Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕПСТВ / пос│бник основний.doc
Скачиваний:
65
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
1.58 Mб
Скачать

2.3. Трудовий потенціал: зміст, склад, методи визначення

Трудовий потенціал– це інтегральна оцінка і кількісних, і якісних характеристик економічно активного населення.

Трудовий потенціал – це кількість та якість трудових ресурсів з урахуванням можливості їх збільшення при поточному рівні розвитку науки і техніки.

Трудовий потенціал  це сукупність кількісних і якісних характеристик, здібностей та можливостей активного населення, які реалізуються в межах і під впливом існуючої системи відносин.

Розрізняють трудовий потенціал окремої людини, підприємства, території, суспільства.

Головними компонентами трудового потенціалу є: здоров’я, освіта, професіоналізм, моральність, мотивованість, уміння працювати в колективі, творчий потенціал, активність, організованість, ресурси робочого часу та ін. Трудовий потенціал залежить від демографічних, професійно-кваліфікаційних, соціально - економічних факторів. Розрізняють трудовий потенціал окремої людини, підприємства, території, суспільства.

Трудовий потенціал працівника– це його можлива трудова дієздатність, його ресурсні можливості у сфері праці, які формуються на основі природних даних (здібностей), утворення, виховання і життєвого досвіду.

У трудовому потенціалі працівника можна виділити такі компоненти: психофізіологічний потенціал, який визначається такими характеристиками, як здатність і схильність людини, стан її здоров’я, працездатність, тип нервової системи та ін.; кваліфікаційний потенціал; який визначається обсягом, глибиною й різнобічністю загальних і спеціальних знань, трудовими навичками та вміннями, що обумовлюють здатність працівника до праці визначеного змісту і складності;особистий потенціалхарактеризується рівнем громадської свідомості й соціальної зрілості, ступенем засвоєння працівником норм становлення до праці, ціннісної орієнтації, інтересами, потребою у сфері праці.

Трудовий потенціал підприємстваявляє собою сукупну кваліфікацію і професійні здібності всіх працівників підприємства, а також досягнення підприємства в ефективній організації праці та розвитку персоналу.

Структура трудового потенціалу підприємства становить співвідношення різних демографічних, соціальних, функціональних, професійних та інших характеристик груп працівників і відносин між ними.

У трудовому потенціалі підприємства можна виділити такі компоненти: кадровий, професійний, кваліфікаційний і організаційний.

Трудовий потенціал суспільствахарактеризує повну потенціальну сукупну здатність до суспільно корисної діяльності працездатного населення. Це конкретна форма матеріалізації людського фактора, показник рівня розвитку і межі творчої активності працюючих.

Величина трудового потенціалу суспільства визначається комплексом кількісних та якісних узагальнених показників.

У кількісномувідношенні трудовий потенціал суспільства характеризує можливості суспільства із залученням до суспільної праці населення, ресурси робочого часу. Вони оцінюються кількістю працездатного населення, його статево-віковою структурою з урахуванням середньої тривалості майбутнього життя у працездатному віці (фонди часу життєдіяльності працюючих), кількістю і часткою зайнятих, рівнем безробіття, кількістю відпрацьованих людино-днів за рік тощо.

У якісномувідношенні трудовий потенціал суспільства характеризують реальні можливості з реалізації через участь у суспільно корисній праці особистих здібностей і якостей: знань, умінь та навичок.

Крім понять «трудові ресурси» і «трудовий потенціал», в еко­номічній літературі для визначення можливостей людини в економічних процесах використовують поняття «потенціал люди­ни» та «людський капітал».

Потенціал людини це сукупність її природних здіб­ностей, освіти, виховання і життєвого досвіду.

Людський капіталце економічна категорія, яка характеризує сформований або розвинений у результаті інвестицій і накопичений людьми, або людиною, певний запас здоров’я, знань, навичок, здібностей, особистих рис та мотивацій й інших продуктивних якостей, який цілеспрямовано використовується в тій чи іншій сфері економічної діяльності, сприяє зростанню продуктивності праці й завдяки цьому впливає на зростання доходів (заробітків) його власника та національного доходу.

Інвестиції в людський капітал– це всі види витрат, які можна оцінити в грошовій або іншій формі та які сприяють зростанню в майбутньому продуктивності й заробітків працівника.

Тобто інвестиції в людський капітал – це будь-які дії, які підвищують професійну кваліфікацію і продуктивні здібності людини і тим самим продуктивність праці працівників. Витрати, які сприяють підвищенню людської продуктивності, розглядають як інвестиції, оскільки поточні витрати здійснюють з тим розрахунком, що вони будуть компенсовані у майбутньому зростаючим потоком доходів.

Основні види витрат: на освіту, включаючи загальну і спеціальну, формальну і неформальну освіту, підготовку за місцем роботи тощо; на охорону і зміцнення здоров’я; на мобільність; на пошук економічно значимої інформації; виховання дітей (вкладання в майбутній людський капітал) та ін.

Для розкриття змісту й економічної ролі трудового потенціалу важливо враховувати умови і фактори, що визначають його рівень і ефективність використання.

Виділяється три рівні оцінки трудового потенціалу: потенціал людини, підприємства (галузі), суспільства (регіону), сукуп­на величина якого вище від суми індивідуальних трудових потенціа­лів внаслідок впливу суспільного поділу і кооперації праці.

Рівень трудового потенціалу визначають такими фак­торами: професійною підготовкою, фізичним здоров’ям, соціаль­но-демографічним складом населення, його інтелектуально-культурним рівнем; мотивацією праці, суспільною напруженістю праці тощо.

Вибір показників і методів оцінювання рівня і ступеня використання трудового потенціалу немислимий без вибору схеми класифікації факторів, що впливають на його рівень.

Соседние файлы в папке ЕПСТВ