- •1.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •2.Етапи та напрями розвитку історії економіки.
- •5.Особливості господарського розвитку Давньої Індії та його відображення в економічній думці.
- •6.Еволюція господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
- •11.Особливості господарського розвитку та економ думки Давнього Китаю.
- •24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •10.Криза рабовласницької системи та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •011111010.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •16. Формування великої земельної власності та її форми в Західній Європі ( аллод, бенефіцій)
- •15. Розвиток феодального землеволодіння та його форми в Україні. Категорії залежного населення за «Руською правдою».
- •17. Середньовічне місто та його роль у становленні ринковіх відносин в Зах Європі.
- •21. Економічні погляди Фоми Аквінського
- •18. Місто та міське господарство в Київській Русі «Руська правда»
- •29.Гослодарська система Голландії у хуі-хуп століттях та причини її занепаду.
- •27. Піднесення Англії та становлення ринкового устрою її економіки.
- •24.25.26..Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій. Меркантилізм.
- •30.Особливості господарського розвитку українських земель у хуі-хуїї століттях.
- •32.Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.
- •010101. Промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.
- •34.41. Розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •011010. Промисловий переворот в Англії, його суть і значення для розвитку ринкового господарства країн Європейської цивілізації. Д. Рікардо і к. Маркс про промисловий переворот та його наслідки.
- •42.101. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •090 Теорії відносних (а.Сміт) і абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •70.Історичні та соціально-економічні умови утворення сша.
- •73. Господарський розвиток німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії.
- •75. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша в кінці XIX - початку XX ст.
- •101010 Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX - початку XX ст.
- •40 Нові форми господарювання в сша наприкінці XIX - початку XX ст. Виникнення інституціоналізму та його напрями.
- •79. Розвиток господарства Англії наприкінці XIX - початку XX ст. І формування неокласичного напряму економічної думки. А.Маршалл.
- •82. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 - 70-ті роки XIX ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці.
- •82Становлення інституціональної наукової традиції в українській економічній думці
- •65.Синтетична теорія цінності м.І.Тугана-Барановського.
- •64.Особливості промислового розвитку України на межі XIX - XX ст. Українська економічна думка про становлення та сутність монополій.
- •10101.Становлення світового господарства. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи
- •77. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20-30 рр. Хх ст.. Та їх відображення в
- •81.Особливості економічної, кризи 1929-1933 років у Німеччині. Роль німецької школи
- •80.Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50-70-ті роки XX ст.
- •69.Економічна криза 1929-1933 років та особливості її прояву в Англії та Франції.
- •75.Німецьке економічне „диво" та роль представників німецького неолібералізму в його підготовці.
- •73.74.Вплив державного регулювання на розвиток національних економік Англії та Франції у 50-70-ті роки XX ст.
- •72Економічне зростання у сша в 50-70-ті роки XX ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •82.Теоретичні особливості нео- та нового інституціоналізму.
- •86. Основні етапи-розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.).
- •85,Вибір економічної стратегії розвитку з повоєнний період. Джерела відбудови та розвитку господарства.
5.Особливості господарського розвитку Давньої Індії та його відображення в економічній думці.
Багатомовна країна, що є однією з колисок людської цивілізації, з прекрасними умовами (клімат, ґрунти, річки, океан, багаті рослинний і тваринний світи, надра), високою щільністю населення. У долинах річок — зрошуване землеробство, що дає високі стабільні врожаї злакових, овочів, плодів, бавовни, цукрової тростини, чаю, кави. Розвинене тваринництво. Це країна коштовного каміння, прянощів. В океані — перлини, риба, водорості. Надра створили сприятливі умови для розвитку ремесел. Кастовість стимулювала у ремісників високий професійний рівень і збереження навичок майстерності через передавання у спадщину.Розпад родоплемінного устрою в умовах специфіки аграрних відносин а також звичаї і традиції закріпили владу родоплемінної аристократії , земля стає їхньою власністю. Доля багатьох членів общини — страждання і злидні, хвороби. Проте різкого розшарування в сусідській общині немає, а поза общиною панує голод. Це країна сусідських общин з традиціями родоплемінного устрою; міста не набули значного поширення. Тому й релігія тут своєрідна — індуїзм. Особливе місце в житті людини посідає духовність. Індус повинен завчити Веду, яка має надлюдське походження ринку.
Індуська цивілізація багато в чому позначилася на розвитку людства своєю стародавньою культурою. Це — писемність, матеріальна культура, державність, філософія.Головний моральний обов'язок індуса — додержання вчення про карму тобто вимог Веду. Релігія — це життя, життя — це релігія. Філософія Індії ґрунтується на дусі, який є вищим за просту логіку. В індійській філософії не існує ідентифікованих понять суб'єкта та об'єкта, зла і добра, причини і наслідку.Життя — обертання чотирьох епох: від Золотого віку до сучасності по низхідній; занурення в обман, неробство, бруд і хвороби. Завершується все це світовою катастрофою. Гине все. Так само, як у християнства та ісламу Проте народжується Брахма — і знову все спочатку.Людина — частина живої й неживої природи. Нескінченний абсолют. На одному полюсі чиста матерія, на другому — чистий дух, в якому розчинилася матерія. Індуська цивілізація зазнала важких історичних випробувань: магометанське завоювання з його пропагуванням Корану; християнське місіонерство, що намагалося зруйнувати устої індійського суспільства; багатовікове британське панування. Це була боротьба двох цивілізацій. Європейська цивілізація грабуванням та насиллям намагалася підкорити Індію, нав'язати європейську мораль.Індія початку XXI ст. — це країна з понад мільярдним населенням, що з успіхом упроваджує інформаційні технології.Давні пророки, мудреці Індії намагалися не копіювати, а творити. Сьогодні Індія встановлює зв'язок сучасного знання з давнім надбанням, і тому вона може стати одним з важливих рушіїв загальнолюдського прогресу. Господарський розвиток та економічна думка Месопотамії. Закони Хамурапі.
Провідна роль у формуванні перших цивілізаційних осередків Давнього Сходу належить Месопотамії.На території Месопотамії з VII по IV тисячоліття до н.е. відбувався процес розподілу первісного суспільства та виникнення суспільств ранніх цивілізацій. На початку III тисячоліття до н.е. утворюються перші невеликі держави в історичній місцевості Шумер.Цивілізація Шумеру була першою відомою в історії великою цивілізацією з високою концентрацією населення, багатолюдними містами, монументальною архітектурою, а також з багатими релігійними, художніми і літературними традиціями, які впливали на інші давні цивілізації протягом тисячоліть.
Економічною основою цієї першої цивілізації було високопродуктивне сільське господарство, рівень продуктивності якого визначався природною родючістю грунтів і технологією іригаційного землеробства. Ця технологія вимагала організаційних зусиль зі зрошування землі (спорудження гребель, системи сполучених каналів, колодязів та ін.), а це, в свою чергу, потребувало багаточисельної робочої сили. У ролі керівників, ініціаторів і координаторів колективних дій виступали жерці та воїни.
Цивілізація шумерів була цивілізацією міст. З одного боку, різниця між шумерським містом і селом була невелика, оскільки значну частину його населення становили селяни. Але технології, пов'язані з поданням води, від яких залежало існування людей, вимагали організованих зусиль міського населення. Замість обробітку невеликих ділянок силами однієї сільської родини, як напевно робили жителі сіл епохи неоліту, шумери переділили зрошувані землі на великі лани, що належали богові та якими від його імені розпоряджалися жерці. Місто створювалося на базі однієї або кількох таких храмових громад.Зазвичай територіальне об'єднання суміщалося з невеликими сімейними господарствами. Сільські громади, які складалися з невеликих родинних господарств, стали основою, з якої виросли міста.Населення шумерських міст, яке займалося землеробством, об'єднувалося в робочі бригади в кількасот, а може, і в кілька тисяч осіб. Користуючись найпростішими ручними знаряддями, ці бригади споруджували та обслуговували великомасштабні іригаційні системи, необхідні для використання можливостей річки в повному обсязі. Землю і врожай у цьому місті було поділено на три категорії: 1) лани, які належали богові та оброблялися від його імені; 2) лани, що орендувалися окремими жителями на рік; 3) лани, віддані жителям безплатно в постійне користування .У процесі становлення храмових громад у Шумері складалися умови для виробництва надлишкового продукту, достатнього для прожиття контингенту фахівців, які могли дозволити собі не працювати в полі.
Було створено технічні можливості та психологічні стимули для створення надлишкового продукту, що використовувався на утримання фахівців (священнослужителів, воїнів, управлінців та обліковців, ремісників), які стали організаторами та охоронцями храмоцентричної економічної системи. Відбувається перехід від церковного управління господарства до світської— царської влади.
Наприкінці III тисячоліття до н.е. внаслідок завоювання міст давнього Щумеру утворюється стійке централізоване державне утворення — Шумеро-Аккадське царство, зі столицею у Вави-лоні1.В історичному розвитку цивілізації в Месопотамії найвищою межею є Вавилонське царство під час правління царя Хаммурапі (приблизно 1700 р. до н.е.). Політико-економічпі зміни, які відбувалися в цей час, були спрямовані на підтримку централізованої світської влади.Важливо з'ясувати, що поряд із зусиллями царської влади, спрямованими на посилення державного сектора в господарстві, відбувається і зародження ринкових відносин, формування нових принципів, що регулюють суспільне та господарське життя Ва-вилону. Перелік проблем та деякі шляхи їх розв'язання цього періоду дістали своє відображення в тексті кодексу законів вавилонського царя Хаммурапі. Діяльність цього талановитого правителя охоплювала майже усі сфери життя вавилонського суспільства. Сам текст кодексу Хаммурапі — це зібрання майже трьохсот формул, складених за казуїстичним2 шаблоном: якщо хтось зробить те і те, то зазнає сповна тих чи інших негараздів. Це своєрідний перелік випадків із судової практики, які не мають загальних принципів або логічно побудованої системи, проте розглядаються з детальним аналізом.У цілому кодекс Хаммурапі — це картина суспільства і держави високого культурно-правового рівня. Закони Хамммурапі визнавали існування товарно-грошових відносин та інституту приватної власності,проте були спрямовані на гальмування їх розвитку та зростання ролі держави.