиу всіх осьових сил,що перешкоджають просуванню свердла у заготовку,називають осьовою силою Рo або зусиллям подачі.
Рo = Рх.П +2 Рхг +2 Рхс (5.61)
Вимірювання показують,що осьова сила на перемичці Рх.П становить до 57% від Рo , вертикальні складові сили на головних ріжучих кромках 2Рхг.-40% і вертикальні складові сил тертя на стрічках 2Рхс -близько 3%.
Суму всіх радіальних сил,спрямованих перпендикулярно до осі свердла- Pyг , зазвичай не розглядають,тому що вважають,що вони взаємно врівноважені при симетричному розташуванні ріжучих кромок і параметрах геометрії свердла. У випадку відхилення від симетрії у геометрії свердла(наприклад,різна довжина головних ріжучих кромок) з’являється неврівноважена складова сили ΔPy ,що приводить до відхилення свердла від осі свердління і розбиттю отвору.
Тангенціальні сили Pz створюють сумарний крутний момент опору різанню,що складається з моменту від сил Рzг ,моменту від пластичного деформування і тертя на поперечній кромці-МП і моменту від сил тертя на стрічках-МС,тобто:
Мкр =Мгл.+ МП + МС (5.62)
Вимірювання показують,що 80% припадає на момент від сили Рzг,8%-на МП і 12% -на МС.
Знання
величини осьової сили
і крутного моменту
необхідне для розрахунку свердлильних
верстатів, свердел, пристроїв, точності
оброблюваної деталі та інших інженерних
розрахунків.
Сили різання, які діють на різальних лезах свердла, виникають внаслідок роботи, що затрачується на пластичні та пружні деформації металу, а також на подолання сил тертя стружки і свердла об стінки отвору.
Якщо
умовно уявити собі, що сили сконцентровані
в деякій точці А на головній різальній
кромці свердла, то при розкладанні цих
сил по трьом взаємоперпендикулярним
осям координат X,
Y,
Z
(аналогічно точінню) одержимо складові
сили
,
,
,
прикладені до кожної різальної кромки
(рисунок 4.1, а).
Складова
діє вздовж осі Z
по дотичній до напрямку обертового
руху свердла,
- повздовж осі X
(осі свердла) в напрямку подачі свердла,
- вздовж осі Y
перпендикулярно осі свердла.
Аналогічно можна розкласти і сили, які діють на інші різальні кромки свердла (рисунок 4.1, б).
Сумарний крутний момент, який діє на свердло в процесі різання, буде складатись із моментів, утворених силами, що діють на:
а)
головних різальних кромках
;
б)
поперечній різальній кромці
;
в)
стрічках
.
Враховуючи,
що сили
діють на плече рівне D/4,
крутний момент, який виникає від дії
цих сил, можемо підрахувати за формулою
Крутний
момент утворений силами
,
що діють на плечі a/4,
де a
– ширина
поперечної кромки (a=0.16D),
визначається за допомогою рівняння
.
Крутний
момент утворений силами
,
що діють на плечі рівному D/2
визначається за рівнянням
Тоді сумарний крутний момент на свердлі рівний
.
Результати
дослідів показують, що найбільшу частину
сумарного моменту (75-80%) складає крутний
момент на головних різальних кромках
.
Момент на стрічках
– 15-20%, момент на поперечній кромці –
5-10%.
По
величині сумарного крутного моменту
проводиться розрахунок потужності
необхідної на різання, а також розрахунок
на міцність механізму головного руху
свердла.
Сумарна
осьова сила (сила подачі
)
складається із сил, які діють на головних
різальних кромках (
),
на поперечній кромці (
)
і на стрічках (
).
Тоді сумарна осьова сила
Осьова
сила на поперечній різальній кромці
()
складається з 40-60% від сумарної сили, а
осьова сила на стрічках (
)
буде мала, тому нею нехтують.
Сили
,
які діють на обох головних різальних
кромках свердла і направлені назустріч
одна одній) теоретично повинні
врівноважуватись, але внаслідок
неточності заточки свердла (неоднакової
величини кутів в плані
і довжини головних різальних кромок)
сили нерівні. Тому з'являється рівнодіюча
сила
направлена в сторону більшої сили. Під
дією рівнодіючої відбувається «розбивання»
отвору (збільшення діаметру отвору в
порівнянні з діаметром свердла).
«Розбивання» отвору викликає другу
макрогеометричну похибку – відхилення
осі свердла від геометричної осі отвору,
так як свердло перестає своїми стрічками
центруватись в отворі.
а) б)
Рисунок 4.1. Сили різання при свердлінні
Вплив
конструктивних елементів свердла на
силові характеристики процесу свердління
різний. Більша частина
– близько 80% припадає на головні різальні
кромки свердла. На перемичку припадає
більша частина
–
близько 57%. По зміні величини
і
можна судити про стан свердла в процесі
різання) якщо спостерігається різке
збільшення
,
то це відповідає переважному зношуванню
головних різальних кромок свердла.
Різке зростання
свідчить про переважне зношування
перемички. Із збільшенням подачі і
діаметра свердла збільшується площа
січення шару, який зрізається головними
різальними кромками, внаслідок чого
і
зростають. Але подача і діаметр свердла
на
і
впливають неоднаково.
Поскільки
;
;
то
при будь-яких видах робіт товщина
зрізуваного шару на складові сили
різання впливає менше ніж ширина, то і
подача на
і
також впливає менше ніж діаметр свердла.
У формулах
;
вказана
обставина виражається неоднаковою
величиною показника степені
і
.
Зусилля
подачі
сприймається механізмом подачі верстата.
По величині
проводиться розрахунок на міцність
деталей механізму подачі верстата.Основний
вплив на осьову силу
і крутний момент
виявляють кут нахилу гвинтової канавки
–
,
подвійний кут в плані –
та кут нахилу перемички -
.
Рисунок
4.2 Залежність
і
від
кута нахилу гвинтової канавки
.
Рисунок
4.3 Залежність
і
від
подвійного кута в плані
.
Рисунок
4.4 Залежність
і
від
кута нахилу перемички
.
Збільшення
кута нахилу гвинтової канавки
зменшує як осьову силу так і крутний
момент, але осьова сила зменшується
інтенсивніше (рисунок 4.2).
З
рисунка також видно, що вплив кута
на
і
помітний лише при кутах
<30-350.
Подальше збільшення кута практично не
впливає на зміну
і
.
Експериментально встановлений вплив
кута
на
і
зв'язаний з тим, що збільшення кута
викликає збільшення переднього кута
,
а це знижує сили різання на головній
різальній кромці.
Вплив
подвійного кута в плані
на
і
при свердлінні аналогічний впливу кута
на сили
і
при точінні (рисунок 4.3). При збільшенні
кута
відношенняb/a
– ширини зрізувального шару до товщини
зменшується. Це повинно зменшити силу
на головній різальній кромці, і як
наслідок, величину крутного моменту.
Так
само, як і при точінні, збільшення кута
при свердлінні приводить до збільшення
кута між головною різальною кромкою і
напрямом руху подачі, що збільшує осьову
складову сили різання на головних
різальних кромках і осьову силу
.
Кут
нахилу перемички на осьову силу і крутний
момент впливає найблільш складно
(рисунок 4.4). З однієї сторони, збільшення
кута
викликає зменшення довжини перемички,
що повинно трохи зменшити крутний момент
і значно – осьову силу. З іншої сторони,
при збільшенні кута
збільшується довжина головних різальних
кромок і їх ділянок з малою величиною
статичного кутас
. Останнє
повинно привести до збільшення як
так і
.
Такий протирічний вплив кута
приводить до того, що при його збільшенні
безперервно росте, а
спочатку зменшується, а потім зростає.
Мінімум
відповідає куту
=50-550.
Вплив параметрів процесу різання на осьову силу і крутний момент.
Діаметр свердла і подача.Чим більше діаметр свердла і величина подачі,тим більше площа поперечного перерізу зрізуваного шару,більше об’єм деформованого матеріалу і опір стружко утворенню,тим більше осьова сила і крутний момент від сил опору різанню.Але якщо подача впливає на параметри Рo і Мкр приблизно однаково,то діаметр свердла впливає на крутний момент більше,ніж на осьову силу.Останнє пояснюється тим,що при збільшені діаметра збільшується і плече,на якому діють тангенціальні сили.Різний вплив діаметра свердла і подачі враховується показниками степеня у формулах для розрахунку осьової сили Рo і моменту Мкр.
Геометричні параметри свердла суттєво впливають на Рo і Мкр.Так,зі зростанням кута нахилу гвинтової канавки ω(рис. 4.1,а) збільшується передній кут γ,а з начить,полегшується процес стружко утворення,і зменшуються Рo і Мкр.
Кут 2φ впливає на Рo і Мкр аналогічно куту в плані токарного різця,змінюючи співвідношення між шириною і товщиною зрізуваного шару.Зі збільшення φ, Мкр зменшується,а Рo -зростає(рис.4.1,б)
Довжина поперечної кромки К впливає на Рo сильніше,чим на Мкр (рис.4.1,в).Для зменшення Рo виконують спеціальне підгострювання перемички.
Оброблюваний матеріал.Чим вище границя міцності Rm або твердість НВ оброблюваного матеріалу,тим більше осьова сила і крутний момент.Ці залежності можуть бути виражені наступними рівняннями:
-при обробці сталі свердлами зі швидкорізальної сталі:
Рo=С1R0.75 m ; Мкр=C2R0.75m ; (5.67)
Рo=С1R0.75 m ; Мкр=C2R0.75m ; (5.67)
-при обробці сірих чавунів свердлами,оснащеними твердим сплавом:
Рo=С3HB0.6 ; Мкр=C4HB0.6 . (5.68)
Мастильно-охолоджувальні рідини(МОР).Застосування при свердлінні МОР,як правило,рекомендується і викликає у порівнянні з обробленням насухо зменшення осьової сили і крутного моменту на 10-30% при обробці сталей,на 10-18% при обробці чавунів і на 30-40% при обробці алюмінієвих сплавів.
Рисунок 4.5. Вплив геометричних параметрів сверла на Рo і Мкр.
Глибина свердління.Зі збільшенням глибини свердління умови різання погіршуються.Відвід стружки і підведення свіжої охолоджувальної рідини утруднюються,тепловиділення збільшується.Все це призводить як до зниження стійкості свердла,так і до підвищення осьової сили та крутного моменту.
Зношування свердла.Зі збільшенням зношування свердла по заданій поверхні сила Рo і момент Мкр збільшуються;затуплене свердло у порівнянні з гострим підвищує ці параметри на 10-16%.
Для розрахунку осьової сили і моменту при свердлінні використовують емпіричні формули:
Рo=10CpDZpSYpKp,H (5.69)
Mріз=10CmDZмSYмKM,Hм
де Cp і См -коефіцієнти,що характеризують матеріал і умови його оброблення;D-діаметр свердла у мм; S-подача у мм/об;zp ,yp ,zм ,yм -показники степенів;Kp ,Км -загальні поправочні коефіцієнти на зміну умов оброблення.