
- •1 Предмет і метод вивчення в економічній думці
- •2 Напрям та етапи розвитку економічної думки.
- •3 Первісне господарювання
- •5 Особливості розвитку стародавнього Сходу
- •6. Начало формы
- •6 .Господарювання Давньго Єгиту
- •8 Економ думка давн.Греції 12
- •9 Економ думка Давн.Рим 13
- •10 Криза рабовласницької системи
- •11 Економічна думка Китаю Конфуцій
- •14 Виник. Феодалізму в королівсті Франків
- •15 Становлення феодалізму к.Р. 19 .
- •16 -17 Середньовічне європейське місто
- •22 Економічні причини Великих Географ.Відкритів .
- •23 Формування козацтва
- •24 Меркантилізм р. Його особливості
- •25 Пізній меркантилізм
- •26 Кольбертаіїм
- •27 Первісне накопичення в Англії
- •28 Мануфактурний період анг.Промисловості.
- •29 Розвиток капіталізму в Голандії
- •30 Госодарство укр. Зем в умовах феод .Сист.
- •31 Загальна характер. Класичної політ економ.
- •32.Економ погляд. У.Петті і п.Буагільбера.
- •34 А.Сміт
- •35 Економ підйом Англії
- •36 Первісне накопичення у Франції
- •38 Причини економічного відставання Німеччини
- •39 Промисловий переворот у Німеччині
- •41 Теоретичне положення д.Рікардо
- •42 Жан-Батіст Сей.Про фактори виробництва
- •44.Еконоічні поглади соціал утопістів
- •48 Теорії вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •49 Сутність маржиналіської революції
- •50 К . Менгер
- •51 Ф.Ліст наука про нац. Господарювання
- •52 Історична школа Німеччини
- •53 Теорія очікування Бем-Беверка
- •56 Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •57 Розвиток економічної думки України
- •58 Криза феодально кріпосної системи і капіталістичні відносини
- •59 Економічна думка України
- •60. Англійський імперіалізм
- •61. Французьський імпералізм
- •63. Американський імперіалізм. Постоянный конфликт империализмов и коллективный империализм
- •Эволюция нового коллективного империализма
- •64 Українська економічна думка про необхідність
- •65 Економічні погляди м.Туган_Барановського (
- •67. Економіка сша у 20-х роках xXст. І криза 1929-1933рр.
- •68 Сутність політики “нового курсу”
- •1.Наслідки Першої світової війни для Франції.
- •3.Політична боротьба лівих і правих сил.
- •7.1. Радянська Україна в 20-30-ті рр. Соціально-економічні перетворення в Україні на основі непу
- •Наслідки Другої світової війни для Франції
- •Основні напрями розвитку теорії в XX ст
- •1.3 Сучасна економічна теорія: нові тенденції розвитку
- •78 Р.Хзррод
- •80 Англійський неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •82 84 Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його
- •85 Неоінституціоналізм.Соціальний (індустріально-технологічний)
- •79 Теорії циклу й антициклічної політики (е. Хансен)
6 .Господарювання Давньго Єгиту
Специфіка географічного положення Стародавнього Єгипту ви-значила основу економічного життя стародавніх єгиптян – землеробство.
Єгиптяни збудували просту і надійну басейнову систему іригації. Буді-вництво та експлуатація такої системи штучного зрошення вимагали
зусиль всіх номів (так в Єгипті називали перші держави), що вплинуло на політичну організацію староєгипетського суспільства. Виконуючи
роль організатора робіт і розпорядника земель, племінна знать з часом захоплювала владу. Ремонт дамб, очищення каналів, регулювання по-слідовності багаторазового поливу полів, польові роботи, пов’язаніз режимом зрошення, – все це могло здійснюватися за жорсткого до-тримання графіка, за постійного контролю й управління з єдиного центру, здійснюваних державоюДосить розвиненим було ремесло. Особливих успіхів єгиптяни
досягли у таких галузях ремесла, як столярство, каменярство, будів-ництво, суднобудування, гончарство, ткацтво, ювелірна справа.
Періодом найвищого господарського розквіту країни стала епоха Нового царства (1580-1085 рр. до н.е.). У цей період найбільш швидко
стали розвиватись ремесла. Виникли нові методи обробки золота. Єгиптяни значно удосконалили виробництво скла, ливарництво, суд-нобудування. Ще в І тис. до н.е. вони навчилися виробляти з фарфоро-подібної маси фаянс, який користувався значним попитом на міжнарод-ному ринку. Єгиптяни вперше розробили технологію виготовлення
матеріалів для письма – папірусу.Щодо розвитку торгівлі, то в період Стародавнього царства від-бувалась примітивна обмінна торгівля. Протягом всього періоду існу-вання Стародавнього Єгипту його економіка залишалася натуральною.Товарного виробництва в країні не було, збувався не товар, а надли-шок продукції, виготовленої для власних потреб. Забезпеченість краї-ни та її географічна ізольованість, можливість легко грабувати сусідні
території були основним гальмом розвитку торгівлі в період Пізнього
царства (ХІ-ІV ст. до н.е.).Також в епоху Нового царства товарообмін залишався незнач-ним. Наприкінці цієї епохи почав складатися загальноєгипетський ри-нок, а в І тис. стали розвиватись товарно-грошові відносини. Торгівля
сприяла розвитку мореплавства. В Єгипті доби Пізнього царства про-цвітало лихварство з усіма його соціальними наслідками.
Одержавлення економіки, загальна регламентація суспільного життя, його бюрократизація були пов’язані з найважливішою рисою
єгипетського суспільства – прагнення стабільності та незмінності в усьому: економіці, соціально-культурному та політичному житті
Із пам’яток економічної думки цивілізації Стародавнього Сходу найдавнішою вважається “Повчання гераклеопольського царя своєму
синові” (Стародавній Єгипет, ХХІІ ст. до н.е.). У ньому мова йде про правила мистецтва державного управління та господарювання. Ще од-
на з найдавніших пам’яток економічної думки Стародавнього Єгипту початку ХVІІІ ст. до н.е. “Речення Іпусера” надає критичну оцінку сти-
хійного, некерованого зростання масштабів боргового рабства і лих-варства, завдяки чому в країні почалась громадянська війна.
7 Економічна думка Стародавньго Сходу (месопотпмія Єгипет ) До країн східного рабства, а саме так історики називають країни
Стародавнього Сходу, належали також державні утворення Месопо-тамії (Межиріччя). Особливістю східного рабства було те, що основ-
ною продуктивною силою суспільства були селяни – общинники, зем-лероби, вільні ремісники. Раби становили незначний відсоток населення,
належали в основному державі, використовувалися як домашня прис-луга в господарствах царів, деспотів, численних чиновників, при храмах.
У долинах рік Тигру і Євфрату успішно здійснювалося землероб-ство, спорудження гребель, каналів, інших іригаційних споруд. Зрос-
тання сільськогосподарського виробництва стимулювало розвиток ремесел і торгівлі. Найпоширенішими ремісничими професіями були
такі: каменярі, теслярі, ковалі, металурги, пекарі. За часів могутнього централізованого Вавилонського царства значного розвитку набули
зовнішня та внутрішня торгівляУ ХVІІІ сторіччі до н.е. для Вавилонського царства, що було
розташоване у межиріччі Тигру і Євфрату, виникла реальна загрозаруйнування його цілісності і незалежності. Швидкий розвиток товар-но-грошових відносин почав супроводжуватися різким скороченням надходжень податків у державну казну, а відповідно – послабленням
ефективності діяльності державних структур, особливо армії. За умов, коли люди встигли звикнути до самостійності, до відносної волі, до
прибутків від ринкової торгівлі, Хаммурапі виявив мудрість і визнав за підлеглими право самим турбуватись про своє життя. У його за-
конах знайшли відображення розвиток товарно-грошових відносин та заходи, які сприяли розширенню торговельних угод. Закріплені в
“Кодексі Хаммурапі” правові норми жорстко регламентували натура-льно-господарські основи, пов’язавши їх не тільки з майновою відпо-
відальністю. Так, за зазіхання на особисту власність мірою покарання могли бути рабство чи смертна кара. Намагання звільнити чужого ра-
ба чи сприяння його втечі також каралось смертю. Крадіжка майнав особи, що близька до царя, каралася суворіше, ніж аналогічний зло-
чин, але скоєний проти селянина. Хаммурапі почав стягувати податки не продукцією, а сріблом.
Новий закон також давав можливість царським воїнам та іншим гро-мадянам-вавилонянам не втрачати свої земельні наділи за борги. Тому,хто віддавав або продавав за борги в рабство своїх дружину чи дітей, закон гарантував, що після трьох років рабства членів його сім’ї зві-
льнять з одночасним анулюванням боргу. Масштаби лихварства були впорядковані таким чином, що межа грошової позики не перебільшу-
вала 20 %, а натуральної позики – 35 % від первинної суми. Хаммура-пі декілька разів скасовував всі накопичені в країні борги [Одні з перших відомих нам памяток екон.думки стародавнього Сходуналежать до літератури стародавнього Єгипту. В них знайшли своє
відображення численні питання організації та управління державнимгосподарством, уявлення про власність, рабство,товарно грошові
відносини. Про екон. думку стародавнього Єгипту можна дізнатисянасамперед з творів держ. чиновників.
Одним із найдавніших центрів людської цивілізації була Месопотамія(Дворіччя). У державах цього регіону швидко розвивалися приватна
власність та товарно грошові відносини. Держава намагалася за допомогоюзаконодавства регулювати екон. діяльність населення. Відомою памяткоюекон. думки 18 ст.до н.е. є закони вавілонського царя Хаммурапі. Текстзаконів складається зі вступу, 282 статей та підсумку. Основна мета
законів – усебічне зміцнення екон. влади держави.