34.41. Розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.

Промисловий переворот розпочався в бавовняній промисло­вості. Це було обумовлено рядом чинників. Сукнарство піддава­лося різноманітній регламентації, спиралось на протекціоністсь­ку політику уряду, на різні привілеї та пільги. Усе це було необхідне в період становлення національної економіки, але у XVIII ст. почало стримувати розвиток галузі, суперечило прин­ципам ринку, вільній конкуренції. Тому промисловий переворот розпочався в порівняно молодій галузі — бавовняній, продукція якої була дешевою, практичною й тому користувалась великим попитом у населення Англії та її колоній.

Парові двигуни створили об'єктивні передумови для укрупнен­ня, концентрації виробництва. А використання машин різко збіль­шило потенціал виробничого процесу. Перехід до машинного виробництва викликав глибокі зміни в класовій структурі суспільства.

Проблема впливу промислового перевороту на становище різ­них класів буржуазного суспільства дуже цікавила Д. Рікардо. У третє видання своєї праці «Основи політичної економії та опо­даткування» він включив спеціальний розділ — «Про машини», повністю присвячений даній проблемі. У результаті дослідження Д. Рікардо дійшов висновку: використання машин веде до збіль­шення витрат на їх виробництво, що, відповідно, зменшує витра­ти капіталіста на найм робітників. Використання машин сприяє зростанню чистого доходу, з якого черпають свої доходи земле­власники і капіталісти, але разом з цим зменшується зайнятість робітничого класу. «Звідси випливає, якщо я правий, - писав Д. Рікардо, — що та ж сама причина, яка може примножити чи­стий дохід країни, може в той же час створити надлишок насе­лення і погіршити становище робітника».

Про вільну торгівлю в Англії заговорили тільки тоді, коли во­на стала світовою промисловою державою, і їй потрібна була де­шева імпортна сировина, продовольчі товари та ринки збуту. Ідея вільної торгівлі була висунута та обґрунтована А. Смітом в останній чверті XVIII ст.

Учений надавав зовнішній торгівлі великого значення, тому що вона сприяє розвитку поділу праці й спеціалізації виробницт­ва, дозволяє експортувати надлишки товарів і перебороти вузь­кість внутрішнього ринку. Зовнішня торгівля сприяє також по­ліпшенню техніки, зростанню продуктивності праці, доходу й багатства. А. Сміт стверджував, що тільки в умовах вільної торгів­лі країни зможуть досягнути зазначеного найбільш швидко та ефективно.

За А. Смітом, при визначенні міжнародної спеціалізації країни, тобто що робити і що продавати за кордоном, варто вибирати ті товари, випуск яких даній країні обходиться дешевше за інших.

011010. Промисловий переворот в Англії, його суть і значення для розвитку ринкового господарства країн Європейської цивілізації. Д. Рікардо і к. Маркс про промисловий переворот та його наслідки.

Промисловий переворот полягає у переході від мануфактури з її ручною працею до фабрики із застосуванням системи машин та парового двигуна. Промисловий переворот був справжньою революцією у виробництві, він сприяв процесу індустріалізації країн Західного світу, мав важливі соціально-економічні наслідки. Першою країною, де відбувся промисловий переворот, була Англія. Тут склалися сприятливі передумови:

1) Наявність джерел одержання великих коштів для розвитку промисловості. Створення європейськими державами масових армій та великих флотів сприяло виробництву англійською промисловістю стандартиз виробів, сукна, взуття, зброї. Великий попит був також на бавовняні тканини, які мали низькі ціни внаслідок дешевої сировини, що завозилася з колоній.

2) Промисловому перевороту в Англії сприяли і соціальні передумови і перш за все процес обгороджування, який привів до зникнення класу селянства, переважна частина якого пішла на промислові підприємства у міста.

3) Важливою передумовою промислового перевороту в Англії були політичні події. Наприкінці XVIІ ст. в Англії відбулася буржуазна революція, яка ліквідувала феодальні пережитки і привела до влади буржуазію.

Промисловий переворот в Англії почався з бавовняної промисловості в кінці XVIІІ ст. Промисловий переворот в Англії привів до переходу від мануфактурної стадії промисловості до фабричної, створив нову економічну базу для індустріального суспільства на основі великої машинної індустрії, зробив кардинальні зрушення в соціально-економічному плані, внаслідок чого основним виробником став робітник, а замість купця головне місце в суспільстві стало належать фабриканту. Промисловий переворот в Англії мав великий вплив на перехід до індустріального суспільства в інших країнах Західної Європи та США.