- •1.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •2.Етапи та напрями розвитку історії економіки.
- •5.Особливості господарського розвитку Давньої Індії та його відображення в економічній думці.
- •6.Еволюція господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
- •11.Особливості господарського розвитку та економ думки Давнього Китаю.
- •24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •10.Криза рабовласницької системи та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •011111010.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •16. Формування великої земельної власності та її форми в Західній Європі ( аллод, бенефіцій)
- •15. Розвиток феодального землеволодіння та його форми в Україні. Категорії залежного населення за «Руською правдою».
- •17. Середньовічне місто та його роль у становленні ринковіх відносин в Зах Європі.
- •21. Економічні погляди Фоми Аквінського
- •18. Місто та міське господарство в Київській Русі «Руська правда»
- •29.Гослодарська система Голландії у хуі-хуп століттях та причини її занепаду.
- •27. Піднесення Англії та становлення ринкового устрою її економіки.
- •24.25.26..Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій. Меркантилізм.
- •30.Особливості господарського розвитку українських земель у хуі-хуїї століттях.
- •32.Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.
- •010101. Промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.
- •34.41. Розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •011010. Промисловий переворот в Англії, його суть і значення для розвитку ринкового господарства країн Європейської цивілізації. Д. Рікардо і к. Маркс про промисловий переворот та його наслідки.
- •42.101. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •090 Теорії відносних (а.Сміт) і абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •70.Історичні та соціально-економічні умови утворення сша.
- •73. Господарський розвиток німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії.
- •75. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша в кінці XIX - початку XX ст.
- •101010 Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX - початку XX ст.
- •40 Нові форми господарювання в сша наприкінці XIX - початку XX ст. Виникнення інституціоналізму та його напрями.
- •79. Розвиток господарства Англії наприкінці XIX - початку XX ст. І формування неокласичного напряму економічної думки. А.Маршалл.
- •82. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 - 70-ті роки XIX ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці.
- •82Становлення інституціональної наукової традиції в українській економічній думці
- •65.Синтетична теорія цінності м.І.Тугана-Барановського.
- •64.Особливості промислового розвитку України на межі XIX - XX ст. Українська економічна думка про становлення та сутність монополій.
- •10101.Становлення світового господарства. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи
- •77. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20-30 рр. Хх ст.. Та їх відображення в
- •81.Особливості економічної, кризи 1929-1933 років у Німеччині. Роль німецької школи
- •80.Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50-70-ті роки XX ст.
- •69.Економічна криза 1929-1933 років та особливості її прояву в Англії та Франції.
- •75.Німецьке економічне „диво" та роль представників німецького неолібералізму в його підготовці.
- •73.74.Вплив державного регулювання на розвиток національних економік Англії та Франції у 50-70-ті роки XX ст.
- •72Економічне зростання у сша в 50-70-ті роки XX ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •82.Теоретичні особливості нео- та нового інституціоналізму.
- •86. Основні етапи-розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.).
- •85,Вибір економічної стратегії розвитку з повоєнний період. Джерела відбудови та розвитку господарства.
29.Гослодарська система Голландії у хуі-хуп століттях та причини її занепаду.
Розвиток капіталізму в Голландії. Найбільш економічно розвинутою державою, що конкурувала з Англією, були Нідерланди із столицею в Амстердамі. На початок XVI ст. держава мала назву «країни міст», оскільки майже половину її населення складали міські жителі. Південна частина відрізнялася розвитком мануфактури переважно в сільській місцевості, оскільки в містах він ще стримувався цеховими обмеженнями. А в північній частині — Голландії — цехи не дістали повного розвитку, тому умови для розвитку мануфактур тут були кращими. В економічній історії північ Нідерландів становила виняток, адже практично тут не було феодалізму. Селяни Голландії ніколи не перебували у феодальній залежності, що прискорило розвиток продуктивних сил цієї країни. У XVI ст. сільське господарство півночі Нідерландів вже не було натуральним. Землеробство мало товарний характер, оскільки вся продукція йшла на продаж місту. Ці обставини створили підстави для перенесення економічних центрів Нідерландів з півдня на північ. У другій половині XVI ст. відбулася буржуазна революція, яка мала форму національно-визвольної війни проти панування Іспанії та закінчилася створенням на півночі Нідерландів незалежної буржуазної республіки Голландії, результатом чого було стрімке, хоча й коротке, економічне піднесення. У південній частині Нідерландів, що згодом стала основою Бельгії, революція зазнала поразки й панування Іспанії збереглося. На початку XVII ст. в результаті активної колоніальної експансії Голландія утворює колоніальну імперію, агресивно експлуатуючи через Ост-Індську акціонерну компанію острови Індонезії, Індії, Індокитаю, Японії, на яких створювалися голландські плантації з використанням рабської праці.
Буржуазна революція прискорила розвиток різних промислових галузей. Та все ж головну роль у господарському розвитку Голландії відігравав не промисловий, а торговельний капітал. Накопичені торговельні капітали зробили Голландію найбагатшою країною, країною-банкіром. Але в результаті того, що накопичені капітали не переливалися в промислові галузі, а залишалися в торговельній сфері, й торговельне панування не відповідало промисловому потенціалу, Голландія поступово втрачає світове значення.
27. Піднесення Англії та становлення ринкового устрою її економіки.
Проте процес так званого «первісного нагромадження капіталу» найяскравіше проявився в Англії. Він набув тут класичних форм. Процес відокремлення дрібного виробника від його засобів виробництва та перетворення його на бідного продавця своєї робочої сили розпочався в Англії у XV ст. і закінчився у другій половині XVIII ст. зникненням селянства цієї країни взагалі. Зі збільшенням наприкінці XV ст. попиту на англійську вовну в Європі та цін на неї прибутковою справою стало не землеробство, а вівчарство. Тому більшість великих землевласників почала захоплювали общинні землі, якими раніше користувалися разом із селянами. Відвойовані землі лендлорди здавали в оренду великим фермерам тваринникам, за що отримували велику ренту, а іноді самі розводили великі отари овець. Цей період обезземелення увійшов в економічну історію Англії під назвою огороджування. Реформа церкви, так звана Реформація, проведена у першій половині XVI ст., відіграла важливу роль у справі нагромадження капіталу в Англії. Результатом цього стала ліквідація понад півтисячі монастирів, що супроводжувалося вигнанням ченців і селян. Примусове обезземелення селян стало передумовою аграрного перевороту, зміст якого полягав у переході від старого, феодального, землеволодіння до нового, буржуазного, від старої феодальної до нової капіталістичної організації сільського господарства. Створення ринку вільних робочих рук супроводжувалось нагромадженням у невеликої кількості людей значних грошових коштів, необхідних для будівництва капіталістичних підприємств і оплати праці найманих робітників. Це також досягалося завдяки насильству, грабункам, обману, шахрайству тощо.Одним із джерел нагромадження великих грошових коштів стала участь Англії у торгівлі рабами та піратстві. У первісному нагромадженні капіталу значну роль відіграла система державної позики. Королі Англії, які весь час відчували потребу в грошах, змушені були позичати їх у постачальників і купців під великі відсотки. У результаті потерпав платник податків, а збагачувалась англійська буржуазія. У XVI—XVII ст. важливу роль у сприянні нагромадженню відігравала протекціоністська політика Англії. Уряди багатьох країн ввели великі податки на імпортовані готові товари, забороняли експорт сировини і продуктів харчування. У ході первісного нагромадження капіталу в країні формувалися зовнішній і внутрішній ринки. Завдяки розвитку торгівлі вони розширювались, і це стало ще одним додатковим джерелом збагачення англійських купців. Частину своїх капіталів вони вкладали в національну економіку, особливо у добувну промисловість, виробництво пороху, паперу, мила, будівництво кораблів та ін. Торговельний капітал відіграє велику роль у розвитку капіталістичного виробництва.