3. Послуги фінансових установ щодо здійснення грошових платежів та розрахунків

Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, що пов'язані зі здійсненням ними підприємницької діяль­ності, проваляться у безготівковій формі. Сторони господарської угоди обирають будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд з врахуванням характеру та тривалості взаємозв'язків між ними, особли­востей транспортування продукції, фінансового становища партнерів тощо.

Набір видів і форм безготівкових розрахунків визначається законо­давством. При безготівкових розрахунках усі платежі здійснюються через установи банків шляхом перерахування належних сум з рахунку платника на рахунок одержувача або шляхом заліку взаємних зобов'язань і грошових претензій.

Послуги щодо забезпечення грошових розрахунків суб'єктів госпо­дарювання реалізуються банками на умовах договору на розрахунково-касове обслуговування. В договорі обумовлюються види послуг банку та винагорода за їх надання, обов'язки сторін та відповідальність за їх невиконання, умови припинення договору. Банки несуть відповідальність перед своїми клієнтами за виконання їх доручень на здійснення платежів у встановлений законом строк.

Залежно від виду платіжного інструмента та особливостей доку менто-обороту в розрахункових операціях клієнтами банків можуть застосову­ватись такі форми безготівкових розрахунків:

• платіжними дорученнями;

• платіжними вимогами-дорученнями;

• платіжними вимогами.

• інкасовими дорученнями (розпорядженнями);

• акредитивами;

• чеками:

• векселями.

Клієнти банків мають право самостійно обирати форму безготівкових розрахунків та відповідний розрахунковий документ (крім платіжної вимоги).

За платіжним дорученням банківська установа за дорученням клієнта та за рахунок його грошових коштів здійснює переказ певної грошової суми на рахунок визначеного платником одержувача коштів.

Розрахунки платіжними дорученнями можуть бути авансовими, тобто такими, що здійснюються до відвантаження продукції, та акцептними, що реалізуються після відвантаження товарів або надання послуг.

При розрахунках за допомогою платіжних вимог ~ доручень поста­чальник продукції вимагає від покупця проведення оплати господарської операції на підставі надісланих йому документів про її реалізацію. Протягом обумовленого терміну, що є зазначеним у договорі між суб'єктами господарських відносин, платник повинен надіслати в банк акцептовані ним платіжні вимоги - доручення. Банківська установа здійснює платіж за цими документами лише за наявності коштів на рахунку платника.

За допомогою платіжної вимоги банківські установи забезпечують переказ коштів з рахунків платників за ініціативою отримувача коштів при договірному списанні та у випадку примусового списання коштів на підставі виконавчих документів, що видані судами.

При проведенні розрахунків за інкасовими дорученнями банківська установа за дорученням клієнта та за його рахунок здійснює дії щодо одержання від платника належної грошової суми. Для виконання інкасо­вого доручення оферентом розрахункової послуги може бути залучена інша банківська установа (виконуючий банк). При надходженні грошових сум від платника виконуючий банк передає їх у розпорядження банку клієнта, відрахувавши на свою користь належну плату та відшкодування видатків.

При здійсненні розрахунків за допомогою акредитива банківська установа за дорученням клієнта - заявника акредитива і відповідно до його вказівок приймає на себе зобов'язання здійснити платіж на користь одержувача грошових коштів (бенефіціара) на умовах, визначених акредитивом При відкритті покритого акредитива банківська установа здійснює бронювання грошових коштів платника на окремому рахунку. У випадку відкриття непокритого акредитива банк - емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту. Для здійснення платежу за акредитивом одержувач грошових коштів повинен надати виконуючому банку документи, які підтверджують виконання всіх умов акредитива. Недотримання хоча б однієї з умов акредитива є підставою для його невиконання.

Надійною формою безготівкових розрахунків є розрахунки за допомогою чеків. Банківські установи за заявою клієнтів здійснюють видачу лімітованих чекових книжок. Чековими книжками можуть користуватись як юридичні, так і фізичні особи, розрахунковим чеком власник рахунку (чекодавець) надає письмове розпорядження банку переказати вказану у чеку суму одержувачу коштів (чекодержателю). При надходженні чека банківська установа перевіряє правильність заповнення всіх його реквізитів та здійснює платіж.

Розрізняють чеки на пред'явника, іменні та ордерні. За чеком на пред'явника платіж здійснюється на користь особи, що пред'явила чек у банк, за іменним чеком - на користь особи, яка вказана у цьому документі (чекодержателя), за ордерним чеком - на користь чекодержателя або за його наказом. Сплата за чеком є гарантованою. У випадку нестачі власних коштів на рахунку клієнта банківська установа може надати йому кредит.

Сучасною та перспективною формою безготівкових розрахунків є розрахунки за допомогою векселів. Випуск векселів здійснюється для обслуговування комерційного кредиту за фактично поставленими товарами, виконаними роботами, наданими послугами

Відповідно до законодавства України, вексель є цінним папером, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю) Векселі можуть випускатися простими та переказними. Простий вексель (соло-вексель) містить в собі письмове зобов'язання боржника сплатити визначену суму боргу кредитору. Такий документ виписує і підписує боржник. Переказний вексель (тратта-вексель) являє собою документ, що містить письмову вказівку векселедержателя (трасанта) особі, на яку виставлений вексель. - платнику (трасату) опла­тити визначену суму боргу пред'явнику векселя або особі, вкачаній в векселі (ремітенту), через визначений термін часу чи на вимогу. Переказний вексель виписує і підписує кредитор. Боржник підтверджує свою згоду на оплату переказного векселя шляхом вчинення акцепту.

Векселі виписуються у документарній формі на спеціальних век­сельних бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення. Платіж за векселем може бути здійснений тільки у безготівковій формі.

Виникаючи на основі конкретної угоди, вексель з часом від неї відокремлюється і функціонує як самостійний борговий документ, що надає можливість банкам проводити з векселями різноманітні фінансові операції. Переказ векселя на іншу особу здійснюється за допомогою індосаменту, який являє передавальний запис, що засвідчує перехід прав за векселем до іншої особи Індосамент окрім передавальної функції виконує і гарантійну функцію. Кожен наступний векселедержатель несе солідарну відповідальність за платіж разом з векселедавцем та акцептантом переказного векселя.

Процес обігу переказного векселя:

• виписування векселя і передача його боржнику для акцепту;

• повернення акцептованого векселя кредитору;

• передача векселя векселедержателю;

• передача права на одержання боргу за векселем на іншу особу;

• пред'явлення векселя для погашення боржнику;

• погашення векселя шляхом перерахунку суми боргу на рахунок векселедержателя.

У випадку відмови боржника оплатити вексель в обумовлений термін векселедержатель здійснює протест цього документа у нотаріуса. Вексель, опротестований нотаріусом у встановленому законом порядку, є виконавчим документом, за яким з боржника стягується сума боргу.