- •Розділ диференціальне числення Тема введення в математичний аналіз
- •§1. Функції однієї змінної: основні поняття
- •I Означення
- •II Способи завдання функції
- •III Область визначення й область значення функції
- •IV Графік функції
- •V Дії над функціями
- •VI Елементи поводження функції
- •§2. Елементарні функції
- •I Основні елементарні функції
- •VII Обернена функція
- •II Елементарні функції
- •I II Приклади неелементарних функцій
- •§3. Послідовності: основні поняття, приклади
- •I Означення
- •II Елементи поводження й операції
- •III Приклади
- •§4. Нескінченно малі послідовності і їхні властивості
- •I Два означення
- •II Дві еталонні н.М.
- •III Основні властивості
- •§5 Границя послідовності
- •I Три означення
- •II Властивості збіжних послідовностей і їхніх границь.
- •III Приклади обчислення границь
- •§6. Нескінченно великі послідовності і їхні властивості
- •I Два означення
- •II Дві еталонні н.В.
- •III Властивості н.В. Послідовностей
- •§7. Теореми про границі послідовностей
- •§8. Монотонні послідовності. Число
- •I Про границю монотонної послідовності
- •II Число е
- •§9. Границя функції
- •I Загальне означення
- •II Окремі випадки. Важливі поняття
- •III Однобічні границі
- •IV Теореми про границі функцій
- •§ 10. Визначні границі
- •I Перша визначна границя
- •II Друга визначна границя
- •§ 11. Еквівалентні н.М. І н.В. Функції
- •I Порівняння н.М. І н.Б. Функцій
- •II Еквівалентні функції: два означення
- •III Таблиця еквівалентностей
- •IV Використання еквівалентностей для обчислення границь
- •V Асимптотичні формули
- •§12. Поняття неперервності функції
- •§13. Класифікація точок розриву
- •I Означення
- •II Точка усуваного розриву
- •III Точка розриву 1го роду
- •IV Точка розриву 2го роду
- •§14. Основні властивості неперервних функцій
II Елементарні функції
Означення. Елементарною називають функцію, що може бути задана явно однією формулою, що містить скінчене число арифметичних операцій і суперпозицій, застосованих до основних елементарних функцій.
Слід зазначити, що деякі функції, задані декількома формулами (тобто, загалом кажучи, неелементарні), іноді вдається записати однією формулою. Прикладом служить функція y = |x|. За означенням
У той
же час маємо:
.
Таким чином, функція y
= |x|
елемен-тарна. Її графік:
I II Приклади неелементарних функцій
1)
(читається «у дорівнює сігнум х»).
2
)
y
= [x],
де [x]
ціла частина числа x
(читається «y дорівнює антье x»).
Ця функція неелементарна, тому що задається не формулою, а словесно:
[x] найбільше ціле, що не перевищує x.
Відзначимо
одну властивість:
.
y = {x}, де {x}дробова частина числа x, тобто {x} = x [x].
Лекція 2
§3. Послідовності: основні поняття, приклади
I Означення
Нехай кожному натуральному числу n за деяким правилом поставлене у відповідність певне число xn: 1 x1, 2 x2, …, n xn, … Нескінченна сукупність цих чисел x1, x2, …, xn, … називається числовою послідовністю, самі числа називаються членами послідовності, xn загальний член послі- довності. Короткий запис: {xn} «послідовність із загальним членом xn».
Інакше кажучи, послідовність – це функція натурального аргументу: хп=f(n).
Послідовність можна задавати:
1)
аналітично,
наприклад,
;
2) словесно, наприклад, 2, 3, 5, 7, 11…послідовність простих чисел;
3)рекурентним
способом,
наприклад,
.
При цьому способі задають перший або кілька перших членів і формулу, що дозволяє визначити будь-який член послідовності по відомим попереднім членах.
II Елементи поводження й операції
Як і для довільної функції, для послідовності можна ввести поняття монотонності й обмеженості.
1)
Послідовність {xn}
називається зростаючою
(неспадною),
якщо
для будь-якого
n.
Якщо ж для будь-якого
n
маємо нерівність
,
то послідовність називається спадною
(незростаючою).
2)
Послідовність {xn}
називають обмеженою зверху, якщо
,
і обмеженою
знизу, якщо
.
Послідовність називають обмеженою,
якщо вона обмежена зверху й знизу. Можна
дати й інше визначення обмеженості:
.
Члени
послідовності зручно зображувати
точками
на числовій осі. Тоді обмеженість
означає, що всі члени послідовності
належать деякому відрізку
,
а зростання означає, що кожний
наступний член послідовності розташован
праворуч
від
попереднього.
Над
послідовностями можна здійснювати
арифметичні операції. Наприклад, сума
послідовностей {xn}
і {yn}
це послідовність {zn}
така, що
.
Аналогічно визначаються
різниця,
добуток
і частка.
Корисно вміти представляти
дану послідовність як суму або добуток
двох інших послідовностей. Наприклад,
є
добуток
і
.
III Приклади
1)
стаціонарна послідовність.
2)
обмежена, немонотонна.
3)
обмежена знизу, немонотонна.
4)
обмежена, зростаюча.
5)
це послідовність із загальним
членом
