Передмова

Перехід до ринкової соціально орієнтованої економіки вимагає переосмислення економічної сутності праці. Роль економіки праці й соціально-трудових відносин у галузі економічної науки полягає у вивченні закономірностей та способів найкращого використання, відтворення і збагачення головної продуктивної сили суспільства–людини (людських ресурсів), організації та стимулювання ефективної трудової діяльності людей для досягнення максимального задоволення їхніх потреб, підвищення рівня і якості життя.

Знання основ економіки праці у соціально-трудовій сфері допомагає визначати, розраховувати, аналізувати показники і резерви зростання продуктивності й ефективності праці, джерела формування фонду оплати праці та його ефективного використання на підприємствах, сучасні тенденції розвитку трудового потенціалу, проблеми продуктивної зайнятості й ринку праці; досліджувати механізм функціонування системи соціально-трудових відносин і вплив глобалізаційних та інтеграційних процесів на розвиток економіки країни.

Курс «Економіка праці й соціально-трудові відносини» вивчають студенти вищих навчальних закладів, які навчаються за напрямами галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво», що свідчить про важливість і значимість цієї дисципліни.

Мета навчального посібника «Економіка праці та соціально-трудові відносини» – сприяти формуванню у студентів наукового світогляду і глибоких знань з економіки праці та соціально-трудових відносин, набуттю вмінь і навичок для здійснення конкретної економічної діяльності.

У посібнику викладено теоретичні основи і практичні методи дослідження соціально-економічних та виробничих відносин на рівні підприємств, організацій. Значну увагу приділено вивченню питань формування й функціонування соціально-трудових відносин на основі соціального партнерства, регулювання попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці; проблемам інтеграції соціально-трудових відносин України в систему відносин, визнану Міжнародною організацією праці.

Посібник розраховано на студентів денної та заочно-дистанційної форм навчання вищих навчальних закладів.

Дисципліна «Економіка праці й соціально-трудові відносини» має взаємозв’язок із такими навчальними дисциплінами: «Економіка підприємства», «Організація виробництва», «Охорона праці», «Управління трудовим потенціалом», «Ринок праці», «Соціологія», «Соціальна економіка», «Економічна теорія», «Менеджмент», «Економічний аналіз», «Управління персоналом», «Статистика», «Трудове право», «Основи охорони праці».

Модуль 1. Система функціонування соціально-трудових відносин

Тема 1. Мета, завдання, об’єкт, предмет, інформаційна база вивчення дисципліни

Соціально-трудові відносини у сфері праці є формою взаємодії суб’єктів ринку праці, яка визначає умови поєднання та використання факторів виробництва, методи розподілу новоствореної вартості. Від ефективності організації соціально-трудових відносин залежить розв’язання такої важливої проблеми, як відчуження працівників у процесі праці. Відчуження як форма відношення працівників до праці має низку негативних наслідків, пов’язаних із послабленням мотивації до високопродуктивної та якісної роботи, зниженням у зв’язку з цим трудових доходів працівників, розвитком у них несприятливого емоційного стану й нестабільністю соціальних відносин у суспільстві.

Дослідження, проведені як вітчизняними, так і зарубіжними вченими-економістами, довели, що система ефективних та конструктивних соціально-трудових відносин у розвинених країнах ґрунтується на різних наукових теоріях і правових нормах, розроблених Міжнародною організацією праці (МОП).

Принципи ринкової економіки активно проявляються у процесах використання робочої сили, зумовлюють формування системи соціально-трудових відносин нового рівня, а також пов’язаних з нею систем організації та оплати праці, формування доходів працівників, зростання рівня та якості життя населення України.

Забезпечення нормального функціонування соціально-економічної системи України неможливе без її повноцінної інтеграції у світове господарство, що передбачає оформленість соціально-трудових відносин, розроблення механізму їх ефективного регулювання і відповідність національної системи міжнародним нормам та стандартам.

Праця відіграє важливу роль у розвитку людського суспільства й людини. Завдяки праці накопичено потенціал продуктивних сил, суспільні багатства, сформовано сучасну цивілізацію. Прогрес людства неможливий без праці. Праця була і залишається найважливішим фактором життєдіяльності людини.

Працю можна розглядати як свідому цілеспрямовану діяльність, що спрямована на створення матеріальних і духовних благ та цінностей; як процес перетворення ресурсів природи в цінності й блага, що здійснюється і керується людиною під дією як зовнішніх стимулів (економічних та адміністративних), так і внутрішніх спонукань; як вияв людської особистості. У такому визначенні праця включає в себе, окрім традиційних видів людської діяльності, також творчі, іноваційні її види, зокрема підприємництво.

Метою вивчення дисципліниє формування системи теоретичних знань і практичних умінь студентів для системного оцінювання діяльності підприємства з позицій ефективного використання фактора параці, виявлення резервів раціонального використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, забезпечення цілеспрямованого використання трудового потенціалу та прогресивного розвитку соціально-трудових відносин на всіх рівнях.

Предметом вивчення дисципліни є праця як доцільна діяльність людей, що одночасно є взаємодією між людиною та природою, а також відносинами між людьми в процесі виробництва.

Головними завданнями дисципліни є:

• вивчення економічних законів, що регулюють розподільні відносини в ринковій економіці;

• висвітлення теоретико-методологічних та прикладних аспектів сучасних проблем економіки праці й соціально-трудових відносин;

• формування у студентів практичних навичок і вмінь з управління працею та регулювання відносин у соціально-трудовій сфері;

• формування у студентів практичних навичок та вмінь у сфері підвищення ефективності та продуктивності праці, оплати праці, нормування праці, моніторингу соціально-трудових відносин;

• формування професійних здібностей та навичок з розв’язання проблем економіки праці й соціально-трудових відносин.

• розвиток здібностей до науково-дослідницької роботи у цій сфері;

• використання студентами здобутих знань у конкретних процесах управління соціально-трудовими відносинами та організації праці;

• підвищення адаптованості студентів на ринку праці.

Об’єктомвивчення дисципліни є система економічних, соціальних і організаційних відносин між людьми у сфері відтворення й ефективного використання людських продуктивних сил у процесі виробництва.

Інформаційна база вивчення дисципліни:

1. Законодавство України про працю. Воно включає: Кодекс законів про працю України, закони, прийняті Верховною Радою України, постанови та укази, що стосуються праці та працюючих, оплати праці, умов праці, трудової діяльності, працівників, роботодавців, соціального діалогу.

2. Статистична база для дослідження соціально-трудових процесів в Україні, що включає друковані видання Держкомстату України та регіональних держаних органів статистики:

1. Статистичний щорічник України;

2. Демографія та соціальна економіка (журнал).

3) Зайнятість та ринок праці (науковий збірник).

4) Економічна активність населення України (щорічник).

5) Праця в Україні (щорічник).

6) Доходи і рівень життя населення (щорічник).

7) Регіональний людський розвиток (щорічник).

8) Соціальні індикатори рівня життя населення (щорічник).

9) Моніторинг соціально-економічнеого розвитку регіонів України та інші.

в) Документи і матеріали Міжнародної організації праці (МОП).

г) Наукові видання: монографії, автореферати дисертацій, наукові статті, матеріали наукових конференцій, періодичні видання (журнали, збірники, газети).

д) Підручники і навчальні посібники.

е) Методична та навчально-методична література (навчально-методичні посібники, методичні вказівки, методичні рекомендації, навчальні тести).

и) WEB-ресурси.

Закінчивши вивчення дисципліни, студенти повинні:

а) знати:

1) теоретичні основи економіки праці й соціально-трудових відносин;

2) вимоги до формування і використання трудового потенціалу працівників;

3) основні особливості формування зайнятості й ринку праці;

4) порядок організації заробітної плати, встановлення оптимальних розмірів оплати праці; вимоги до формування фондів оплати праці підприємств (організацій) та забезпечення їхнього ефективного використання;

5) загальні поняття рівня життя і соціальних гарантій працівників в умовах ринкової економіки;

б) уміти:

1) організовувати виробничий процес з урахуванням усіх груп факторів зовнішнього та внутрішнього впливу;

2) аналізувати форми та системи оплати праці з метою їх раціонального використання;

3) приймати рішення щодо розподілу колективного заробітку та виробничих завдань;

4) використовувати основи управління кадровим складом працівників та оцінювати їх кваліфікаційні якості;

5) проводити атестацію працівників та визначати рівень їх кваліфікації.