- •1.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •2.Етапи та напрями розвитку історії економіки.
- •5.Особливості господарського розвитку Давньої Індії та його відображення в економічній думці.
- •6.Еволюція господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
- •11.Особливості господарського розвитку та економ думки Давнього Китаю.
- •24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •10.Криза рабовласницької системи та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •011111010.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •16. Формування великої земельної власності та її форми в Західній Європі ( аллод, бенефіцій)
- •15. Розвиток феодального землеволодіння та його форми в Україні. Категорії залежного населення за «Руською правдою».
- •17. Середньовічне місто та його роль у становленні ринковіх відносин в Зах Європі.
- •21. Економічні погляди Фоми Аквінського
- •18. Місто та міське господарство в Київській Русі «Руська правда»
- •29.Гослодарська система Голландії у хуі-хуп століттях та причини її занепаду.
- •27. Піднесення Англії та становлення ринкового устрою її економіки.
- •24.25.26..Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій. Меркантилізм.
- •30.Особливості господарського розвитку українських земель у хуі-хуїї століттях.
- •32.Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.
- •010101. Промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.
- •34.41. Розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •011010. Промисловий переворот в Англії, його суть і значення для розвитку ринкового господарства країн Європейської цивілізації. Д. Рікардо і к. Маркс про промисловий переворот та його наслідки.
- •42.101. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •090 Теорії відносних (а.Сміт) і абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •70.Історичні та соціально-економічні умови утворення сша.
- •73. Господарський розвиток німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії.
- •75. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша в кінці XIX - початку XX ст.
- •101010 Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX - початку XX ст.
- •40 Нові форми господарювання в сша наприкінці XIX - початку XX ст. Виникнення інституціоналізму та його напрями.
- •79. Розвиток господарства Англії наприкінці XIX - початку XX ст. І формування неокласичного напряму економічної думки. А.Маршалл.
- •82. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 - 70-ті роки XIX ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці.
- •82Становлення інституціональної наукової традиції в українській економічній думці
- •65.Синтетична теорія цінності м.І.Тугана-Барановського.
- •64.Особливості промислового розвитку України на межі XIX - XX ст. Українська економічна думка про становлення та сутність монополій.
- •10101.Становлення світового господарства. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи
- •77. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20-30 рр. Хх ст.. Та їх відображення в
- •81.Особливості економічної, кризи 1929-1933 років у Німеччині. Роль німецької школи
- •80.Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50-70-ті роки XX ст.
- •69.Економічна криза 1929-1933 років та особливості її прояву в Англії та Франції.
- •75.Німецьке економічне „диво" та роль представників німецького неолібералізму в його підготовці.
- •73.74.Вплив державного регулювання на розвиток національних економік Англії та Франції у 50-70-ті роки XX ст.
- •72Економічне зростання у сша в 50-70-ті роки XX ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •82.Теоретичні особливості нео- та нового інституціоналізму.
- •86. Основні етапи-розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.).
- •85,Вибір економічної стратегії розвитку з повоєнний період. Джерела відбудови та розвитку господарства.
24.25.26..Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій. Меркантилізм.
Наприкінці XV ст. в Західній Європі утворюються перші централізовані монархії — Іспанія і Португалія, в яких ліквідовується феодальна роздробленість. Ліквідація феодальної роздробленості в інших європейських державах викликала економічне піднесення основних з них (Франції, Англії, Іспанії, Португалії, Нідерландів). Із подоланням роздробленості утворилася основа для одновекторності владних і групових інтересів. Державна влада і торговельна буржуазія утворюють тісний союз, який знайшов відображення у політиці меркантилізму. Характерною ознакою економічної політики меркантилізму був яскраво виражений протекціонізм. Державна влада була зацікавлена у розвитку торгівлі та зміцненні позицій торговельної буржуазії, оскільки вони створювали можливості задовольняти дедалі більші потреби у грошах для утримання армії й королівського двору, а власники торговельного капіталу були зацікавлені у сильній державній владі для ліквідації застарілих феодальних обмежень, охорони міжнародної торгівлі, завоювання колоній і панування на світовому ринку. Протекціоністська зовнішньоторговельна політика багатьох європейських держав у XVI—XVII ст. була наслідком її широкої пропаганди економістами меркантилістського напряму.Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.
Передумови виникнення меркантилізму: Розпад системи феодалізму та зародження капіталізму Зростання товарообігу „Нестача грошей” Розвиток торгівлі Дефіцит грошових металів Географічні відкриття Процеси первісного нагромадження капіталу Обезземеленням селян Колонізація та пограбування значних територій.
Суть меркантилізму. Отже, у XV—XVI ст., виникає перша економічна концепція доринкової економічної теорії — меркантилізм, яка стала першим виявом політекономії. Основою меркантилізму є узагальнення досвіду первісного нагромадження, яке було першою спробою пояснити суть і прискорити цей процес. З'являється велика кількість різноманітних за жанром економічних творів, спричинена необхідністю виконання практичних завдань прискорення процесу первісного нагромадження капіталу та теоретичного обґрунтування економічних заходів держави. У своїх творах меркантилісти основну увагу приділяють проблемам торгівлі і грошей, протиставляючи їх феодальній економіці та натуральному господарству. Погляди меркантилістів не були системними, а були окремими спостереженнями, здогадками, висновками, вкрапленими в трактати з практичними рекомендаціями. Загальне у поглядах різних мислителів складає ідеологію меркантилізму, а конкретна господарська практика є політикою меркантилізму. Заслуга представників меркантилізму — в постановці проблеми, якою повинна займатися економічна наука: що таке багатство, які його джерела? Ранній (монетарний) виник ще до великих географічних відкриттів і був актуальним до кінця XVI ст. Меркантилісти зводили багатство до грошей у вигляді дорогоцінних металів. Пізніше багатство стали розглядати не у вигляді нерухомого скарбу, а у формі капіталу, що перебуває у постійному русі Засобом примноження грошей стає зовнішня торгівля. Зосередження зусиль політики на залученні грошей до країни сприяння ввезенню в країну золота й срібних грошей Характерна теорія грошового балансу (монетарна теорія), яка ставила два завдання: зберегти гроші в певній країні та залучити якомога більше грошей із-за кордону.Найвизначнішим їх представником був англієць У. Стаффорд. Пізній (мануфактурний) меркантилізм охоплює період початку XVII — середини XVIII. Основними його представниками були Т. Мен, Дж. Ло, Дж. Стюарт, Ж. Б. Кольбер, А. Монкретьєн, А. Серра
В основі була теорія активного торгового балансу: джерелом національного багатства є прибуток від зовнішньої торгівлі; держава збагачується тим більше, чим більше експорт товарів переважатиме над імпортом; головними засобами збільшення активного торговельного балансу країни визначаються: посередницька торгівля, експортні галузі промисловості, які працюють на вітчизняній і дешевій імпортній сировині; недоцільними визнаються заборони вивезення грошей за кордон та обмеження імпорту іноземних товарів.