2.4. Енергоутворююча клітинна система. Опорно-рухова система клітини лабораторне заняття № 13

ТЕМА: Організація опорно-рухової системи клітини.

І. МОТИВАЦІЯ ЦІЛІ: Опорно-рухова система виконує в клітині дві функції: створення цитоскелету і здійснення різноманітних рухових процесів.

ІІ. ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ:

ОБОВ'ЯЗКОВА

1. Лекційний матеріал

2. Ченцов Ю.С. Общая цитология. – М.: Наука, 1978. – С. 247-290.

3. Сидорович М.М. Клетка – система систем разного уровня сложности. – Херсон: Айлант, 2003. – С.40-45.

ДОДАТКОВА

Быков В.Л. Цитология и общая гистология (функциональная морфология клеток и тканей человека). – СПб.: СОТИС, 1998. – С.84-93.

ІІІ. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ І КОНТРОЛЮ

1. Вкажіть структурні елементи центріолей.

2. Назвіть спосіб репродукції центріолей в клітині.

3. Перерахуйте основні функції центріолей.

4. Вкажіть будову мікротрубочок і механізм їх утворення.

5. Перерахуйте, до яких структурних утвореннях входять мікротрубочки.

6. З чого складається цитоскелет?

ІV. САМОСТІЙНА РОБОТА НА ЗАНЯТТІ

ЗАВДАННЯ І. На мікропрепаратах та електронограмах вивчити будову органел опорно-рухової системи клітини.

ПРЕПАРАТ № 20. Центріолі. (Клітинний центр в яйцеклітині кінської аскариди). Заб. гематоксилін заліз., зб. 40^х. Під малим збільшенням знайти якнайменше інтенсивно забарвлену яйцеклітину на стадії метафази або ранньої анафази. Під великим збільшенням розглянути полюси веретена поділу. Замалювати яйцеклітину і позначити в ній:

1. центросома

2. веретено поділу

3. хромосоми

ЕЛЕКТРОНОГРАМА № 5. Центріолі. (Ракова клітина людини), зб. 160000^х. На електронограмі розташовується ділянка цитоплазми, що містить 2 центріолі, які розташовані взаємоперпендикулярно. Таким чином одночасно можна бачити нормальну будову цієї органели в подовжньому і поперечному розрізі. Перемальовувати електронограму і позначити:

1. центріолі

2. мікротрубочки

3.„ручки” мікротрубочок

ЕЛЕКТРОНОГРАМА № 14. Центріоль і хромосоми з нитками веретена (в клітині селезінки курки), зб. 53000^х. Перемальовувати електронограму і позначити:

1. центріоль

2. мікротрубочки мітотичного веретена

Контроль засвоєння матеріалу проводиться наприкінці заняття при індивідуальній співбесіді з викладачем для з'ясування вміння студента пов'язати теоретичний матеріал з виконаними зарисовками препаратів.

Вивчення теми завершується складанням колоквіуму „Організація опорно-рухової системи клітини”, до якого входить розділ програми з цитології

2.5. Опорно-рухова система клітини. Клітинна диференціація. Паталогія клітин. Лабораторне заняття № 14

ТЕМА: Особливості організації диференційованих клітин. 1 частина.

І. МОТИВАЦІЯ ЦІЛІ: Оскільки клітина є елементарною структурною одиницею життя, то їй теж властиві всі функції живого. Таким чином вивчення функцій клітини та взаємозв'язку її окремими структурними компонентів є важливим боком вивчення особливостей клітинної життєдіяльності. Клітини, що в процесі диференціації набувають особливі функції, тобто перетворюються на клітини тканин або спеціалізовані клітини організму, суттєво відрізняються за будовою.

ІІ. ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ:

ОБОВ'ЯЗКОВА

1. Лекційний матеріал

2. Ченцов Ю.С. Общая цитология. – М.: Наука, 1978. – С. 337-345.

3. Хэм А. Гистология. – Т.1. – 1982.- С.17-18, 241-248.

ДОДАТКОВА

1. Трумен Д. Биохимия клеточной дифференцировки. – 1976. – С. 21-44, 80-90, 111-115.

2. Быков В.Л. Цитология и общая гистология (функциональная морфология клеток и тканей человека). – СПб.: СОТИС, 1998. – С.93-104.

ІІІ. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ І КОНТРОЛЮ.

1. Назвіть особливості ультрамікроскопічної будови м'язових клітин.

2. Вкажіть особливості будови секреторних клітин.

3. Назвіть морфологічну відмінність клітин мерехтливого епітелію від м'язових і секреторних клітин.

4. Назвіть компоненти ультрамікроскопічної будови війок і джгутиків.

5. Вкажіть схожість і відмінність в ультраструктурі війок, джгутиків і центріолей.

6. Назвіть структурні компоненти саркомеру.

7. Вкажіть, який компонент м'язової клітини складається з саркомерів.

8. Вкажіть основні положення теорії м'язового скорочення.

9. Перерахуйте компоненти клітини, що беруть участь в процесі м'язового скорочення.

10. Вкажіть можливий механізм злагодженої роботи війок і джгутиків.

11. Перерахуйте процеси, які характерні для клітини і відповідають її рухової активності.

12. Вкажіть передбачуваний механізм руху хромосом в мітозі.

13. Назвіть хімічний компонент клітини, необхідний для здійснення рухових і скоротливих процесів.

14. Назвіть форми руху клітини.

15. Вкажіть функцію клітини, яка забезпечує її реакцію на зовнішні стимули.

16. Вкажіть причину виникнення біопотенціалу на поверхні клітини.

17. Вкажіть відмінність внутрішньої і зовнішньої поверхні плазматичної мембрани (за знаком заряду) в клітині, що покоїться.

18. Вкажіть механізм, що підтримує неоднакові концентрації К⁺ і Na⁺ в клітині і в позаклітинному середовищі.

19. Вкажіть відмінність потенціалу спокою від потенціалу дії.

20. Вкажіть причину виникнення потенціалу дії.

21. Розкажіть, як змінюється співвідношення К⁺ і Na⁺ при виникненні потенціалу дії.

22. Вкажіть, як змінюється заряд мембрани при виникненні потенціалу дії.

23. Назвіть особливості проникності мембрани для різних речовин.

24. Перерахуйте шляхи проходження речовин крізь плазмолему.

25. Вкажіть відмінність активного транспорту речовин від пасивного.

26. Вкажіть механізми надходження в клітину іонів.

27. Перерахуйте чинники, що змінюють проникність плазмолеми.

28. Перерахуйте морфологічні особливості пошкодженої клітини.

29. Дайте визначення поняттю паранекроз.

30. Назвіть органели клітини, що беруть участь в секреторній діяльності клітини.

31. Вкажіть шлях руху секрету в клітині.

32. Перерахуйте основні типи клітинної секреції.

33. Вкажіть відмінність апокринової від мерокринової секреції.

34. Назвіть відмінність мерокринової секреції від голокринової.

35. Вкажіть функціональні особливості диференційованої клітини.

36. Вкажіть роль ядра при диференціації клітини.

37. Вкажіть вплив цитоплазми на процес диференціації.

38. Вкажіть морфологічні ознаки старіння клітини.

39. Вкажіть роль цитоплазми в клітинних взаємодіях.

40. Вкажіть відмінності (морфологічні і функціональні) пухлинної клітини від нормальної.

ІV. САМОСТІЙНА РОБОТА НА ЗАНЯТТІ

ЗАВДАННЯ І. Вивчить на мікропрепаратах і електронограмах компоненти опорно - рухового апарату диференційованої клітини.

ПРЕПАРАТ № 24. Смугасте м'язове волокно (язику) Заб. гематоксилін заліз., зб. 40^х. Під малим збільшенням помітні подовжньо зрізані пучки м'язових волокон (поперечно зрізані пучки мають вид округлих скупчень). Вибрати якнайменше забарвлене волокно і під великим збільшенням замалювати його в альбом, звернувши особливу увагу на його смугастість. На малюнку позначити:

1. м'язове волокно

2. ядра

3. смугастість

4. міофибрили

ПРЕПАРАТ № 29. Клітини мерехтливого епітелію (трахеї собаки). Заб. гематоксилін + еозин, зб. 40^х. Під малим збільшенням на препараті помітний поперечний зріз трахеї собаки, що висланий мерехтливим епітелієм. Під великим збільшенням розглянути епітеліальний пласт, вибравши для зарисовки 2-3 клітини, на поверхні яких немає слизу, звернувши особливу увагу на розташування війок на апікальній частині клітини. На малюнку позначити:

1. епітеліальна клітина

2. ядро

3. війки

ЕЛЕКТРОНОГРАМА № 16. М'язова клітина (саламандри), зб. 19500^х. На електронограмі помітно ядро м'язової клітини, міофибрила і мітохондрії. Перемальовувати електронограму і позначити:

1. ядро

2. І - диск

3. А - диск

4. мітохондрії

ЗАВДАННЯ ІІ. Вивчити на мікропрепаратах і електронограмах особливості будови секреторних клітин.

ПРЕПАРАТ № 25. Секреторні клітини (гранули зимогену в клітинах підшлункової залози пацюка). Заб. гематоксилін заліз., зб. 40^х. Підшлункова залоза складається з клітин, які заповнені чорними гранулами зимогену - секрету білкової природи. Під малим збільшенням знайти крайову, якнайменше щільну ділянку зрізу. Під великим збільшенням замалювати 2-3 клітини залози, що містять ядра і цитоплазму з гранулами зимогену. На малюнку позначити:

1. цитоплазма

2. ядро

3. гранули зимогену.

ПРЕПАРАТ № 26. Секреторні клітини (колоїд у фоликулах щитоподібної залози). Заб. гематоксилін, зб. 40^х. Під малим збільшенням добре помітні фолікули щитоподібної залози, які заповнені колоїдом, забарвленим в темно вишневий колір. Стінка фолікула утворена епітеліальними клітинами. Замалювати фолікул під великим збільшенням і позначити:

1. колоїд

2. клітини, які утворюють стінку фолікула.

ЕЛЕКТРОНОГРАМА № 17. Ультрамікроскопічна будова секреторної клітини (зріз крізь апікальну зону ендокринної клітини підшлункової залози 21-денного пацюка). Перемальовувати електронограму і позначити:

1. розширені цистерни пластинчатого комплексу

2. гранули секрету

3. мітохондрії.

ЗАВДАННЯ ІІІ. Порівняти ультраструктуру пластинчатого комплексу в клітині, що покоїться (несекретуючій), на електронограмі №3 і в процесі функціонального навантаження (електронограма №17). Зробити висновок про особливості будови цієї органели при навантаженні і записати його до альбому.

Контроль засвоєння матеріалу проводиться наприкінці заняття при індивідуальній співбесіді з викладачем для з'ясування вміння студента пов'язати теоретичний матеріал з виконаними зарисовками препаратів.