Тестові завдання

1. Короткострокові кредити надаються суб'єктам господарювання на:

2. оплату рахунків за товари і послуги;

3. фінансування капітальних вкладень;

4. придбання основних фондів;

5. житлове будівництво.

2. Об'єктами довгострокового кредитування можуть бути:

1. поточні витрати підприємства;

2. витрати на технічне переоснащення, реконструкцію та розширення виробництва;

3. витрати на придбання товарів і послуг;

4. витрати на придбання сировини.

3. При консорціумному кредитуванні в ролі кредитора виступає:

1. держава;

2. банківська установа;

3. небанківська фінансово-кредитна установа;

4. група банківських установ.

4. Клубний кредит є різновидом:

1. ломбардного кредиту;

2. консорціумного кредиту;

3. споживчого кредиту;

4. контокорентного кредиту.

5. Об'єктами лізингу в Україні можуть бути:

1. основні фонди;

2. земельні ділянки;

3. природні об'єкти;

4. об'єкти оренди державного майна.

6. Відповідно до законодавства України до видів лізингу належить:

1. фінансовий лізинг;

2. пайовий лізинг;

3. зворотний лізинг;

4. міжнародний лізинг.

7. Серед форм лізингу в Україні виділяють:

1. фінансовий лізинг;

2. оперативний лізинг;

3. міжнародний лізинг;

4. всі відповіді є вірними.

8. Суть фінансового лізингу полягає в:

1. передачі майна в оренду на термін його повної амортизації;

2. передачі майна в оренду на термін, не менший від строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу;

3. передачі майна в оренду фінансовими органами;

4. в наданні лізингоодержувачу кредиту на термін, менший за 1 рік.

9. Лізингові платежі включають в себе такі складові:

1. акцизний збір;

2. суму, що відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу, що амортизується за період внесення лізингового платежу;

3. середньорічну вартість майна, що здається в оренду;

4. податок на прибуток.

10. За українським законодавствам сума іпотечного кредиту не може перевищувати:

1. 70 % оціночної вартості предмета іпотеки;

2. 80 % оціночної вартості предмета іпотеки;

3. 90 % оціночної вартості предмета іпотеки;

4. 100 % оціночної вартості предмета іпотеки.

11. Сума окремого консолідованого іпотечного боргу при реформуванні зобов'язань їй іпотечними кредитами повинна бути не меншою за:

1. 100 тисяч євро;

2. 200 тисяч євро;

3. 500 тисяч євро;

4. 1 млн. євро за курсом НБУ на дату здійснення такої операції.

12. Овердрафт являє собою:

1. споживчий кредит на придбання складно побутової техніки;

2. довгостроковий кредит, що надається суб'єктам господарювання на створення основних фондів;

3. короткостроковий кредит, що надається клієнту у формі дебетування його поточного рахунка;

4. відстрочку в оплаті відвантажених товарів або наданих послуг.

13.Залежно від наданого забезпечення в банківській практиці виділяють:

1. стандартні кредити;

2. бланкові кредити;

3. кредити з підвищеним ризиком;

4. кредити, що надані в разовому порядку.

14. До фінансових послуг, що надаються на ринку позик належать:

3. кредитні послуги;

4. довірчі послуги;

5. гарантійні послуги;

6. всі відповіді є вірними.

15. Пасивні довірчі операції передбачають можливість:

3. передачі майна довірителя у власність управителя;

2)продажу довіреного майна управителем без згоди довірителя;

1. обміну майна довірителя на інше майно;

1. застави довіреного майна за наявності згоди довірителя цього майна.

16.Управителями фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю можуть бути:

1. уповноважені банки та уповноважені небанківські фінансові установи;

2. банківські та небанківські фінансові установи;

3. суб'єкти господарювання, що одержати дозвіл уповноваженого державного органу;

4. державні органи.

17. Мінімальний обсяг емісії сертифікатів фонду операцій з нерухомістю не може бути меншим за:

1. 50 тисяч євро;

2. 100 тисяч євро;

3. 200 тисяч євро;

1. 500 тисяч євро за курсом НБУ на день прийняття рішення про їх випуск.

18. Винагорода управителю фонду фінансування будівництва:

1. сплачується забудовником у визначених розмірах;

2. утримується ним самостійно за рахунок коштів довірителів;

3. сплачується Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг;

4. 1-ша і 2-га відповіді є вірними.

19. Максимальний розмір кредиту, що надається кредитною спілкою одному позичальнику, не повинен перевищувати:

1. 10% капіталу спілки;

2. 20 % капіталу спілки;

3. 30 % капіталу спілки;

4. 50 % капіталу спілки.

20. Документам, що засвідчує надання кредиту ломбардною установою, є:

1. кредитний договір;

2. договір застави;

3. заставний білет;

4. договір про прийняття коштовних речей на зберігання.

Бібліографічний список до теми

[2,3,8,9,11,13,23-26,29,33,34,35,42,44-46,50-55,57,59,63,65,66,68-71,76,77,80,81,83,86-88,91]

Модуль I. Теоретико-методологічні засади організації та функціонування ринку фінансових послуг

Змістовий модуль2. Функціональний механізм ринку фінансових послуг

Тема 8. Фінансові послуги на фондовому ринку

Мета:

закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять; самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом; розвиток самостійності мислення.

План вивчення теми

1. Професійна діяльність на фондовому ринку, її види та характе­ристика.

2. Засади та принципи діяльності торговців цінними паперами.

3. Фінансові послуги з розміщення цінних паперів на ринку.

4. Брокерська діяльність на фондовому ринку.

5.Спільне інвестування на фондовому ринку.

6. Управління активами інституційних інвесторів.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

1. Професійна діяльність на фондовому ринку, її види та характеристика

Професійна діяльність на фондовому ринку — діяльність суб'єктів господарювання, для яких ця діяльність с виключною, та банків по перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційному, інформаційному, технічному, кон­сультаційному та іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів та їх похідних.

Професійними учасниками фондового ринку є особи, що одержати ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження окремих видів професійної діяльності з цінними паперами.

Професійна діяльність на фондовому ринку спрямована на реалізацію фінансових та інших послуг у сфері випуску та обігу цінних паперів, управління активами інституційних інвесторів, облік прав за цінними паперами, реалізацію спільного інвестування в фінансові інструменти.

Діяльність професійних учасників фондового ринку здійснюється для вирішення наступних завдань:

по-перше, для забезпечення перерозподілу грошових ресурсів за допомогою обігу цінних паперів (андеррайтинг, торгівля цінними папе­рами, діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку);

по-друге, для організаційно-технічного обслуговування операцій з цінними паперами (депозитарна, розрахунково-клірингова, реєстра­торська, консультаційна, інформаційна діяльність).

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 р. на фондовому ринку можуть здійснюватись такі види професійної діяльності:

• діяльність з торгівлі цінними паперами:

• діяльність з управління активами інституційних інвесторів:

• депозитарна діяльність:

• діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку.

Діяльність і торгівлі цінними паперами полягає у здійсненні угод, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику.

Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.

Діяльність з торгівлі цінними паперами поділяється на такі види:

• брокерська діяльність;

• дилерська діяльність;

• андеррайтинг;

• діяльність з управління цінними паперами.

Брокерська діяльність на фондовому ринку полягає у здійсненні торговцем цінними паперами операцій з купівлі-продажу цінних паперів на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів.

Дилерська діяльність на фондовому ринку забезпечує укладення торговцем цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам.

Андеррайтииг являє розміщення (підписку, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента. Професійний учасник фондового ринку, що надає послухи з андеррайтингу. приймає на себе зобов'язання за винагороду здійснити розміщення випущених цінних паперів емітента серед інвесторів.

Діяльність з управління цінними паперами - діяльність, яка прова­диться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протя­гом визначеного строку на підставі договору про у правління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності довірителю (установнику управління), в його інтересах або в інтересах визначених ним осіб

Професійна діяльність з управління активами полягає у здійсненні професійним учасником ринку за винагороду та на підставі укладеного договору діяльності з управління активами, які належать інвесторам інвестиційних та учасникам пенсійних фондів на праві власності. Ця діяльність поділяється на такі види:

• діяльність з управління активами інститутів спільного інвестування, яку здійснюють компанії з управління активами відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»;

• діяльність з управління активами пенсійних фондів, яку можуть забезпечувати такі оференти цих послуг:

• компанія з управління активами щодо активів пенсійних фондів відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпе­чення», а також щодо пенсійних активів Накопичувального фонду в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

• професійний адміністратор недержавних пенсійних фондів (юридична особа, яка надає професійні послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів) щодо активів пенсійних фондів, адміністратором яких він є :

• банк щодо активів створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду.

Професійна діяльність з управління активами спрямована на вкладення коштів інституційних інвесторів у прибуткові та надійні фінансові інструменти відповідно до вимог законодавства, забезпечення ефективного управління ними для досягнення прибутку та зростання вартості чистих активів інвестиційних та пенсійних фондів.

Новим різновидом професійної діяльності на ринку цінних паперів є діяльність, що пов'язана з управлінням іпотечним покриттям, яку можуть здійснювати банки та небанківські фінансові установи за винагороду.

Іпотечне покриття становлять іпотечні та інші активи, які забезпе­чують виконання зобов'язань емітента за іпотечними облігаціями.

Операції з цінними паперами на фондовому ринку обов'язково повинні завершуватись здійсненням розрахунків за ними, зберіганням цінних паперів та їх подальшим обслуговуванням. Реалізацію цих видів операцій забезпечують ті учасники ринку, що здійснюють депозитарну діяльність.

Депозитарна діяльність являє діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів у паперовій та безпаперовій формах, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Професійні учасники фондового ринку, що займаються депозитарною діяльністю, є учасниками Національної депозитарної системи і належать до інфраструктурних учасників ринку.

До складу депозитарної належать такі види діяльності:

• зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів;

• кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів;

• ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Депозитарій – це юридична особа, яка провадить виключно депо­зитарну діяльність та може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами з цінними паперами в грошовій формі. Депозитарій створюється у формі відкритого акціонерного товариства, учасниками якого є не менш ніж десять зберігачів, і здійснює свою діяльність за умови одержання ліцензії на провадження депозитарної діяльності депозитарію та розрахунково-клірингової діяльності. Функції зберігача в на фондовому ринку можуть виконувати банки або торговці цінними паперами, які одержали ліцензію на здійснення депозитарної діяльності зберігача.

Серед основних послуг зберігачів. що надаються власникам цінних паперів, наступні:

• ведення рахунків у цінних паперах;

• відповідальне зберігання цінних паперів;

• обслуговування обігу цінних паперів у безпаперовій формі;

• одержання доходу за цінними паперами, що знаходяться на

• зберіганні;

• обслуговування механізмів позики та застави щодо цінних паперів. прийнятих на зберігання.

Депозитарні установи не можуть викот вати операції з цінними папе­рами від свого імені. Взаємовідносини між депозитарною установою та клієнтом регулюються депозитарним договором, укладення якого не веде до переходу права власності на цінні папери депонента.

Розрахунково-клірингова діяльність на фондовому ринку це діяль­ність з визначення взаємних зобов'язань щодо угод з цінними папе­рами та розрахунків за ними.

Кліринг та розрахунки за угодами щодо фондових цінностей здійсню­ються виключно депозитаріями, які забезпечують поставку цінних паперів на рахунки зберігачів з одночасною оплатою грошових коштів за придбані цінні папери.

Діяльність і ведення реєстру власників іменних цінних паперів являє собою збір, фіксацію, обробку, зберігання та надання даних, що складають систему реєстру власників іменних цінних паперів.

Послуги щодо реалізації цього виду професійної діяльності надаються емітентам цінних паперів депозитаріями, зберігачами та реєстраторами власників цінних паперів. Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів є виключним видом діяльності суб'єктів господарювання і не може поєднуватися з іншими видами діяльності, окрім депозитарної. Юридичні особи можуть одержати дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, якщо реєстраційна діяльність передбачена їх статутом.

Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку забезпе­чується організаторами торгівлі (фондовими біржами) і полягає у створенні організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозиції на фондовому ринку, проведенні регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованому укладенні і виконанні договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійсненні клірингу та розрахунків за ними, та у розв'язанні спорів між членами організатора торгівлі. Діяльність фондових бірж спрямована на створення членам бірж організаційних умов для укладення договорів з цінними паперами та реалізації біржових угод, подання об'єктивної інформації про поточну кон'юнктуру біржового ринку.