Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник гроші.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
693.25 Кб
Скачать

Завдання для підготовки до практичного заняття

Потрібно навчитися розрізняти поняття „ринок грошей” і „грошовий ринок”. Одним із основних завдань студента є чітке визначення суті грошового ринку та усвідомлення його взаємозв’язку з грошовим оборотом.

Під час вивчення цієї теми слід приділити увагу механізму фінансування. Навчитися розрізняти пряме і опосередковане фінансування.

При прямому фінансуванні діють два канали: капітальне фінансування, при якому продавець передає покупцеві акції (канал акціонерного фінансування); позики, коли гроші передаються кредитором позичальнику наперед визначений строк і під певний процент.

При опосередкованому (непрямому) фінансуванні між покупцем і продавцем є фінансовий посередник – юридична особа, яка сама купує гроші у продавців, а потім продає їх покупцям від свого імені. Посередниками при цьому виступають банки і небанківські фінансово-кредитні установи.

Звернути увагу на такі терміни: пропозиція грошей та їх кількість, яка є сьогодні вільною в усіх економічних суб’єктів, включаючи і податкові кошти, які пускає в оборот банківська система (це також явище грошового залишку); попит на грошовому ринку – прояв грошового залишку, що фінансується на якийсь момент; попит – намір чи бажання економічного суб’єкта мати відповідну суму грошей у вказаний момент (попит на гроші слід відрізняти від доходу, що є явищем грошового потоку).

У загальному попиті розрізняють дві його частини: поточна каса – частина, пов’язана з необхідністю здійснювати поточні витрати; частина попиту, яка формується як ліквідний актив. Ця частина залежить від дохідності активів і насамперед від норми процента, який склався на фінансовому ринку, зокрема процента на цінні папери (рис.2.).

Попит і пропозицію на грошовому ринку урівноважує процент, при певній величині якого всі гроші, запропоновані на ринок, знайдуть покупця. До зміни величини процента веде те, що увесь час змінюються попит і пропозиція грошей (рис. 2. і 3.). Стабільність процента, який є ціною грошей на ринку, - важлива передумова стійкості всієї економічної системи.

Питання практичного заняття:

  1. Сутність та особливості функціонування рошового ринку.

  2. Інституційна модель грошового ринку, структура грошового ринку.

  3. Попит та пропозиція грошей.

  4. Графічна модель грошового ринку , рівновага на рошовому ринку та процент.

  5. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку

Основні поняття:

Грошовий ринок — ринок короткотермінових кредитів, а також ринок валют та благородних металів як доповнення до ринку корот­котермінових кредитів.

Грошовий ринок — це особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля-продаж грошей як специфічного товару.

Дешеві” гроші — грошово-фінансова політика утримання процентних ставок на низькому рівні, що проводиться з метою стимулювання економічної діяльності шляхом зниження вартості кредитів та інвестицій.

Дорогі” гроші — кредитно-фінансова політика, що допускає стримування отримання кредитів та високі процентні ставки по кредитах.

Інвестиції — придбання засобів виробництва з метою виробництва товарів для майбутнього споживання, придбання активів, наприклад, цінних паперів, творів мистецтва, депозитів у банках з метою отримання прибутку чи збільшення капіталу. Іпотечний кредит економічні відносини, що виникають з приводу надання кредиту під заставу нерухомого майна.

Капіталовкладення — витрати на придбання об'єктів основного капіталу.Ринок грошей — сектор грошового ринку, де об'єктом виступають короткострокові фінансові інструменти (до 1 року).

Ринок капіталу — сектор грошового ринку, на якому купуються продаються середньострокові та довгострокові кошти (більше 1 року).Суть пропозиції грошей полягає в тому, що економічні суб’єкти в будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть спрямувати в оборот.

Попит на гроші — це запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб’єкти на певний момент часу.